Ухвала суду № 57646628, 12.05.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"12" травня 2016 р. Справа № 922/4580/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М., суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Істоміна О.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Камтехсервіс», м. Харків (вх. № 1331 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 09 червня 2015 по справі № 922/4580/14

за позовом Харківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Камтехсервіс», м. Харків

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.06.2015 у справі № 922/4580/14 (суддя Прохоров С.А.) позовні вимоги Харківської міської ради задоволено повністю. Внесено зміни до договору оренди землі від 04.05.2006 р. № 840667100058 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі в редакції позивача. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Камтехсервіс" на користь Харківської міської ради 1218,00 грн. судового збору.

Відповідач звернулося з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 09.06.2015, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин справи, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Одночасно з поданням апеляційної скарги апелянт звернувся до апеляційного суду з клопотанням про поновлення пропущеного строку на оскарження рішення господарського суду Харківської області від 09.06.2015 у справі № 922/4580/14.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Так, заявник зазначає, що оскаржуване рішення відповідачем отримане тільки 28.03.2016, раніше про його ухвалення відповідач належним чином повідомлений не був, рішення суду не отримував, тому не мав можливості провести правову аргументацію своїх заперечень щодо встановлених в рішенні обставин, у звязку з чим апелянт вважає, що строк апеляційного оскарження рішення слід рахувати саме з дати фактичного отримання судового рішення.

Згідно ст. 87 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до протоколу судового засідання та рішення господарського суду Харківської області від 09.06.2015 у справі № 922/4580/14, уповноважений представник Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Камтехсервіс" в особі директора товариства ОСОБА_1, а також представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 були присутніми у судовому засіданні.

Зважаючи на вищенаведене, приписи ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області не був зобов'язаний надсилати повний текст рішення від 09.06.2015 у справі № 922/4580/14 на адресу відповідача.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність доказу, який би підтверджував поважність пропуску строку на оскарження рішення оскільки не надходження судового рішення не є належним та допустимим доказом та Господарським процесуальним кодексом України не передбачено обов'язку суду його надсилання присутній у засіданні стороні.

Аналогічна позиція викладена Вищим господарським судом України 24.11.2015 у справі № 910/13917/15.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що представник відповідача ОСОБА_3, яким підписано апеляційну скаргу, діє за довіреністю (б/н від 11.03.2016) від імені Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Камтехсервіс" в особі директора товариства ОСОБА_1, який, в свою чергу був присутнім в судовому засіданні при прийнятті оскаржуваного рішення та був достеменно обізнаний про результати вирішення даного господарського спору.

Поряд з цим, колегія суддів апеляційної інстанції відзначає, що відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень" (який набрав чинності з 01.06.2006 року), ст. ст. 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Причому, згідно зі ст. 11 цього Закону, не пізніше 01.06.2006 року забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а внесення судових рішень місцевих загальних судів - не пізніше 1 січня 2007 року.

Судом апеляційної інстанції також досліджено, що електронна копія рішення господарського суду Харківської області від 09.06.2015 у справі № 922/4580/14 була внесена до Єдиного державного реєстру 19.06.2015 за № 45204776. Однак відповідач не надав суду жодних доказів, які б перешкоджали йому ознайомитись із прийнятим по справі рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

У разі пропуску строку на подання апеляційної скарги сторона має право в порядку ст. 53 ГПК України звернутися до суду з мотивованим клопотанням про відновлення пропущеного строку. Однак, зазначена стаття передбачає, що поважними вважаються лише ті обставини, які є обєктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та повязані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи процесуальних дій.

Відновлення пропущеного строку є правом суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин його пропуску.

Отже, відновлення пропущеного строку є правом суду виходячи з встановлення поважності причин пропуску строку. При цьому поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Таким чином, для відновлення процесуального строку заявник має довести суду наявність відповідних обставин, їх поважність та непереборність, у зв'язку з тим, що норма про можливість відновлення процесуальних строків є по суті пільгою, що може використовуватися лише як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного із процесуальних строків.

Також, колегією суддів взято до уваги судову практику Європейського суду з прав людини, зокрема, Рішення від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України"", у якому суд зазначає, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "ОСОБА_4 проти України", заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 року, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які, в цьому випадку, не вбачаються за відсутності обставин, що об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги, зважаючи на те, що станом на дату прийняття рішення у справі відповідач був достеменно обізнаний про тривалий розгляд даної справи в суді, уповноважені представники відповідача були присутніми в судовому засіданні під час прийняття рішення. Отже, відповідач мав обєктивну можливість та у відповідності до ст. 22 ГПК України був зобовязаний вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження обставин справи, тоді як з апеляційною скаргою відповідач звернувся у квітні 2016 року, тобто майже через десять місяців після прийняття рішення у справі та не навів поважності причин, які заважали йому довідатись про результати розгляду справи.

Таким чином, апеляційний господарський суд встановив, що скаржник пропустив строк без поважних причин, що є підставою для відмови в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Керуючись ст. 50, 53, 86, 93, п. 4 ч. 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Камтехсервіс», м. Харків про відновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 09 червня 2015 по справі № 922/4580/14 відмовити.

Повернути апеляційну скаргу Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційній фірмі «Камтехсервіс», м. Харків

Додаток заявнику - матеріали скарги на 30 арк., у т.ч.: апеляційна скарга на 6 арк., заява про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення на 2 арк., оригінал платіжного доручення № 75 від 22.04.2016 про сплату судового збору в розмірі 1473,78 на 1 арк., копія опису на 1 арк., копія апеляційної скарги на 6 арк., копія довідки від 04.04.2016 р. на 1 арк., копія рішення суду від 09.06.2015 р. на 7 арк., копія ухвали від 14.04.2016 на 2 арк., опис разом з фіскальним чеком від 28.04.2016 на 2 арк., довіреність на 1 арк., опис на 1 арк. та конверт.

Головуючий суддя Білецька А.М.

Суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Істоміна О.А.