Ухвала суду № 57651830, 14.04.2016, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

14.04.2016 Єдиний унікальний номер 205/3819/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2016 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Остапенко Н.Г.

при секретарі Шевцовій М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання бездіяльності начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_4 неправомірною та зобовязання вчинити певні дії, ?

ВСТАНОВИВ:

Скаржники звернулися до суду із скаргою про визнання бездіяльності начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_4 та зобовязати начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_4 винести постанову про зняття арешту з квартири 17а в буд.№18 по вул.. Виконкомівській м. Дніпропетровська.

В обґрунтування скарги зазначили, що на підставі Свідоцтва про право приватної власності на житло ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 належить на праві власності квартира по вул.. Виконкомівській 18/17а у м. Дніпропетровську.

21.04.2015 року скаржники дізналися, що на дану квартиру накладений арешт на підставі постанови від 21.06.2001 року Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ. Даною постановою було порушено право власності на житло.

28.04.2015 року скаржники звернулися до Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ з скаргою про порушення прав та свобод та просили винести постанову про зняття арешту з квартири №17а по вул.. Виконкомівській, 18 у м. Дніпропетровську.

Листом від 30.04.2015 року Ленінський ВДВС Дніпропетровського МУЮ повідомило, що встановити на підставі якого документу винесено постанову про накладення арешту не має можливим у звязку з закінченням строку зберігання.

На підставі вищевикладеного просять визнати бездіяльність начальника Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ ОСОБА_4 неправомірними та зобовязати винести постанову про зняття арешту з кВ.17а по вул.. Виконкомівській у м. Дніпропетровську.

В судовому засіданні представник скаржників ОСОБА_5 скаргу підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.

В судове засідання начальник Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_4 не зявився. Про дату, місце та час судового засідання сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

В ході судового розгляду встановлено, що згідно свідоцтва на право власності на житло від 03 вересня 1996 року виданого Виконкомом міської Ради народних депутатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_3 належить на праві приватної, спільної часткової власності квартира №17а по вул.. Виконкомівській, 18 у м.. Дніпропетровську./а.с.21/

Згідно інформаційної довідки з Єдиного реєстру заборон відчуження об*єктів нерухомого майна від 21.04.2015 року вбачається, що на підставі постанови б/н від 20.06.2001 року Управлінням юстиції Ленінського району накладено обтяження на квартиру №17а по вул.. Виконкомівській, 18 у м. Дніпропетровську./а.с.14/

28.04.2015 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, та ОСОБА_3 звернулися до Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ з скаргою та просили зняти арешт з квартири №17а по вул.. Виконкомівській 18 у м. Дніпропетровську./15/

Листом від 30.04.2015 року Ленінський ВДВС Дніпропетровського МУЮ відмовив у скасуванні арешту накладеного постановою від 20.06.2001 року на квартиру №17а по вул.. Виконкомівській, 18 у м. Дніпропетровську./а.с.16/

У відповідності до ч.1,ст.181 КАС Україниучасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Як наголошуєст.383 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ п.6 Постанови №6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" від 07.02.2014 року, інші учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, визначених у статті 7 Закону про виконавче провадження, мають право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого згідно із вимогамиЦПК, до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина четверта статті 82 Закону про виконавче провадження). Не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі й під час виконання виконавчих написів нотаріуса. Такі скарги подаються до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина п'ята статті 82 Закону про виконавче провадження). У зв'язку із цим у разі подання такої скарги в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження за скаргою на підставі пункту 1 частини другоїстатті 122 ЦПК, а, помилково прийнявши скаргу до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першоїстатті 205 ЦПК.

Така ж позиція викладена у пункті 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 року, № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», де, зокрема вказано, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Також до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Згідно п.1, ч.1,ст.205 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження в справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки скаржники оскаржують дії державного виконавця шляхом подачі скарги в порядкуст.383 ЦПК України, що може бути тільки відносно рішення, яке було винесене в рамках цивільного провадження, тому дії державного виконавця в даному випадку повинні розглядатись у адміністративному провадженні на підставіст.181 КАС України шляхом подачі адміністративного позову, і не можуть бути розглянуті в порядку цивільного судочинства. За таких обставин провадження по справі необхідно закрити як таке, що не підлягає розгляду в поряду цивільного судочинства.

Керуючись ст.168; п.1, ч.1, ст.205;383 ЦПК України,ст.181 КАС України, п.4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України від 7.02.2014 року №6 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", суд

УХВАЛИВ:

Провадження по скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання бездіяльності начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_4 неправомірною та зобовязання вчинити певні дії закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня її проголошення. .

Суддя Н.Г. Остапенко