Ухвала суду № 57650696, 12.05.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 534/2763/15-ц Номер провадження 22-ц/786/1416/16Головуючий у 1-й інстанції Куц Т.О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Кривчун Т.О.

Суддів: Карнауха П.М., Чумак О.В.

секретар: Філоненко О.В.

за участю: заявника ОСОБА_2 та її адвоката ОСОБА_3

представника заінтересованої особи ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_3

на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 15 березня 2016 року

по справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення фактів проживання однією сімєю.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до місцевого суду з вказаною заявою, посилаючись на те, що у 1968 році ОСОБА_5 отримав квартиру АДРЕСА_1, в яку він вселився разом з ОСОБА_6, з якою вони проживали як чоловік і жінка без шлюбу, а у 2006 році зазначена квартира була передана їм у власність по 1/2 частині кожному; 21.03.2007 року ОСОБА_5 помер.

Зазначає, що після його смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_6 стали проживати однією сімєю та вести спільний побут, окрім того, ОСОБА_6 була інвалідом ІІ групи і заявниця доглядала за нею. У подальшому, до дня смерті ОСОБА_6 вони проживали разом протягом 8 років, та, оскільки у ОСОБА_6 спадкоємців не було, після її смерті ОСОБА_2 виконала все необхідне для її поховання.

Вказує, що на даний час проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, де проживала разом з померлою ОСОБА_6

У зв»язку з цим прохала встановити факт проживання однією сімєю ОСОБА_5 та ОСОБА_6 більше п»яти років до дня відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 21.03.2007 року; встановити факт її проживання однією сім»єю з ОСОБА_6 більше п»яти років до дня відкриття спадщини 02.05.2015 року після смерті ОСОБА_6

Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 15 березня 2016 року в заяві ОСОБА_2 про встановлення фактів проживання однією сімєю відмовлено.

Із вказаним рішенням не погодилася ОСОБА_2 та її представник адвокат ОСОБА_3, які в поданій апеляційній скарзі, посилаючись на необгрунтованість та невідповідність рішення суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, просять рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті заявлених вимог.

На думку апелянтів, місцевим судом не було належним чином досліджені надані заявником докази на підтвердження заявлених вимог.

Також, в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказують, що свідок ОСОБА_7 взагалі надала показання, які протирічать обставинам справи, та вони були безпідставно взяті місцевим судом до уваги. Вважають, що ОСОБА_2 та її рідні здійснювали догляд за ОСОБА_6, що підтверджено належними та допустимими доказами, та що є підставою для задоволення заяви.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вислухавши пояснення учасників процесу, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, згідно довідки серії А-68 № 188251 ОСОБА_6 з 26.02.1986р. непрацездатна, має інвалідність ІІ групи, яка призначена їй безстроково (а.с.10).

Згідно Свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ №270961 від 28.03.2006 року квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 1/2 частини кожному (а.с.16-17).

Згідно актового запису №149 в Книзі реєстрації смертей ОСОБА_8 реєстрації актів цивільного стану Комсомольського міського управління юстиції Полтавської області, ОСОБА_5 помер 21.03.2007 року, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії 1-КЕ № 064741 від 21.03.2007 року (а.с.8).

У відповідності до актового запису №220, вчиненого ОСОБА_8 державної реєстрації актів цивільного стану Комсомольського міського управління юстиції Полтавської області, ОСОБА_6 померла 02.05.201507 року, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії 1-КЕ №289746 від 04.05.2015 року (а.с.9).

Як убачається зі змісту гарантійного талону ОСОБА_6 купила пам»ятник з граніту 30.04.2008 року (а.с.13).

Відповідно до довідки №120 ЛКК Комсомольської поліклініки «Медичний центр ПМСД» ОСОБА_2 за станом здоров»я може здійснювати догляд за ОСОБА_6Ф відповідно до рішення №43 від 27.03.2015 року (а.с.15).

Згідно витягу зі Спадкового реєстру №41485802 від 14.09.2015 року, виданного Комсомольською державною нотаріальною конторою, у реєстрі відсутня інформація щодо спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину померлого у 2007 році ОСОБА_5 (а.с.11).

