Ухвала суду № 57652036, 13.05.2016, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/1073/16-ц

Провадження №2/190/366/16

УХВАЛА

13 травня 2016 року м. Пятихатки

Суддя Пятихатського районного суду Дніпропетровської області Легкошерст Ю.В., розглянувши клопотання публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Розвитку» про відстрочення сплати судових витрат за подання позовної заяви публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Розвитку» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

ПАТ « ОСОБА_1 Розвитку» звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором в розмірі 27135,13 грн.

Разом із позовною заявою до суду надійшло клопотання про відстрочку сплати судового збору, в якій заявник просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, посилаючись на те, що майновий стан Банку не дозволяє сплатити судовий збір, що обумовлено відповідними процесами виведення неплатоспроможного Банку з ринку.

Розглянувши заявлене клопотання та дослідивши доводи, наведені в його обґрунтування, суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зі змісту ст. 82 ЦПК України вбачається, що суд враховуючи майновий стан сторони може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору або звільнити від їх оплати.

Відповідно до ч.1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний час, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 29 Постанови «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК Україниповинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Крім того сума судового збору не є максимально визначеним розміром чи непомірно високою.

Водночас порушуючи питання про відсточення судового збору, позивач не зазначив, чому він просить надати відсточку саме до моменту ухвалення судового рішення по суті справи та завдяки яким обставинам він матиме змогу сплатити судовий збір після ухвалення судового рішення по суті справи.

Крім того, наведені у клопотанні факти щодо оголошення позивача неплатоспроможним та призначення тимчасової адміністрації, як такі, не свідчать про відсутність у позивача коштів достатніх для сплати судового збору. Належних доказів відстуності в нього таких коштів позивач не надав.

Таким чином, підстави, передбачені ст. 8 Закону України "Про судовий збір" для відстрочення позивачу сплати судового збору, відсутні, а вказані ним підстави, без належних на те доказів не дають можливості з'ясувати майновий стан позивача, а тому клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 82, 209 ЦПК України, суддя

у х в а л и л а:

Відмовити у задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Розвитку» про відстрочення сплати судових витрат за подання позовної заяви публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Розвитку» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором.

Суддя Ю.В. Легкошерст