Постанова № 57650713, 13.05.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/713/16-п Номер провадження 33/786/76/16Головуючий у 1-й інстанції Матвієнко В.М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія ч.2 ст.172-7 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2016 року м. Полтава

Суддя Апеляційного суду Полтавської області Ландар О.В, за участю прокурора Колоса В.О., апелянта ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30 березня 2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого на посаді т.в.о. директора державного підприємства «Лубенське військове лісництво»,-

визнано винуватим у вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 3400 грн.

Стягнуто зі ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 275 грн. 60 коп.

За змістом постанови суду ОСОБА_2 визнаний винуватий у тому, що він, згідно наказу Міністра оборони України №18-ДП віл 17.05.2013 року тимчасово виконуючи обовязки директора державного підприємства «Лубенське військове лісництво» івідповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» являючись посадовою особою, всупереч встановленій у ч.1ст.28 Законом України «Про запобігання корупції» забороні не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів, уклав Договір № 604 від 20.08.2015 року оренди автомобіля НОМЕР_1, між ДП «Лубенське військове лісництво» та своєю дружиною ОСОБА_4, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Легковий автомобіль марки ВАЗ 211440,. ДНЗ ВІ 0324 ВХ, який належить ОСОБА_4, також був предметом Договорів оренди автомобіля № 1425 від 19.08.2013 року, № 1074 від 18.08.2014 року та № 604 від 20.08.2015 року. За оренду указаного легкового автомобіля ОСОБА_4 щомісячно отримувала грошові кошти в касі ДП «Лубенське військове лісництво» готівкою.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування постанови районного суду і закриття провадження по справі у звязку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Стверджує, що питанням пошуку орендного автомобіля для підприємства займався головний бухгалтер ОСОБА_5, а він безпосередньої участі у цьому не приймав і не впливав на прийняття рішення про укладання договору зі своєю дружиною, яка запропонувала найнижчу ціну за оренду.

За змістом скарги доводить, що автомобіль ВАЗ хоч і був придбаний у період шлюбу та зареєстрований на дружину, але на кошти батьків дружини і не був спільною власністю подружжя, а тому апелянт вважає, що при наявності потреби на підприємстві у оренді автомобіля реального конфлікту інтересів не було і в чому виразилась суперечність між приватним інтересом апелянта та його службовими повноваженнями при укладанні договору оренди автомобіля від 20.08.2015 року є незрозумілим.

Крім того зазначає, що при складанні протоколу про вчинення корупційного діяння, було порушено (обмежено) його право на захист та не розяснено право на отримання правової допомоги іншого фахівця в галузі права, а лише адвоката.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляції, думку прокурора Колоса В.О. про законність і обґрунтованість судового рішення, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає до задоволення з таких підстав.

Матеріалами справи беззаперечно встановлено, і це не ставиться під сумнів і у самій апеляції, що ОСОБА_2 працюючи на державному підприємстві «Лубенське військове лісництво» та виконуючі обвязки його директора, протягом 2013-2015 років від імені підприємства укладав договори оренди автомобіля ВАЗ 211440, ДНЗ ВІ 0324 ВХ, зі своєю дружиною ОСОБА_4 (а.с. 14-16), яка у свою чергу отримувала відповідні виплати за користування автомобілем (а.с.43 65).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» субєктами, на яких поширюється дія цього закону є особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обовязків, або спеціально уповноважені на виконання таких обовязків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми.

Згідно наказу Міністра оборони України №18-ДП віл 17.05.2013 року тимчасово виконуючи обовязки директора державного підприємства «Лубенське військове лісництво» (а.с.26), яке, згідно Статуту (а.с.33) засноване на державній власності, управління підприємством здійснює його директор, та має право укладати договори від імені підприємства (а.с. 38-39).

Згідно визначення поняття «близькі особи», наведеного у статті 1 закону України «Про запобігання корупції», дружина апелянта - ОСОБА_4 є йому близькою особою.

Відповідно до ч.1 ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Частиною 2 ст. 61 цього ж кодексу встановлено, що об'єктом права спільної сумісної власності може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту та заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Згідно пункту 23 керівних положень постанови Пленуму Верховного Суду №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» Спільною сумісною власністю подружжя,(статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.

Таким чином, укладаючи договір оренди автомобіля зі своєю дружиною ОСОБА_4, ОСОБА_2 мав приватний інтерес у розумінні ст.1 Закону України «Про боротьбу з корупцією», оскільки предмет оренди - автомобіль ВАЗ 211440, ДНЗ ВІ 0324 ВХ є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2, як і кошти, отримані від надання автомобіля в оренду.

Отже, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що ОСОБА_2І вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів - а саме, на посаді т.в.о. директора державного підприємства «Лубенське військове лісництво», уклав від імені підприємства договір оренди автомобіля, співвласником його був він сам та мав право на розпорядження отриманими за даним договором грошовими коштами.

Таким чином твердження ОСОБА_2 про відсутність в його діях складу корупційного правопорушення є безпідставними, а відтак підстав до скасування судового рішення не вбачається.

Відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення посилання на можливість користуватися послугами іншого спеціаліста в галузі права, не є істотним порушенням та не тягне за собою його недійсність.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП ,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30 березня 2016 року відносно нього без змін.

Суддя апеляційного суду

Полтавської області (підпис) ОСОБА_1

Згідно з оригіналом

Суддя: Ландар О.В.