Ухвала суду № 57650656, 10.05.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/2496/15-ц Номер провадження 22-ц/786/851/16Головуючий у 1-й інстанції Кулешова Л. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Кривчун Т.О.

Суддів: Триголова В.М., Чумак О.В.

Секретар Філоненко О.В.

за участю: відповідача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 01 лютого 2016 року

по справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_2 про внесення змін до договору.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 01 лютого 2016 року позовну заяву Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_2 про внесення змін до договору задоволено.

Внесено зміни до Договору № 1707 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 30.12.2010 року, укладеного між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» та ОСОБА_2, в редакції Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», викладені в проекті додаткової угоди №3 з додатком «Розрахунок кількості теплової енергії, яка надходить від неізольованих транзитних трубопроводів загальнобудинкової системи опалення нежитлового приміщення по вул. Панянка, 36», та запропоновані до укладення згідно пропозиції за вих. № 30.1-01/ 2103 від 06.08.2014 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 243,60 грн.

З цим рішенням не погодився відповідач, який, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення районного суду скасувати та закрити провадження по даній справі.

В обґрунтування доводів скарги зазначає, що судом не було враховано, що, Договір № 1707 від 30.12.2010 року втратив стою дію 31.12.2015 року, відповідно до поданої відповідачем 27.11.2015 року заяви. Також, оскільки у спірний договір включена норма розрахунку оплати за квадратні метри, а зміни до договору згідно Додатку №1 скасовані, то, на думку відповідача, введення норми в Гкал. є неправомірним.

Вважає, що запропонований розрахунок до додаткової угоди №3 суперечить нормам законодавства, та, оскільки вважає, що спірний договір припинив дію 21.12.2015 року, то провадження по справі підлягає закриттю.

У судовому засіданні відповідач доводи апеляційної скарги підтримав та прохав її задовольнити.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала та прохала її відхилити.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення учасниківпроцесу, дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

У відповідності до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ОСОБА_4 з вимогами ст.214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає в повній мірі.

. ОСОБА_4 з частиною 3 статті 61 ЦПК обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 19 лютого 2015 року по справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до ОСОБА_5 про зобов'язання вчинити певну дію рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18.11.2014 року скасовано. Ухвалено нове рішення. У задоволенні позову Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до ОСОБА_5 про зобов'язання вчинити певну дію відмовлено (а.с.41-42).

Даним рішенням установлено, що ОСОБА_5, відповідно до Договору купівлі-продажу від 26.12.2000 року, є власником 7/25 часток вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення за адресою: вул. Панянка, 36, м. Полтава.

30 грудня 2010 року між позивачем та відповідачем укладено Договір №1707 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, за умовами якого теплопостачальна організація взяла на себе постачання тепловою енергією у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщень споживача до межі розподілу будівлі за вищевказаною адресою (а.с.12-13).

Пунктом 14 Договору передбачена оплата за опалення на підставі тарифів, виходячи з площі приміщення для споживачів 3 групи.

30.12.2010 року між ПОКЕВПТГ «Полтаватеплоенерго» та ОСОБА_2М було підписано Додаткову угоду №1 до договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води №1707 від 30.12.2010 року (а.с.70).

10.10.2011 року ПОКЕВПТГ «Полтаватеплоенерго» було складено проект Додаткової угоди №2 до договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води №1707 від 30.12.2010 року та розрахунок обсягу теплової енергії; дана Додаткова угода та Розрахунок не були підписані відповідачем (а.с.71-72).

Додатковою угодою №2 визначено щодо доповнення договору після розділу «Права та обов»язки споживача» розділом «Облік теплової енергії» наступного змісту: п.14 Обсяг теплової енергії, який постачається Споживачу в розрахунковому періоді, визначається «Теплопостачальною організацією» розрахунковим способом відповідно до теплового навантаження обєктів (згідно СНиП 2.04.05-91 «Отопление, вентиляція і кондиционирование»), з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, визначеної згідно СНиП 2.01.01-82 та наведений в п.3 Додатку «Розрахунок обсягу теплової енергії», який є невід»ємною частиною даного договору.

Розрахункове теплове навантаження на опалення складає 0,003755 Гкал/год.

Рішенням Октябрського районного суду Полтавської області від 03.10.2012 року по справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_2 про внесення змін у договір позов задоволено (а.с.73-74).

Внесено зміни до Договору на відпуск теплової енергії №1707 від 30.12.2010 року, викладені в проекті додаткової угоди №2 разом з додатком «Розрахунок обсягу теплової енергії» та запропоновані до укладення згідно пропозиції № 9/3280 від 10.10.2011 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» судові витрати по справі в сумі 107,30 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 28.11.2012 року по справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_2 про внесення змін у договір рішення Октябрського районного суду Полтавської області від 03.10.2012 року залишено без змін (а.с.75-77).

ОСОБА_4 перевірки системи теплопостачання від 18 грудня 2013 року при перевірці системи опалення нежитлового приміщення, розташованого в м. Полтаві, вул. Панянка, 36, встановлено, що всі прилади опалення, які були підключені до стояків внутрішньобудинкової системи теплопостачання, демонтовані, транзитні стояки у кількості шести штук неізольовані, металеві. Відключення даного приміщення від системи централізованого опалення виконано самовільно (а.с.11).

06 серпня 2014 року відповідачу позивачем було направлено для підписання Додаткову угоду №3 до Договору №1707 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (а.с.16), згідно з якою внесені зміни до договору :

- абзац 1 п.14 розділу "Облік теплової енергії" викладено в наступній редакції: "Кількість теплової енергії, яка надходить від неізольованих транзитних трубопроводів загальнобудинкової системи опалення нежитлового приміщення з 18.12.2013 р. складає 2,34 Гкал/оп.пер., згідно Додатку №1, який є невід'ємною частиною даного договору";

- абзаци 2,3,4,5 п.14 виключити з 18.12.2013р.;

- абзац 2 п.15 розділу "Розрахунки за користування тепловою енергією" викладено в наступній редакції : " Оплата вартості теплової енергії, яка надходить від неізольованих транзитних трубопроводів загальнобудинкової системи опалення до нежитлового приміщення проводиться плановим платежем до останнього числа розрахункового місяця";

- абзац 3 п.15 розділу "Розрахунки за користування тепловою енергією" виключити з 18.12.2013р.

Додаткова угода №3 з Розрахунком була отримана відповідачем 07 серпня 2014 року (а.с.18).

У подальшому відповідач відмовився від укладення додаткової угоди №3.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що, оскільки відповідач відключився від централізованої системи теплопостачання та в приміщенні залишилися тільки транзитні трубопроводи загальнобудинкової (внутрішньобудинкової) системи опалення будинку та сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, що істотно змінилися, тому наявні підстави для внесння змін до Договору на відпуск теплової енергії №1707 від 30 грудня 2010 року, викладені в проекті Додаткової годи №3 з Розрахунком.

Такі висновки суду першої інстанції в повній мірі відповідають встановленим по справі обставинам та нормам матеріального права, виходячи з наступного.

ОСОБА_4 зі ст.1 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. Теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

У відповідності до ч.2 ст.24 Закону України "Про теплопостачання" основними обов'язками споживача теплової енергії є, зокрема, своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

За змістом ч.1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

ОСОБА_4 ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтями 610 та 623 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

ОСОБА_4 з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, внутрішньобудинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які розміщені в межах будинку, споруди, системи протипожежного захисту.

Відповідно до п.5.24 ДБН В.2.2-15-2005 вбудовані у житлові будинки нежитлові приміщення повинні обладнуватися окремими від житлової частини будинку системами або відгалуженнями систем зі своїми приладами обліку теплоспоживання.

Частиною 2 ст.652 ЦК України передбачено, що, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

З урахуванням наведених норм суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що, оскільки відповідач самовільно відключився від централізованої системи теплопостачання та в приміщенні залишилися тільки транзитні трубопроводи загальнобудинкової (внутрішньобудинкової) системи опалення будинку, що підтверджується актом перевірки системи теплопостачання від 16 вересня 2015 року, то неукладення Додаткової угоди №3 є порушенням прав позивача на отримання плати за використану відповідачем теплову енергію, яка надається через транзитні трубопроводи загальнобудинкової (внутрішньобудинкової) системи опалення будинку, які не ізольовані, через що теплопостачальна організація несе втрати теплової енергії.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, що істотно змінилися, місцевий суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для внесення змін до Договору на відпуск теплової енергії №1707 від 30 грудня 2010 року, викладених в проекті Додаткової годи №3 з розрахунком.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, щоДоговір №1707 від 30.12.2010 року втратив стою дію 31.12.2015 року, відповідно до поданої відповідачем 27.11.2015 року заяви, не можуть бути взяті до уваги, виходячи з наступного.

Пунктом 22 Договору №1707 від 30.12.2010 року на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води встановлено, що договір укладений на період : а) для опалення з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2015 року; б) в частині розрахунків.- до їх повного завершення. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін.

ОСОБА_4 з п.24 цього Договору розірвання договору з ініціативи споживача проводиться за узгодженням сторін і за наявності технічної можливості на вимогу споживача за умови попередження теплопостачальної організації за один місяць і проведення, зі згоди теплопостачальної організації заходів по відключенню систем.

Як убачається з матеріалів справи, узгодження між сторонами не відбулося, відповідач здійснив самовільне відключення від централізованої системи опалення, в приміщенні відповідача знаходяться транзитні стояки, які відповідач відмовився ізолювати, заходи по відключенню систем ним не здійснені, розрахунки не завершені та позивач звернувся до суду з позовом про внесення змін до Договору №1707 щодо проведення розрахунків; у судовому порядку договір не розірвано, а тому відсутні підстави для того, щоб вважати спірний договір розірваним та таким, що припинив свою дію.

Доводи апеляційної скарги, щодо неправомірності визначення норм розрахунку оплати за спожиті послуги з теплопостачання у Гкал та не визначення позивачем площі опалювального приміщення колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.

Як зазначено вище, відповідно до проекту Додаткової угоди №2 від 10.10.2011 року до договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води №1707 від 30.12.2010 року, складеного ПОКАВПТГ «Полтаватеплоенерго» та розрахунку обсягу теплової енергії, пункт 14 Договору №1707 від 30.12.2010 року викладено у такій редакції: Обсяг теплової енергії, який постачається Споживачу в розрахунковому періоді, визначається «Теплопостачальною організацією» розрахунковим способом відповідно до теплового навантаження обєктів (згідно СНиП 2.04.05-91 «Отопление, вентиляція і кондиционирование»). З урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, визначеної згідно СНиП 2.01.01-82 та наведений в п.3 Додатку «Розрахунок обсягу теплової енергії»,який є невід»ємною частиною даного договору. Розрахункове теплове навантаження на опалення складає 0,003755 Гкал/год., а рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 03.10.2012р. позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_2 про внесення змін у договір задоволено та внесено зміни до Договору на відпуск теплової енергії №1707 від 30.12.2010 року, викладені в проекті додаткової угоди №2 разом з додатком «Розрахунок обсягу теплової енергії» та запропоновані до укладення згідно пропозиції №9/3280 від 10.10.2011 року.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 28.11.2012 року вказане рішення Октябрського районного суду Полтавської області від 03.10.2012 року залишено без змін.

З урахуванням наведеного, позивачем правомірно було встановлено тарифи по оплаті спожитих послуг з теплопостачання у Гкал, оскільки площа опалювального приміщення не впливає на кількість теплової енергії та оплату за її споживання.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції також не спростовують та зводяться до незгоди із судовим рішенням без належного обґрунтування нормами права.

Суд першої інстанції повно та обєктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, ст.315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - відхилити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 01 лютого 2016 року, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ ОСОБА_1

СУДДІ: /підпис/ ОСОБА_6

/підпис/ ОСОБА_7

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1