Вирок № 57652752, 12.05.2016, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №560/387/16-к

Провадження №1-кп/560/40/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2016 року м.Дубровиця

Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді: Оборонової І.В.,

за участю секретаря: Волкодав А.А.,

прокурора: Вирви А.О.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого: ОСОБА_2,

потерпілого: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дубровиця кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016180110000098 від 04 березня 2016 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та фактично проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

03 березня 2016 року біля 22 години 20 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись на вул. Березіна поблизу будинку №1 в с. Лютинськ Дубровицького району Рівненської області, під час сварки із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка виникла на ґрунті помсти, з мотивів особистої неприязності, з метою спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс останньому три удари ножем в область грудної клітки, спричинивши: колото-різану рану грудної стінки зліва в 7 міжребер'ї по середньо - пахвовій лінії, з ушкодженням лівого куполу діафрагми що супроводжувалося гострою внутрішньо - плевральною кровотечею, ушкодженням капсули селезінки із заочеревною гематомою з правої клубово-поперекової ділянки з імбібіцією та гематомою ободової кишки, колото різану рану грудної клітки справа в проекції 9 міжребер'я з заходженням за міжреберний проміжок, що йде паралельно ребру із ушкодженням кісткової тканини ребра у вигляді: «надсічки» та колото різану рану лівої аксилярної ями, які в сукупності, згідно висновку судово-медичної експертизи №44/мд від 04.03.2016, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння.

Будучи допитаним в ході судового розгляду в якості обвинуваченого, ОСОБА_1 свою вину у скоєному вищевказаному кримінальному правопорушенні за ч.1 ст.121 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та дав суду показання, які повністю підтверджують встановлені судом фактичні обставини скоєння злочину, додатково пояснив, що він дійсно при викладених в обвинувальному акті обставинах з метою з'ясування відносин, що виникли раніше, зателефонував до ОСОБА_3 та попросив відвезти його в с.Лютинськ Дубровицького району Рівненської області. В ході з'ясування відносин ОСОБА_1 дістав ніж залякати ОСОБА_3 та з метою помсти наніс йому вказані тілесні ушкодження. Додатково зазначив, що відшкодував матеріальну та моральну шкоду потерпілому. У вчиненому щиро розкаявся. Неодноразово просив вибачення в потерпілого. Просив суд суворо не карати. Також визнав в повному обсязі цивільний позов, пред'явлений до нього прокурором в інтересах держави.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що 03 березня 2016 року до нього зателефонував ОСОБА_1 та попросив відвезти його в с.Лютинськ Дубровицького району Рівненської області. Приїхавши в Лютинськ, ОСОБА_1 вийшов з машини та попросив його зачекати, а коли повернувся, то сказав ОСОБА_3 відкрити багажник. Коли останній відкрив багажник, то ОСОБА_1 раптово тричі вдарив його ножем, а далі розпочалась бійка, в ході якої ОСОБА_4 вибив в ОСОБА_1 ніж, після чого конфлікт було припинено, було викликано швидку та доставлено потерпілого до лікарні. Додатково ОСОБА_4 пояснив, що претензій майнового характеру до обвинуваченого він не має, оскільки дійсно ним була відшкодована як моральна, так і матеріальна шкода, а тому зважаючи на його молодий вік, не наполягав на суворій мірі покарання, вважаючи, що призначення покарання з іспитовим строком буде достатньо для його виправлення.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав себе винним, тому, за згодою сторін, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інші докази, що були зібрані в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються, учасникам судового провадження було роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Таким чином, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу ОСОБА_1.

З урахуванням викладеного, суд визнає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому діяння, що виразилось в умисному спричиненні тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння, доведена повністю, а тому суд кваліфікує його дії за ч.1 ст. 121 КК України.

Відповідно до ст.65 КК України та п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року Про практику призначення судами кримінального покарання (з наступними змінами), призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

А згідно ч.2 ст.50 Кримінального Кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнав себе винним відповідно до ст. 12 КК є тяжким злочином.

Характеризуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1, суд враховує те, що він раніше не судимий, на "Д" обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 у відповідності до ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1, визначених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд враховує також те, що сама по собі тяжкість інкримінованого злочину, при відсутності інших об'єктивних та суб'єктивних обставин, які в сукупності не створюють обґрунтованої впевненості судді в обов'язковій ізоляції підсудного від суспільства, необхідності обрання обвинуваченому більш тяжкого виду покарання, не може свідчити за його беззастережним обранням, оскільки покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

А тому суд вважає, що наведені вище пом"якшуючі покарання обставини та дані про особу обвинуваченого істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та суттєво впливають на призначення покарання.

Отже, визначаючи міру і вид покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує пом'якшуючі покарання обставини та відсутність обтяжуючих обставин, молодий вік обвинуваченого та те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризуються позитивно, тимчасово не працюючий. Суд приймає до уваги також те, що обвинувачений повністю визнавши свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, щиро розкаявся та надав показання, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні щодо обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, які були логічними і послідовними, що свідчить про його небайдужість щодо наслідків, які настали від вчиненого кримінального правопорушення, неодноразово просив у потерпілого вибачення та відшкодував йому моральну та матеріальну шкоду. Крім того судом враховується думка портерпілого щодо виду та міри покарання обвинуваченому, який не наполягав на його ізоляції від суспільства, а тому враховуючи всі обставини справи в їх сукупності та особу обвинуваченого, суд вважає необхідним та достатнім призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст.121 КК України. Одночасно суд прийшов до висновку, що обвинувачений не становить небезпеки для суспільства та про можливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, відповідно до ст.75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України, що буде відповідати тяжкості вчиненого та особі обвинуваченого.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Фінансового управління Дубровицької районної державної адміністрації в порядку ст.128 КПК України на суму 3509,50 грн., який документально підтверджується розрахунком вартості лікування - задовольнити в повному обсязі, оскільки у відповідності до ч.1 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Відповідно до ст.124 КПК України, процесуальні витрати, які складаються з витрат на залучення експертів у сумі 3081,40 підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається відповідно до ч.11 ст.182 КПК України обвинуваченому чи заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Керуючись ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку терміном 3 (три) роки.

Відповідно до п.п.2, 3 ч.1 ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк засудженому обчислювати з моменту проголошення вироку.

Цивільний позов у кримінальному провадженні, предявлений прокурором в інтересах держави в особі Фінансового управління Дубровицької районної державної адміністрації до ОСОБА_1 - задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь фінансового управління Дубровицької районної державної адміністрації (34100, вул. Миру, 18, м. Дубровиця, Рівненська область; р/р 31411544700128, код платежу: 24060300 МФО 833017 ГУДКСУ у Рівненській області, ЗКПО 37863689)3509,50 (три тисячі п'ятсот дев'ять гривень п'ятдесят копійок) витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів в розмірі 3081 (три тисячі вісімдесят одна) грн. 40 (сорок) коп.

Речові докази:

- автомобіль НОМЕР_2 чорного кольору, який приєднаний до матеріалів кримінального провадження №12016180110000098 від 04.03.2016 року та переданий на зберігання потерпілому; мобільний телефон марки "Нокіа" синього кольору, який було належним чином упаковано до спецпакету НДЕКЦ №0011957 від 04.03.2016 року в якості речового доказу та який зберігається при матеріалах кримінального провадження та вилучені кофту сірого кольору, куртку чорного кольору та штани чорного кольору, які було належним чином упаковано до ПЕТ-пакету та які приєднані до матеріалів кримінального провадження та передані до кімнати зберігання речових доказів Дубровицького ВП повернути власнику - ОСОБА_3

- клітчату сумку, камуфльовані штани та куртку сірого кольору, які було належним чином упаковано до ПЕТ-пакету - повернути власнику ОСОБА_1.

- змив речовини бурого кольору та зішкреб речовини бурого кольору, які було належним чином упаковано до паперового конверту, матерчату рукавичку типу «пальчатка» чорного кольору, яку було належним упаковано до спецпакету НДЕКЦ №0234402, ніж ззовні схожий на мисливський, який було належним чином упаковано до спецпакету НДЕКЦ №0234400, які приєднані до матеріалів кримінального провадження №12016180110000098 від 04.03.2016 року в якості речових доказів та які зберігаються при матеріалах кримінального провадження знищити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - у вигляді застави.

Після набрання вироком законної сили заставу в сумі 55120,00 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч сто двадцять гривень) - повернути заставодавцю - ОСОБА_5.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Рівненської області через Дубровицький районний суд Рівненської області.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно

Суддя Дубровицького

районного суду ОСОБА_6