У листі Комсомольської державної нотаріальної контори від 04.03.2016 року зазначено, що в нотаріальній конторі заведена спадкова справа № 272/2015 до майна померлої ОСОБА_6, за заявою ОСОБА_2, даних про наявність інших спадкоємців померлої в нотаріальній конторі немає, заповіти від імені ОСОБА_6не посвідчувались (а.с.60).

Також, згідно довідок Виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради м. Комсомольська Полтавської області ОСОБА_2 постійно з 01.01.2003 року проживає без реєстрації в с. Дмитрівка Полтавської області, вул. Чайковського, 3 (а.с.74-78).

Відповідно до листа Управління праці та соціального захисту населення Комсомольської міської ради Полтавської області №08-576 від 27.01.2016 року ОСОБА_2 отримує пільги «По нарахуванню субсидій та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім»ям в окремих випадках та наданню пільг за фактичним місцем проживання», а саме за адресою: с. Дмитрівка, пров. Чайковського, 3, та щопівроку надає довідки про місце фактичного проживання (а.с.87).

Постановляючи оскаржуване рішення місцевий суд виходив із того, що матеріали справи не містять достатньої сукупності належних доказів про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та заявниця з ОСОБА_6 мешкали однією сім'єю, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

Такі висновки суду не відповідають встановленим по справі обставинам та нормам процесуального та матеріального права, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.234 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності не оспорюваних прав.

В порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, і справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Тобто, факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення.

Постановою пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року розяснено, що залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, відділи соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини; органи внутрішніх справ - у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства України; органи страхування - у справах про встановлення факту належності страхового свідоцтва.

Відповідно до ч.1 ст.1264 ЦК України четверту чергу спадкоємців за законом складають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю протягом не менше, ніж п'яти років до часу відкриття спадщини. Таким чином, для одержання права на спадкування у зазначених осіб необхідне встановлення двох юридичних фактів: 1) проживання однією сім'єю; 2) на час відкриття спадщини має пройти принаймні п'ять років, протягом яких спадкоємець проживав зі спадкодавцем однією сім'єю.

За змістом ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. При цьому ст.2 СК містить відкритий перелік осіб, які належать до членів сім'ї.

Поняття "проживання однією сім'єю" та "член сім'ї" не є тотожними. Особа може бути близьким родичем спадкодавця, тобто відноситися до членів сім'ї, проте не проживати з ним однією сім'єю.

Ознакою проживання спадкоємця однією сім'єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім'ї. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем.

Відповідно до пункту 21 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.

За змістом ч.1 ст.304 ЦПК справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими цією главою.

Згідно ч.4 ст.256 ЦПКсуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Пунктом 9 ОСОБА_9 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 6.05.2013 року №24-753/0/4-13, розяснено, що відповідно до ч.6 ст.235 ЦПК у разі виникнення між заявником і заінтересованою особою спору про право в порядку окремого провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заявнику та заінтересованим особам, що вони мають право пред'явити позов на загальних підставах.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються з обов'язковою участю заявника та заінтересованих осіб.

Аналізуючи фактичні обставини справи, наведені вище положення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, оскільки при розгляді даної справи вбачається, що заінтересована особа Комсомольська міська рада - заперечує проти задоволення даної заяви, а тому між заявником і заінтересованою особою вбачається спір про право, який повинен вирішуватися в порядку позовного провадження.

За таких обставин рішення місцевого суду підлягає скасуванню, а заява ОСОБА_2, залишенню без розгляду.

Також, колегія суддів вважає за необхідне розяснити заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Керуючись ч.4 ст.256, ст.304, ч.1 ст.310, ст.319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_3,- задовольнити частково.

Рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 15 березня 2016 року,- скасувати.

Заяву ОСОБА_2, - залишити без розгляду.

Розяснитизаявнику про право звернення до суду в порядку позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ ОСОБА_1

СУДДІ: /підпис/ ОСОБА_10

/підпис/ ОСОБА_11

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1