Ухвала суду № 57647275, 12.05.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/354/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Павлусь О.С. Провадження № 22-ц/773/830/16 Категорія: 23 Доповідач: Русинчук М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Русинчука М.М.,

суддів - Осіпука В.В., Мудренко Л.І.,

з участю: секретаря Лимар Р.С.,

прокурорів Бородчук О.В., Шаруновича Є.В.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом в.о. керівника Ковельської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Любомльської районної державної адміністрації Волинської області до ОСОБА_2 про розірвання договорів оренди, стягнення заборгованості з орендної плати, повернення земельної ділянки та водного об'єкту за апеляційною скаргою першого заступника керівника Ковельської місцевої прокуратури на ухвалу Любомльського районного суду від 13 квітня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Любомльського районного суду від 13.04.2016 року провадження в даній справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України у звязку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В апеляційній скарзі перший заступник керівника Ковельської місцевої прокуратури просив скасувати вказану ухвалу суду з направленням справи для продовження її розгляду, з підстав порушення місцевим судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Закриваючи провадження в даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки існує спір між юридичними особами, який підвідомчий господарському суду.

Однак такий висновок суду зроблений з порушенням норм процесуального права.

Згідно із ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 1 ЦПК України визначено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 ЦК України учасниками цивільних правовідносин є фізичні особи та юридичні особи.

У відповідності до ч. ч. 1-3 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» передбачено, що за загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов'язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб'єктного складу їх учасників. Ті земельні та пов'язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші - в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства віднесено до компетенції адміністративних судів.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд не врахував тієї обставини, що розгляд заяв в порядку господарського судочинства здійснюється за наявності спору лише між юридичними особами або ж між юридичною особою і фізичною особою-підприємцем, тоді як в розглядуваному випадку однією із сторін договорів оренди, з приводу виконання яких виник спір, є фізична особа ОСОБА_2 Покликання суду в ухвалі на ту обставину, що оспорювані договори оренди водного обєкту від 10.05.2011 року та договір оренди землі водного фонду від 27.02.2012 року були скріплені, зокрема печаткою фізичної особи підприємця орендаря ОСОБА_2, в даному випадку не має правового значення, оскільки зі змісту договорів вбачається, що вони укладалися між Любомльською районною державною адміністрацією та «громадянином» (так зазначено в договорах) ОСОБА_2, тобто саме як із фізичною особою. Крім того, з пояснень представника третьої особи відділу Держгеокадастру у Любомльскому районі Волинської області встановлено, що у даному відділі згадані договори обліковуються як такі, що укладені з ОСОБА_2 як із фізичною особою, а не фізичною особою підприємцем.

Таким чином, виходячи з наведених положень законодавства, місцевий суд прийшов до передчасного висновку про закриття провадження у даній справі, не врахувавши при цьому, що заявлені позивачем вимоги підлягають розгляду за правилами цивільного, а не господарського судочинства (п. 3 ч. 1 ст. 15 ЦПК України).

Оскільки оскаржувана ухвала постановлена з порушенням зазначених норм процесуального права, вона підлягає скасуванню з направленням справи до того ж суду для продовження її розгляду.

Керуючись ст. ст. 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Любомльського районного суду від 13 квітня 2016 року в даній справі скасувати, а справу направити до того ж суду для продовження її розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: