Рішення № 57644131, 04.05.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний номер справи 761/18429/15-ц Головуючий в І інстанції: Рибак М.А.

Апеляційне провадження 22-ц/796/5601/2016 Доповідач: Слободянюк С.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді - Слободянюк С.В.,

суддів - Лапчевської О.Ф., Корчевного Г.В.,

при секретарі - Трофименко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» та Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2016 року за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», за участю третіх осіб: Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (далі ПАТ «Укргазвидобування»), за участю третьої особи: Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі ПАТ «Дельта Банк», Банк), Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України (далі НБУ), уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд стягнути з ПАТ «Укргазвидобування» кошти в розмірі 46 000 000,00 грн. основної заборгованості та 4 769 506,85 грн. нарахованих відсотків.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Укргазвидобування» на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 46 000 000,00 (сорок шість мільйонів) грн.

Стягнуто з ПАТ «Укргазвидобування» на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 3310,73 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено ( т.2 а.с.69-80).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Укргазвидобування» подали апеляційні скарги, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення, ухвалення нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Апелянт ПАТ «Укргазвидобування» зазначає, що рішення суду першої інстанції на його думку є помилковим, вказуючи на те, що зобов'язання позичальника за кредитним договором забезпечені договорами застави рухомого майна (виробничі запаси), договорами застави (товарів в обороті), договорами застави майнових прав на отримання грошових коштів по договорам (контрактам), які належать позичальнику, що передбачено умовами кредитного договору та не потребує іншого забезпечення у формі договору поруки; укладання договору поруки не передбачено кредитним договором, а тому суперечать чинному законодавству.

Апелянт ПАТ «Дельта Банк» зазначає, що в укладеному кредитному договорі з ПАТ «Укргазвидобування» не передбачено такого виду забезпечення, як порука відповідних фізичних осіб; укладеним договором поруки керівниками банку порушено банківську таємницю щодо ПАТ «Укргазвидобування»; у ПАТ «Дельта Банк» функціонує облікова автоматизована банківська система; Б2, відомості до якої були внесені після їх ймовірного укладення. Зазначені обставини підтверджують факт укладення договорів поруки «Заднім числом».

Справу розглянуто без участі третьої особи - Національного банку України, який належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. В день розгляду справи (04 травня 2016 року) представником Національного банку України через канцелярію суду подано пояснення.

В судовому засіданні представники апелянтів ПАТ «Укргазвидобування», ПАТ «Дельта Банк» та представник третьої особи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб підтримали апеляційні скарги, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 скарги не визнав.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарг з таких підстав.

Позивач у позовній заяві зазначав, що 30 вересня 2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Укргазвидобування» було укладено договір кредитної лінії. Згідно укладеного 28 листопада 2014 року між ним та ПАТ «Дельта Банк» договору поруки позивачем виконано зобов*язання щодо погашення заборгованості ПАТ «Укргазвидобування» за кредитним договором шляхом списанням банком з депозитних рахунків позивача, які було відкрито у ПАТ «Дельта Банк».

За матеріалами справи, 30 вересня 2013 року ПАТ «Дельта Банк» ( за договором скорочена назва АТ «Дельта Банк» кредитор) та ПАТ «Укргазвидобування» (позичальник) було укладено договір кредитної лінії № ВКЛ-2022390/1, за умовами якого кредитор зобов'язався надавати позичальнику, грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (пункт 1.1 Кредитного договору); надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, далі за текстом кожна частина окремо - «Транш», а у сукупності - «Транші», на умовах, визначених Кредитним договором, в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 150000000,00 грн., зі сплатою плати за користування кредитом 24% річних та кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 29 вересня 2014 року (підпункт 1.1.1 пункту 1.1 кредитного договору) (далі по тексту - кредитний договір) ( т.1 а.с. 7-11).

Відповідно до п.1.3 забезпечення позичальником виконання своїх зобов*язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченою заставою (іпотекою) вимоги за цим договором виступає забезпечення, яке не суперечить вимогам кредитора та діючого законодавства України, про що складаються відповідні договори, а саме: (п.1.3.1) договір застави рухомого майна (виробничих запасів), що належать позичальнику; (п.1.3.2) договір застави (товарів в обороті), що належить позичальнику (т.1 а.с.7).

До договору кредитної лінії № ВКЛ-2022390/1 від 30 вересня 2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Укргазвидобування» 17, 31 жовтня 2013 року, 20, 28 листопада 2013 року та 01 грудня 2013 року укладались додаткові договори № № 1-5 (т.1 а.с.12-16).

Зобов*язання, що випливають з договору кредитної лінії № ВКЛ-2022390/S-1 від 30 вересня 2013 року, забезпечуються договором застави від 30 вересня 2013 року № ВКЛ-2022390/1, укладений між ПАТ «Дельта Банк» (заставодержатель) та ПАТ «Укргазвидобування» (заставодавець) та договором застави від 30 вересня 2013 року № ВКЛ-2022390/S-2, укладений між цими ж особами ( т.1 а.с.169-180,181-184).

08 листопада 2013 року між НБУ (заставодержатель) та ПАТ «Дельта БАНК» (заставодавець) укладено договір застави майнових прав № 51/64/144/39/86/ЗМП-11, з внесеними змінами та доповненнями від 27 грудня 2013 року, предметом якого є майнові права за договором кредитної лінії № ВКЛ-2022390/1 від 30 вересня 2013 року (т.1 а.с.57-64).

28 листопада 2014 року між ПАТ «Дельта Банк (кредитор) і ОСОБА_1. (за договором - поручитель) було укладено договір поруки № П30019775-12, за умовами якого ОСОБА_1 зобов'язався перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Укргазвидобування» кредитного договору № ВКЛ-2022390/1 від 30 вересня 2013 року; загальний обсяг відповідальності не може перевищувати еквівалент 46 000 000,00 грн. за курсом НБУ станом на дату виконання поручителем зобов'язання позичальника за кредитним договором (т.1 а.с.17-20).

Тобто, договір поруки укладено більше ніж через рік після укладання кредитного договору.

14 липня 2014 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір № 001-9508-140714-банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» (для своїх) у гривнях, відповідно до якого позивач як вкладник розмістив у Банку грошові кошти (вклад) в сумі 4000000,00 грн. із строком розміщення вкладу до 19 липня 2015 року на вкладному рахунку НОМЕР_1 (т.1 а.с.27).

16 грудня 2014 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір № 001-9508-161214 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах CШA, відповідно до якого, позивач як вкладник розмістив у Банку грошові кошти, (вклад) в сумі 1694034,46 доларів США із строком розміщення вкладу до 16 березня 2015 року на вкладному рахунку НОМЕР_2 (т.1 а.с.25).

Того ж дня позивачем на виконання умов договору депозиту було перераховано суму коштів в розмірі 1694034,46 доларів США на вкладний рахунок НОМЕР_2, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 1 від 16 грудня 2014 року (т.1 а.с.26).

23 лютого 2015 року ПАТ «Дельта Банк» листом повідомив ОСОБА_1 про те, що у зв'язку із невиконанням ТОВ «Укргазвидобування» зобов'язань за Кредитним договором, відповідно до п. 1.3. договору поруки в межах процедури договірного списання здійснив списання в рахунок погашення заборгованості, суму еквівалентну 46000000,00 грн. з рахунку позивача НОМЕР_2 (в доларах США) (т.1 а.с.21).

Згідно із меморіальним ордером № 17487664 від 20 лютого 2015 року з рахунку позивача НОМЕР_1 було списано суму коштів в розмірі 4000000,00 грн. на рахунок ПАТ «Укргазвидобування» № 20673202239002 в ПАТ «Дельта Банк» в рахунок погашення заборгованості за договором кредитної лінії № BKЛ-2022390/1 від 30 вересня 2013 року згідно з договором поруки № П30019775-12 від 28 листопада 2014 року (1. а.с.22)

20 лютого 2015 року з рахунку НОМЕР_2 позивача в погашення заборгованості за договором кредитної лінії № BKЛ-2022390/1 від 30 вересня 2013 року згідно з договором поруки № П30019775-12 від 28 листопада 2014 року було списано 1535199,04 доларів США, що підтверджується меморіальними ордерами № 17488373 та 17488827, а всього загальною сумою 42000000,00 грн. (т.1 а.с.22,23).

02 березня 2015 року постановою НБУ № 150 ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних (т.1 а.с.65,66).

Рішенням дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 51 від 02 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію в банку ПАТ «Дельта Банк» (т.1 а.с.67).

08 квітня 2015 року рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 71 внесено зміни до наказу Фонду від 02 березня 2015 року № 51 та продовжено строк запровадження тимчасової адміністрацію у ПАТ «Дельта Банк» до 02 вересня 2015 року включно (т.1 а.с.69)

Рішенням дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 181 від 02 жовтня 2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк» (т1 а.с.146).

Відповідно до положення ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Кредитний договір укладено між юридичними особами.

Частиною 2 ст.345 Господарського Кодексу України встановлено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Сторони кредитних відносин вправі забезпечити виконання зобов`язання лише тим видом забезпечення, який визначено у кредитному договорі.

Як зазначено вище, сторони за кредитним договором досягли згоди, що забезпеченням позичальником своїх зобов`язань виступають договори застави рухомого майна (виробничих запасів) та товарів в обороті. В зобов`язаннях передбачено такий вид забезпечення, як застава майнових прав.

За матеріалами справи, погашення заборгованості здійснювалось шляхом списання згідно умов договору поруки грошових коштів у лютому 2015 року з рахунку поручителя, що обліковувалось на депозитних рахунках (т.1 а.с.22,23).

Операції із списанням грошових коштів з депозитних рахунків в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором ПАТ «Укргазвидобування» перед ПАТ «Дельта Банк» суперечило обмеженням, встановленим в діяльності банку постановою НБУ № 692/БТ від 30 жовтня 2014 року пункт 2 (т.2 а.с.83).

Повноваження НБУ щодо регулювання діяльності та банківського нагляду визначені у главі 12 Закону України «Про банки та банківську діяльність», зокрема, положенням ст. 66 встановлено, що однією з форм державного регулювання діяльності банків Національним банком України є встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків.

Отже, ПАТ «Дельта Банк», враховуючи обмеження, встановленні НБУ України щодо списання коштів, мав право приймати погашення заборгованості за кредитним договором лише у грошовій формі. Погашення поручителем ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором у грошовій формі не було здійснено.

Порука фізичною особою за змістом кредитного договору сторонами не була передбачена.

Відповідно до ч.2 ст.73 Закону України «Про Національний банк України» переважне і безумовне право реалізується Національним банком шляхом списання у безспірному порядку заборгованості з рахунків банку і відчуження майна, що перебуває у заставі як забезпечення вимог Національного банку, та задоволення вимог за рахунок чистого доходу від їх відчуження. Національний банк здійснює відчуження майна, набутого у власність, у рахунок погашення боргу за наданими банкам кредитами для підтримки ліквідності у визначеному ним порядку, без погодження з іншими органами державної влади.

Як зазначено вище, 08 листопада 2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та НБУ України укладено договір застави, із внесенням змін і доповнень договору 27 грудня 2013 року, за умовами яких предметом є майнові права за кредитним договором і додатковими угодами до нього на суму 150 000 000,00 грн. з кінцевим терміном повернення 29 вересня 2014 року та сплати процентів за користування кредитом 24% річних.

Відповідно до умов п.п.2.1.1 договору застави майнових прав невиконання кредитного договору для підтримки ліквідності банку засвідчено, що НБУ отримує право одержати задоволення майнових прав переважно перед іншими кредиторами відповідно до Закону України «Про заставу».

Згідно п.4.1. договору застави майнових прав в редакції від 27 грудня 2013 року ПАТ «Дельта Банк», як заставодавець, уступив НБУ України, як заставодержателю, право вимоги кредитних коштів в сумі 150 000 000,00 грн. за процентами та іншими видами платежів, що підлягали сплати за кредитним договором.

Відповідно до пунктів 2.1.1, 3.4.1, 3.4.2, 3.4.5 договору застави майнових прав № 51/64/144/39/86/ЭМП-11 від 08 листопада 2013 року:

- у разі невиконання заставодавцем (АТ «Дельта Банк») умов кредитних договорів та/або цього договору заставодержатель (НБУ) отримує право одержати задоволення з майнових прав переважно перед іншими кредиторами відповідно до Закону України «Про заставу» та статті 73 Закону України «Про Національний банк України»;

- у разі втрати майнових прав з будь-яких причин, у тому числі у разі списання заставодавцем (АТ «Дельта Банк») заборгованості за договорами кредитної лінії як безнадійної, протягом 24 годин письмово повідомити про це заставодержателя і в десятиденний строк замінити його іншим рівноцінним майном (коштами);

- заставодавець (АТ «Дельта Банк») зобов'язаний не відчужувати майнові права в будь-який спосіб та не обтяжувати їх зобов'язаннями на користь третіх осіб без отримання письмової згоди заставодержателя (НБУ);

- заставодавець (АТ «Дельта Банк») зобов'язаний не вносити надалі змін до договорів кредитних ліній та забезпечувальних договорів, що забезпечують їх виконання, без отримання попередньої письмової згоди заставодержателя (НБУ).

Відтак, ПАТ «Дельта Банк» був обмежений в укладанні договору поруки, так як передав право вимоги за кредитним договором ще у 2013 році НБУ України.

Суду не було надано доказів стосовно того, що ПАТ «Дельта Банк» було погоджено укладання договорів поруки з НБУ як куратором та/або заставодержателем.

Частиною 1 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку, призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до нього припинення.

Відповідно до ч. 3 статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду. Згідно зі статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку.

Постановою правління НБУ України № 692/БТ від 30 жовтня 2014 року ПАТ «Дельта Банк» було віднесено до категорії проблемних та запроваджено ряд обмежень банків в його діяльності.

Отже, на час дії даної постанови НБУ було укладено договір поруки та здійснено списання грошових коштів.

За матеріалами справи ПАТ «Дельта Банк» 14 травня 2015 року повернуло ОСОБА_1 списані кошти, що підтверджується випискою з особового рахунку (т.1 а.с.88,89).

Фактично грошові кошти останнім в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором не вносились, а приймати інше виконання, ніж грошове, банк не мав права, з огляду на обмеження регулятора.

Договором поруки зазначено, що поручителем - ОСОБА_1 забезпечено зобов*язання за кредитним договором, укладеним товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Укргазвидобування» з ПАТ «Дельта Банк».

Однак, кредитний договір укладено між ПАТ «Укргазвидобування» Банк» та ПАТ «Дельта Банк».

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про реорганізацію дочірніх компаній Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» № 360-р від 13 червня 2012 року (т.1 а.с.96) було створено після реорганізації дочірне підприємство «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» шляхом перетворення в публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування». Відповідно до п.2 цього розпорядження, управління корпоративними права ПАТ «Укргазвидобування» здійснює Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за погодженням з Міністерством енергетики та вугільної промисловості відповідно до законодавства (т.1 а.с.96).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач має організаційно-правову форму Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» (т.1 ас.92).

Відповідно до ч.2 ст.. 566 ЦК України, до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

До поручителя у зв*язку з договірним списанням з рахунку за договором поруки переходить також і право застави, передане у забезпечення зобов*язань ПАТ «Укргазвидобування», яке знаходиться у державній власності та для застави майна якого потребує погодження з Міністерством енергетики та вугільної промисловості відповідно до законодавства.

Суд першої інстанції зазначав, що договором поруки не передбачено відчуження прав вимоги за кредитним договором, оскільки договір поруки це один із видів забезпечення виконання зобов'язання (ст. 546 ЦК України). Після списання АТ «Дельта Банк» грошових коштів шляхом перерахування з рахунку поручителя на позичковий рахунок ПАТ «Укргазвидобування» дія кредитного договору припинилась у зв'язку з повним та належним виконанням його зобов'язань, тобто повним погашенням заборгованості.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, згідно витягу з протоколу № 1 від 29 квітня 2015 року засідання Комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, відповідно до наказу Тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта банк» № 67 від 11 березня 2015 року щодо перевірки правочинів (догорів) в АТ «Дельта банк» ( а.с.139, 140), поновлено в системах банку бухгалтерського обліку кредитів згідно з планом рахунків бухгалтерського обліку банків України договорів кредитних ліній за номерами № ВКЛ-2022390 від 28 серпня 2013 року, № ВКЛ-2022390/1 від 30 вересня 2013 року (п.п.3. т. 1 а.с.143-145).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку стосовного того, що після списання ПАТ «Дельта Банк» грошових коштів шляхом перерахування з рахунків поручителя на рахунок ПАТ «Укргазвидобування» виникли правовідносини стосовно відшкодування витрат, які поручитель поніс виконанням зобов'язань за кредитним договором. Відтак, були відсутні підстава для задоволення позову.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційних скарг, скасуванню оскаржуваного рішення з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309,313 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» та Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2016 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Відмовити у позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», за участю третіх осіб: Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України про стягнення коштів.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: