Постанова № 57646498, 11.05.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2016 р. Справа№ 910/29703/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Ропій Л.М.

Калатай Н.Ф.

за участю секретаря судового засідання: Бовсунівської Л.О.,

представників:

від позивача Бриль П.О. дов. від 04.01.2016 №02-Д,

від відповідача Новікова Н.І. дов. від 11.12.2015 №б/н,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода ЛТД»

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2016 (підписане 09.02.2016)

у справі №910/29703/15 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода ЛТД»

про стягнення 84 448,20 грн,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (далі - КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», або позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода ЛТД» (далі - ТОВ «Злагода ЛТД», або відповідач) про стягнення 72 104,54 грн основного боргу, 7 434,04 грн інфляційних втрат, 4 909,60 грн 3% річних.

ТОВ «Злагода ЛТД» у відзиві на позовну заяву від 28.01.2016 заявило про застосування строків позовної давності.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.02.2016 у справі №910/29703/15 позов задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 72 104,54 грн заборгованості та 1081,57 грн судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий господарський суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем комунальних послуг та користування приміщенням відповідачем у зв'язку з чим суд дійшов висновку про існування між сторонами фактичних правовідносин у сфері житлово-комунальних послуг. Строк позовної давності до вимог за фактично спожиті комунальні послуги в сумі 72 104,54 грн суд першої інстанції визнав таким, що на дату звернення до суду не сплинув.

В частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних з 13.09.2010 по 01.07.2014 господарський суд відмовив з тих підстав, що прострочення виконання грошового зобов'язання слід відраховувати, у порядку ст.530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), з 28.08.2015.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2016 у справі №910/29703/15 скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення постановлене при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, оскільки строк протягом якого позивач мав право звернутись до суду за захистом своїх порушених прав сплинув. Крім того, з наявних у справі доказів вбачається, що опалення і гаряче водопостачання здійснюється від теплових мереж постачальника іншому споживачу ТОВ «Л.Д.Б», яке і є власником та користувачем вказаного нежитлового приміщення.

При цьому апелянт вказував на те, що позивачем не надано доказів про зарахування до державного бюджету коштів щодо сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 прийнято апеляційну та порушено апеляційне провадження у справі №910/29703/15, розгляд апеляційної скарги призначено на 06.04.2016. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28.

06.04.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

06.04.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представник відповідача надав письмові пояснення по справі.

06.04.2016 у судовому засіданні оголошено перерву до 27.04.2016.

07.04.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представник позивача надав додатковий відзив на апеляційну скаргу.

26.04.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

27.04.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представник відповідача подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» від 01.03.2016 №02/283.

У судовому засіданні 27.04.2016 представник відповідача подав заяву про продовження строку розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2016 продовжено строк розгляду апеляційної скарги та оголошено перерву у судовому засіданні до 11.05.2016.

У судовому засіданні 11.05.2016 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2016 скасувати, постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Наполягав на задоволенні клопотання про застосування строків позовної давності.

Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Київської міської ради «Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва» від 22.09.2011 № 24/6240 змінено найменування Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради на КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району».

У п.2.1 Статуту КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», що затверджений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.04.2012 №610 визначено, що підприємство створено з метою отримання прибутку від господарської діяльності, спрямованої на задоволення суспільних потреб, надання послуг населенню у сфері житлово-комунального господарства в якості виконання цих послуг.

Основними напрямками діяльності підприємства є, зокрема, забезпечення послугами газопостачання, водопостачання (водовідведення) та централізованого опалення до споживачів по внутрішньо будинкових мереж на підставі договорів, укладених підприємством з виробниками послуг, а також на підставі договорів, укладених підприємством безпосередньо зі споживачами послуг (п.2.2.1 Статут позивача).

13.11.2003 між АЕК «Київенерго» (постачальник) та КП по утриманню житлового господарства Шевченківського району (споживач) укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №32-0056, згідно з п.1.1 якого постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

У додатку №6 до договору від 13.11.2003 №32-0056 (дані по будинках (спорудах) КП УЖК Шевченківського району, опалення і гаряче водопостачання яких здійснюється від теплових мереж постачальника станом на 18.11.2003) за адресою: вул. М.Житомирська, 18, орендарем зазначено ТОВ «Злагода».

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (далі - довіритель) у 2007 році доручило Комунальному підприємству «ЖЕК «Михайлівська» Шевченківської районної у м. Києві ради здійснювати облік, нарахування та збір платежів на користь виробників комунальних послуг на підставі договору доручення від 30.03.2007 №7.

Відповідно до п.1.1.2 договору доручення від 30.03.2007 №7 КП «ЖЕК «Михайлівська» Шевченківської районної у м. Києві ради зобов'язано укладати договори з власниками, орендарями нежилих приміщень на транзитний збір платежів за надані комунальні послуги на користь виробників таких послуг.

У 2008 році між КП «Керуюча дирекція» Шевченківської районної у м. Києві ради (сторона 1) та ТОВ «Злагода» ЛТД (сторона 2) укладено договір про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників №324/1101, відповідно до п.1.1 якого сторона 1 здійснює нарахування та збір платежів на користь виробників послуг за спожиті стороною 2 комунальні послуги (теплова енергія, холодне водопостачання, водовідведення, тощо) в обсягах та за тарифами, визначеними в договорі.

Сторона 2 користується приміщенням (и) згідно розпорядження Шевченківської районної у м. Києві ради від 10.09.2003 №1476 на підставі договору оренди від 20.11.2003 №6633/1 загальною площею 41,10 кв.м. за адресою: М.Житомирська, 18а, розміщене в цоколі, що використовується на момент укладання договору під розміщення кафе з реалізацією горілчаних виробів. Розрахунки за комунальні послуги власником (орендарем) здійснюються щомісячно, за діючими тарифами, встановленими державними органами.

Згідно з п.5.1 договору №324/1101 останній діє з дати укладання до 31.12.2009.

У разі закінчення дії договору і відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п.5.4 договору№324/1101).

01.01.2009 між КП «Керуюча дирекція» Шевченківської районної у м. Києві ради (балансоутримувач) та КП по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (виконавець) укладено договір про забезпечення надання комунальних послуг №5, відповідно до п.1.1 якого балансоутримувач передає, а виконавець приймає на себе функції вчасного та якісного надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення та газопостачання для потреб споживачів до об'єктів в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до додатку №1 договору від 01.01.2009 №5 Дислокація будинків комунальної власності Шевченківського району віднесено, в тому числі, будинок, що знаходиться за адресою: вул. Велика Житомирська, 18а.

10.09.2010 заступником голови Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації Пахачук Г.Д. було надано окреме доручення № 905, відповідно до якого з метою підвищення контролю за рівнем платіжної дисципліни і недопущенням безоплатного використання теплової енергії та водопостачання підприємство було зобов'язано заключити прямі договори з орендарями та власниками нежитлових приміщень Шевченківського району.

КП ЖЕКи було зобов'язано передати КП УЖГ всю первинну документацію, провести звірку з орендарями та власниками нежитлових приміщень Шевченківського району, скласти акти звіряння станом на 01.10.2010.

На виконання даного окремого доручення КП «Житлово-експлуатаційна контора «Михайлівська» складено зведений перелік актів звірок станом на 01.10.2010, відповідно до якого за адресою: Житомирська, 18а вказано споживача - ТОВ «Злагода» ЛТД з заборгованістю 10 962,47 грн.

За таких обставин місцевим господарським судом встановлено, що користується нежитловим приміщенням за адресою: м. Київ, вул.М.Житомирська, 18а та споживає комунальні послуги саме ТОВ «Злагода» ЛТД.

В період з 13.09.2010 по 30.06.2012 відповідачем фактично споживались комунальні послуги, що підтверджується наявними в матеріалах справи табуляграмами, які надсилаються виробниками комунальних послуг виконавцю (позивачу).

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем відповідачу комунальних послуг суд дійшов висновку про існування між сторонами цивільних правовідносин у сфері житлово-комунальних послуг.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Частина 1ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відображає, що споживач зобов'язаний, зокрема, укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з п.п.18, 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Система оплати послуг (щомісячна або авансова) та форма оплати послуг (готівкова або безготівкова) визначаються у договорі між споживачем і виконавцем. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Як свідчать матеріали справи тільки 18.08.2015 позивач звернувся до відповідача з претензією від 16.07.2015 про сплату заборгованості. З додатків, що наведені у ній вбачається, що ТОВ «Злагода» ЛТД надсилались рахунки на оплату (21), акт звірки взаєморозрахунків (2).

Судом першої інстанції досліджено факт існування заборгованості у відповідача перед позивачем, враховано відсутність належних доказів на його спростування.

Як зазначалось вище, відповідач у відзиві на позовну заяву заявляв про сплив позовної давності до вимог, які є предметом судового спору(а. с. 104).

Згідно зі ст. ст. 256, 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки Закон України «Про житлово - комунальні послуги» та Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення передбачають, що плата за житлово - комунальні послуги нараховується щомісячно, як стверджує позивач в претензії до ТОВ «Злагода ЛТД» ним надсилались рахунки на оплату комунальних послуг з жовтня 2010 р. по червень 2012 р. (а с. 31-50), а з позовом до суду КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» звернувся 23.11.2015 (згідно штампа вхідної кореспонденції суду), тобто з пропуском встановленого трирічного строку позовної давності.

Згідно п. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Застосування судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні ст. 530 ЦК України є помилковим.

Доводи апелянта щодо відсутності доказів зарахування до державного бюджету коштів щодо сплати судового збору за подання позовної заяви, колегією суддів визнаються безпідставними з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на доказ сплати судового збору за розгляд позовної заяви КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» надало платіжне доручення від 27.08.2014 №285 на суму 1827 грн.

Частина 1 ст.6 закону України «Про судовий збір» (в редакцій, на момент проведення оплати) визначає, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.

Чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України. Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (п.п.2.20, 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 №7).

Аналогічні положення містяться у Інформаційному листі Вищого господарського суду України «Про оформлення платіжних документів на перерахування судового збору» від 17.09.2012 №01-06/1260/2012.

У п.1.30 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» передбачено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми грошей зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відтак необхідність витребування доказів зарахування судового збору до державного бюджету відсутня, оскільки платіжне доручення від 27.08.2014 №285 відповідає вимогам щодо оформлення платіжних документів на перерахування судового збору

Стосовно доводів ТОВ «Злагода» ЛТД, що відповідачу не надали можливості довести поважність причин відсутності його представника у судовому засіданні 04.02.2016, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ст. 28 ГПК України представниками сторін у справі можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю.

Слід зазначити, що ГПК України не обмежує кількості представників, яких може призначити одна юридична особа, а ст.77 ГПК України надає суду право, а не зобов'язує його відкласти розгляд справи в разі нез'явлення в засідання представників сторін.

Відповідач, будучи обізнаним про дату та час розгляду справи в суді першої інстанції мав достатньо часу подати додаткові докази (у разі їх наявності).

Водночас, Київський апеляційний господарський суд зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене вище, колегія суддів апеляційного суду на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, дійшла висновку, що відповідно до ст. 103 ГПК України рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода ЛТД» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2016 у справі №910/29703/15 скасувати та прийняти нове.

3. У задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (03190, м. Київ, вул. М. Кирпоноса, 10/8, ідентифікаційний код 31731838) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода ЛТД» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10, кв.12; 01001 м. Київ, вул. М. Житомирська,18-а ідентифікаційний код юридичної особи 30371673) 1 515 (одну тисячу п'ятсот п'ятнадцять) грн 80 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги .

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи №910/29703/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Л.М. Ропій

Н.Ф. Калатай