Ухвала суду № 57654900, 29.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц\774\1182\К\16

У Х В А Л А

29 квітня 2016 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області Ляховська І.Є., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 28 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу «Лотос», ОСОБА_3, третя особа: Відділ реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Криворізького міського управління юстиції, про визнання недійсними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Справа не може бути призначена до розгляду судом апеляційної інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року, визначено, що порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною пятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обовязковою.

Пунктом 10 вищевказаної Постанови вказано, що при подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є обєктом справляння судового збору.

За подання додаткових заяв, у яких збільшується розмір позовних вимог, недоплачена сума судового збору також підлягає сплаті.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо не вирішено питання про судові витрати.

Як убачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1, у листопаді 2013 року звернувся до суду з позовом до Гаражно-будівельного кооперативу «Лотос», ОСОБА_3, третя особа: Відділ реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Криворізького міського управління юстиції, про визнання недійсними та скасування рішень позачергових зборів членів гаражно-будівельного кооперативу «Лотос» від 31.08.2013 року та від 02.09.2013 року, тобто з двома вимогами, кожна з яких є самостійним обєктом сплати судового збору, сплативши при цьому одноразово судовий збір у розмірі 229,40 грн., як за одну вимогу немайнового характеру.

У подальшому, при збільшені позовних вимог, позивачем не доплачено судовий збір за вимоги немайнового характеру, виходячи з прохальної частини уточненої позовної заяви (а.с.169-173), в якій позивач вже просив суд визнати недійсними та скасувати рішення позачергових зборів членів гаражно-будівельного кооперативу «Лотос» від 26.09.2010 року, від 30.09.2012 року та від 31.08.2013 року; визнати недійсними та скасувати рішення членів правління гаражно-будівельного кооперативу «Лотос» від 16.10.2010 року, від 28.01.2013 року та від 02.09.2013 року.

Відповідно до частини третьої статті 2 ЦПК України провадження у цивільних справах відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Проте, при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному здійснюється, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» №484-VIII від 22 травня 2015 року, який набув чинності 01 вересня 2015 року, стаття 5 Закону України «Про судовий збір» викладена в новій редакції, якою скасовані пільги щодо сплати судового збору державних органів, підприємств, установ, організацій та громадських організацій, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб. Статтями 3 і 4 Закону № 3674-VI визначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється. Наведений у пунктах 1, 4 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI перелік позовних заяв (заяв, скарг, дій), за подання яких до суду або за вчинення яких судом встановлено ставки судового збору, за своїм змістом є вичерпним. Отже, справляння судового збору з інших позовних заяв (заяв, скарг), що подаються до суду, не зазначених у частині другій статті 4 Закону 3674-VI, не передбачено, наприклад, за подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Як вбачається зі змісту уточненої позовної заяви (а.с.169-173), позивач звернувся до суду з вимогами про визнання недійсними та скасування рішень позачергових зборів членів гаражно-будівельного кооперативу «Лотос» від 31.08.2013 року, від 02.09.2013 року, від 30.09.2012 року; визнання недійсними та скасування рішення членів правління гаражно-будівельного кооперативу «Лотос» від 16.10.2010 року, від 28.01.2013 року та від 02.09.2013 року, кожна з яких є самостійним обєктом сплати судового збору.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що вирішуючи спір та ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції не вирішив питання щодо розподілу судових витрат у відповідності до ст.88 ЦПК України.

Зазначені обставини перешкоджають розгляду справи апеляційним судом.

За таких обставин, справа підлягає поверненню до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення в порядку ч.1 п.4 ст. 220 ЦПК.

Керуючись ст. ст.220, 297 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И Л А:

Справу повернути до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу для ухвалення додаткового рішення, для чого надати строк до 27 травня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Є. Ляховська