Ухвала суду № 57644063, 26.04.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц /796/2109/2016 Головуючий у І інстанції Піхур О.В.

Доповідач Котула Л.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Котули Л.Г.

Суддів: Волошиної В.М. , Слюсар Т.А.

За участю секретаря Крічфалуши С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 серпня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом.

Зазначала , що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її мати ОСОБА_3, яка проживала в квартирі АДРЕСА_2

Після її смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 , яка була придбана під час шлюбу її матері з ОСОБА_4 та була спільною сумісною власністю подружжя. ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_4, який склав заповіт на випадок його смерті, яким заповів належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 своїй дружині ОСОБА_3 та відповідачу в рівних частках.

31 жовтня 2012 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Масюка І.Є. з заявою про відкриття спадкової справи та прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3

В свою чергу ОСОБА_1 звернувся з відповідною заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Столярчук І.В. про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Відповідач оспорює її право на спадщину після смерті її матері, а тому просила задовольнити її вимоги і з врахуванням уточнених позовних вимог , просила визначити , що частка померлої ОСОБА_3 в спільної сумісної власності, а саме : квартирі АДРЕСА_1 становить Ѕ частину та визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на Ѕ частину зазначеної квартири.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05 серпня 2015 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом задоволено.

Визначено, що частка померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 в праві спільної сумісної власності на квартири АДРЕСА_1 становила Ѕ частину.

Визнано право власності ОСОБА_2 на 1/ 2 частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 3441,00 грн.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити, оскільки судом порушені вимоги матеріального та процесуального права.

ОСОБА_1 належним чином повідомлений по час та місце судового розгляду у судове засідання не з'явився і причину неявки суду не повідомив, а тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу у його відсутності.

Заслухавши доповідача, пояснення представників ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги , перевіривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом( ст. 1217 ЦК України ).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті( ч.1 ст. 1218 ЦК України).

Згідно ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Судом встановлено , що ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла мати позивача ОСОБА_3, а наступного дня помер її чоловік ОСОБА_4( т.1 а.с.5, 14).

Під час шлюбу з ОСОБА_3, який був зареєстрований 06 серпня 1969 році , ОСОБА_4 на підставі рішення виконавчого комітету Радянської районної ради народних депутатів м. Києва та договору від 13 березня 1991 року укладеного ОСОБА_4 з виконавчим комітетом Радянської районної ради народних депутатів м. Києва придбав двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 ( т.1 а.с.18,19,113- 117, 140, 164).

Задовольняючи позов та визнаючи, що квартира АДРЕСА_1 придбана під час шлюбу і була спільною сумісною власністю подружжя, оскільки відповідачем не надано суду доказів про те , що вона придбана за особисті кошти ОСОБА_4, а тому в силу ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України( далі - КпШС) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Відповідно до ч.1 ст. 28 КпШС в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.

Виходячи з наведеного, суд правильно визнав, що частка померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 в спільній сумісній власності подружжя , зокрема , квартирі АДРЕСА_1 становила 1 /2 частину .

18 листопада 1996 року ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповів квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ( т.1 а.с. 17).

31 жовтня 2012 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Масюк І.Є. з заявою про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_3

28 серпня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Столярчук І.В. про прийняття спадщини після смерті його рідного брата ОСОБА_4, а 13 листопада 2012 року він подав заяву до цього ж нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3., дружини його брата( т.1 а.с. 29,43).

Згідно ч.1 ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 23 грудня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Масюк І.Є. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину в рамках спадкової справи №04/2012 до майна померлої ОСОБА_3, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не надав документів , що підтверджують родинні зв'язки ОСОБА_4 із спадкоємцем ОСОБА_3, ОСОБА_4 та не поданням правовстановлюючих документів щодо належності ОСОБА_3 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_1( т.1 а.с. 172).

Під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем не було надано суду документи або рішення суду , яке набрало законної сили на підтвердження родинних відносин з ОСОБА_4

Встановивши , що позивач є дочкою ОСОБА_3 , якій належала Ѕ частина квартири АДРЕСА_1 і є спадкоємцем першої черги та за відсутності даних про інших спадкоємців, суд обгрунтовано задовольнив її вимоги.

Посилання в апеляційній скарзі на те , що суд безпідставно задовольнив вимоги позивача , оскільки відсутня постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та видачі свідоцтва про право власності є необґрунтованими , оскільки відповідач звернувся до нотаріальної контори з заявою про те , щоб не видавали позивачу свідоцтво про право на спадщину , у зв'язку з наявністю спору і приватний нотаріус зупинив видачу свідоцтва позивачу.

Установивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, та дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_2

За таких обставин , колегія суддів не вбачає підстав до задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст. 303,304,307,308,315 ЦПК України , колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: