Ухвала суду № 57649177, 11.05.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/5734/15-ц Головуючий у І інстанції Медведєв К. В.Провадження № 22-ц/780/2907/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 11.05.2016

УХВАЛА

Іменем України

11 травня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Приходька К.П.,

суддів: Голуб С.А., Верланова С.М.,

при секретарі: Дрозд Р.І.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 березня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, Національний банк України про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність,-

встановила :

у серпні 2015 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до Васильківського міськрайонного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність АТ «Дельта Банк», мотивуючи свої вимоги тим, що 09.02.2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №41/7/07-СС, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 30000 дол. США з розрахунку 10,66% річних за користування кредитом на строк по 09.02.2032 р.

26.06.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, АТ «Кредитпромбанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» став новим кредитором.

Як зазначено в позовній заяві, оскільки зобовязання по кредитному договору забезпечено іпотекою, а відповідач своїх зобовязань по поверненню кредиту не виконав, то позивач просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ним права власності на вказаний обєкт.

Заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 березня 2016 року у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ ОСОБА_4» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, ухваленого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просило, скасувати рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 березня 2016 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилається на те, що 09 лютого 2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №41/7/07-СС, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 30000 доларів США, зі сплатою 10,66% річних зі строком повернення не пізніше 09 лютого 2022 року.

Для забезпечення виконань за вищевказаним кредитним договором між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 09 лютого 2007 року укладено іпотечний договір №41/7/17/07-СС, відповідно до якого в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме: житловий будинок №18 (літ. А), загальною площею 85,6кв.м., житловою площею 42,8кв.м., який складається з наступних будівель і господарських споруд: огорожа (літ. О), літня кухня (літ. Б), сарай (літ. В), погріб (літ. Г), вбиральня (літ. Д) та земельну ділянку площею 0,0650 га., кадастровий номер 3221455801:02:001:0024 та знаходяться за адресою: Київська область, Васильківський район, с.м.т. Калинівка, вул. Леніна.

Так, в пункті 1.4 іпотечного договору №41/7/17/07-СС від 09 лютого 2007 року зазначено, що за згодою сторін заставна вартість майна, а саме: житлового будинку №18 (літ. А), загальною площею 85,6кв.м, житловою площею 42,8кв.м, який складається з наступних будівель і господарських споруд: огорожа (літ. О), літня кухня (літ. Б), сарай (літ. В), погріб (літ. Г), вбиральня (літ. Д) становить 54967,33дол США, що за курсом НБУ на дату надання кредитного договору становить 277585 грн.

Заставна вартість іпотечного майна, саме: земельні ділянки площею 0,0650га., кадастровий номер 3221455801:02:001:0024 та знаходяться за адресою:Київська область, Васильківський район, с.м.т. Калинівка, вул. Леніна становить 9596,04 доларів США, що за курсом НБУ на дату укладення кредитного договору складає 48460 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.02.2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк», (далі - ОСОБА_4) та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №41/7/07-СС (далі Кредитний договір), згідно з умовами якого ОСОБА_4 надав позичальнику кредит у розмірі 30000 доларів США на умовах платності річних на строк по 09.02.2032 р. (п.2,3 базових умов кредитування Кредитного договору).

09.02.2007 року між Банком та ОСОБА_2 (майновим поручителем) укладено іпотечний договір №41/7/17/07-СС (далі Іпотечний договір), за умовами якого зобовязання по Кредитному договору забезпечено іпотекою, і предметами іпотеки є: 1) будинок №18, загальною площею 85,6кв.м., житловою 42,8кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл.., Васильківський район, с.м.т. Калинівка, вул. Леніна, що складається з наступних будівель та господарських споруд: житловий будинок (літера А); огорожа (літера О); літня кухня (літера Б); сарай (літера В); погріб (літера Г); вбиральня (літера Д); 2) земельна ділянка площею 0,0650 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер №3221455801:02:001:0024, що знаходиться за адресою: Київська область, Васильківський район, с.м.т. Калинівка, вул. Леніна (терміни та визначення Іпотечного договору).

26.06.2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, АТ «Кредитпромбанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» став новим кредитором у спірних правовідносинах.

13.04.2015 року позивач направив лист вимогу від 10.04.2015 року ОСОБА_3 27.07.2015 року позивач направив лист вимогу від 24.10.2015 року ОСОБА_2

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що суду не було надано договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Крім того, з умов іпотечного договору вбачається, що останній не містить відповідного застереження, яке прирівнюється за своїми правовими наслідками до договору про задоволення вимог іпотекодержателя та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання.

Також, позивачем не надано суду доказів оцінки вартості предмету іпотеки, яка була б визначена субєктом оціночної діяльності.

З такими висновками колегія суддів погоджується, оскільки вони узгоджуються з вимогами чинного законодавства та ґрунтуються на матеріалах справи.

Відповідно до вимог ст.ст.526,530,611,612 ЦК Українизобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно з ч.1ст.575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно дост.589 ЦК України, у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимог, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, судом встановлено, що позичальник ОСОБА_3 порушив умови вищезазначеного Кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбаченихпунктами 1 і 2частини першої статті 355 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до ч.1ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч.1 ст.37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, єдоговір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання.

Підстава для звернення стягнення на предмет іпотеки, визначена в ч.1 ст.37Закону України «Про іпотеку»відсутня.

Згідно ч.3 ст.37Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власністьза вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 23 грудня 2015 року №6-1205цс15, у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки резолютивна частина рішення суду має відповідати вимогам частини шостої статті 38, статті 39 Закону України «Про іпотеку» і положенням пункту 4 частини першої статті 215 Цивільного процесуального кодексу України й у ній повинна зазначатись, крім іншого, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. При цьому суд повинен зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Також колегія суддів виходить з правових позицій Верховного Суду України, викладених при розгляді справ №6-2479цс15, №6-61цс15, №6-340цс15.

Законним і обґрунтованим відповідно до ст.213 ЦПК України є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного зясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст.303 ЦПК України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Керуючись ст.ст.303,307,308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила :

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» відхилити, заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді