АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 529/1109/15-к Номер провадження 11-кп/786/304/16Головуючий у 1-й інстанції Щабельська І. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
Категорія:ч.2 ст.286 КК України Т.З.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2016 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого судді - Герасименко В.М.
суддів Кожевнікова О.В., Куліша В.М.
з секретарем Костюченко М.В.
за участю прокурора Акулової С.М.
захисника адвоката - ОСОБА_2
потерпілого ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області на вирок Диканського районного суду Полтавської області від 06 січня 2016 року,-
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, приватний підприємець, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимий,
засуджений за ч.2 ст.286 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_4 від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.
Стягнуто з ОСОБА_4:
- на користь Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфософського витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 в сумі 13873, 08 грн.
- на користь потерпілого ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 25000 грн., моральну шкоду в сумі 30000 грн.
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_4 в дохід держави 1104, 84 грн. в рахунок відшкодування вартості проведених судових експертиз.
Вирішено питання щодо долі речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_5 визнаний винуватим в тому, що він 24.03.2015 року, близько 18.20 год., по вул.Садовій в смт.Диканьці Диканського району Полтавської області, не маючи посвідчення водія та керуючи автомобілем „DAEWOO MATIZ, реєстраційний номер НОМЕР_1, в момент появи в його полі зору пішохода ОСОБА_3 при зміні напрямку руху, не переконавшись у безпечності виконуваного ним маневру для інших учасників руху, виїхав на праве узбіччя відносно напрямку руху, де здійснив наїзд на потерпілого, який вів у руках велосипед та рухався по вказаному узбіччю в попутному з ним напрямком руху. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя у вигляді полі травми, закритої травми грудної клітини з гемо пневмотораксом та підшкірною емфіземою зліва, множинних переломів ребер зліва із забоєм легені, переломом остистих відростків „Th-L1, перелому лівої малогомілкової кістки з підвивихом лівої стопи, забою брижі тонкої кишки, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку та саден лобу.
В апеляційній скарзі прокурора ставиться питання про скасування вироку суду та призначення нового судового розгляду в суді першої інстанції, оскільки судом в порушення положень ст.349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів в даному кримінальному провадженні, не зважаючи на позицію прокурора щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, і порядку їх дослідження, та позицію обвинуваченого щодо часткового визнання ним цивільного позову потерпілого. Окрім того, зазначає в принесеній апеляційній скарзі на невідповідність призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого та безпідставного звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання відповідно до положень ст.75 КК України, оскільки при призначенні покарання ОСОБА_4 суд першої інстанції не врахував ряд обставин, які характеризують особу обвинуваченого з негативної сторони, протягом 2011-2014 років ОСОБА_4 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень на транспорті, на момент вчинення даного кримінального правопорушення був позбавлений права керувати транспортними засобами.
Інші учасники судового розгляду вирок суду не оскаржили.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану ним апеляційну скаргу з підстав в ній зазначених, потерпілого на підтримання доводів апеляційної скарги прокурора, обвинуваченого та в його інтересах захисника адвоката ОСОБА_2, які прохали вирок суду залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення, перевіривши доводи апеляційної скаргита матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що апеляційна прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ст.409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Істотними порушення вимог кримінального процесуального закону, згідно з ч.1 ст.412 КПК України, є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
В ході розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_4 суд першої інстанції, в порушення вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Так, у відповідності з положеннями зазначеної норми Закону суд має право визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються лише в тому випадку, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження. При цьому суд зясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також розяснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Водночас, визначаючи обсяг доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, не зважаючи на позицію прокурора, який заперечував проти розгляду провадження в порядку положень ч.3 ст.349 КПК України та вважав за необхідне обовязкове дослідження всіх доказів в справі, суд першої інстанції визнав недоцільним дослідження доказів в кримінальному провадженні. Окрім того, слід зазначити, що суд першої інстанції, при визначенні обсягу та порядку дослідження доказів, зясовуючи думку обвинуваченого та потерпілого з цього приводу належним чином не зясував, чи правильно вони розуміють зміст обставин, які ними не оспорюються, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції та взагалі не розяснив, що у випадку визнання недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ними не оспорюються, вони позбавляються права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку.
За таких обставин, вирок суду, який постановлений з істотним порушенням кримінального процесуального законодавства, підлягає до скасування з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
При новому судовому розгляді, інший склад суду повинен здійснити судове провадження згідно з вимогами розділу IV КПК України. У разі підтвердження в ході нового судового розгляду такого ж обєму обвинувачення та при наявності тих же помякшуючих покарання обставин, з урахуванням даних про особу ОСОБА_4, який неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень на транспорті, то звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням колегія суддів вважає безпідставним.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу прокурора Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області задовольнити.
Вирок Диканського районного суду Полтавської області від 06 січня 2016 року відносно ОСОБА_4 скасувати та призначити новий судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_4 за ч.2 ст.286 КК України в суді першої інстанції в іншому складі.
СУДДІ :
ОСОБА_1 ОСОБА_6 ОСОБА_7
Судове рішення № 57650746, Апеляційний суд Полтавської області було прийнято 12.05.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 529/1109/15-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: