Постанова № 57643821, 14.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2011 року № 2а-9546/11/2670

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України

до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Крос»

про стягнення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України звернулася до суду з позовом про стягнення штрафу з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Крос»у розмірі 8 500 грн. за порушення вимог законодавства на ринку фінансових паперів.

Ухвалою суду від 22 липня 2011 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 13 вересня 2011 року.

В судові засідання 13 вересня 2011 року та 28 вересня 2011 року представники сторін не з’явилися.

Представник позивача в позовній заяві просить суд розглядати справу у письмовому провадженні.

Відповідач в судові засідання не з’явився, заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідачу надіслана ухвала суду про відкриття провадження у справі та повістки про виклик на 13 вересня 2011 року та 28 вересня 2011 року за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За правилами, встановленими пунктом 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям –за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Пункт перший статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи належне повідомлення сторін про дату, час та місце судового засідання та клопотання представника позивача про розгляд справи у письмовому провадженні, суд приходить до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні та на основі наявних матеріалів справи.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2010 року № 157 та зазначає, що на Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Крос»накладено штраф у розмірі 8 500 грн. за порушення вимог пункту 9.3 розділу 9 Ліцензійних умов здійснення страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг № 40 від 28 серпня 2003 року та вимог пункту 3 розділу 10 Положення про Державний реєстр фінансових установ, затверджене розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року № 41.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Постановою № СК-421/11-413/1 від 29 квітня 2011 року про накладення штрафу за порушення законодавства про фінансові послуги Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України за порушення вимог законодавства у сфері надання фінансових послуг, а саме: за порушення вимог пункту 9.3 розділу 9 Ліцензійних умов здійснення страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг № 40 від 28 серпня 2003 року в частині невиконання страховиком обов’язкової вимоги протягом десяти робочих днів після виникнення змін та/або доповнень до документів, поданих ним для одержання ліцензії, письмово повідомити Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України та надати відповідні підтверджувальні документи та вимоги пункту 3 розділу 10 Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року № 41 в частині не виконання зобов’язання фінансової установи протягом п’ятнадцяти робочих днів після виникнення змін та/або доповнень до документів, поданих нею для внесення в Державний реєстр фінансових установ, письмово повідомити Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України та надати відповідні підтверджувальні документи на Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Крос»накладено штраф у розмірі 8 500 грн.

Приписом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 29 квітня 2011 року № СК-421/11-412/1 зобов’язано Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Крос»усунути виявлені порушення вимог законодавства України у сфері надання фінансових послуг, повідомити про виконання вимог цього припису та подати підтверджуючі документи до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України у термін до 31 травня 2011 року.

Зазначені постанова та припис прийняті за результатами розгляду акту про відсутність Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Крос»за заявленим місцезнаходженням від 21 квітня 2011 року № 278/42/5.

Акт № 278/42/5 від 21 квітня 2011 року складений за результатами проведеної 1 квітня 2011 року позапланової інспекції, якою встановлено, що Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Крос»не знаходиться за місцезнаходженням відповідно до інформації, внесеної до Державного реєстру фінансових установ, а саме: м. Київ, Червоноармійська, 77.

Відповідно до пункту 9.3. розділу 9 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг № 40 від 28 серпня 2003 року, страховик зобов'язаний протягом десяти робочих днів після виникнення змін та/або доповнень до документів, поданих ним для одержання ліцензії, письмово повідомити Держфінпослуг та надати відповідні підтверджувальні документи.

Згідно пункту 3 розділу 10 Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року № 41, фінансова установа зобов'язана протягом п'ятнадцяти робочих днів після виникнення змін та/або доповнень до документів, поданих нею для внесення до Реєстру, письмово повідомити Держфінпослуг та надати відповідні підтвердні документи.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 21 квітня 2011 року (на момент складання акту про відсутність Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Крос»за заявленим місцезнаходженням) відповідач не повідомив Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг про зміну його місцезнаходження.

Господарським кодексом України передбачено притягнення до господарсько-правової відповідальності учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання. Зокрема, статтею 217 Господарського кодексу України до виду господарсько-правової відповідальності законодавцем віднесено застосування адміністративно-господарських санкцій відповідно до встановленого законом порядку уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Стаття 218 Господарського кодексу України встановлює підстави господарсько-правової відповідальності. Так, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної впади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків (стаття 238 Господарського кодексу України).

Закон України від 12.07.2001 № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»(далі –Закон № 2664, із змінами та доповненнями) встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Відповідно до статті 21 Закону № 2664 державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється:

- щодо ринку банківських послуг - Національним банком України;

- щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

- щодо інших ринків фінансових послуг - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Згідно статті 27 Закону № 2664 одним із основних завдань національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг є здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг та додержанням законодавства у цій сфері.

Статтею 28 Закону № 2664 встановлено, що національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції, зокрема:

- здійснює контроль за достовірністю інформації, що надається учасниками ринку фінансових послуг;

- проводить самостійно чи разом з іншими уповноваженими органами нагляду виїзні та безвиїзні перевірки діяльності фінансових установ;

- у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення;

- звертається до суду та господарського суду з позовами (заявами) у зв'язку з порушенням законодавства України про фінансові послуги;

- надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів.

Відповідно до статті 39 Закону № 2664 у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такі наступні заходи впливу:

- зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення;

- накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.

Згідно пункту 2 частини першої статті 42 Закону № 2664 за ненадання, несвоєчасне надання або надання завідомо недостовірної інформації національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до суб'єктів підприємницької діяльності штрафні санкції у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, що вчинила правопорушення.

Порядок застосування штрафних санкцій за порушення правил діяльності суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами на ринках фінансових послуг регулюється статтею 42 Закону № 2664.

Штрафи, передбачені статтею 41 цього Закону, накладаються головою, іншими членами Комісії, а також уповноваженими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, посадовими особами після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.

Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 41, уповноваженою особою, яка його виявила, складається акт, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів направляється посадовій особі, яка має право накладати штраф.

Посадові особи національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, визначені у частині першій цієї статті, приймають рішення про накладення штрафу протягом 10 днів після отримання документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті. Рішення про накладення штрафу оформляється постановою, що надсилається суб'єкту підприємницької діяльності - юридичній особі та банківській установі, в якій відкрито розрахунковий рахунок цього суб'єкта підприємницької діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України дотримано передбачених законодавством вимог при накладенні на відповідача штрафу за порушення правил діяльності на ринку фінансових послуг.

Так, позивач направляв на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, акт № 278/42/5 від 21 квітня 2011 року, припис про усунення порушень від 29 квітня 2011 року № СК-421/11-412/1 та постанову про застосування штрафу від 29 квітня 2011 року № СК-421/11-413/1, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України правомірно винесла постанову № СК-421/11-413/1 від 29 квітня 2011 року про накладення штрафу за порушення законодавства про фінансові послуги.

На момент звернення до суду зазначена сума штрафу товариством не сплачена.

Згідно статті 41 Закону № 2664 штрафи, накладені національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, стягуються у судовому порядку.

Беручи до уваги те, що суму штрафу до Державного бюджету у розмірі 8 500 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується наявними у матеріалах справи документами, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Крос»(юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 77, код ЄДРПОУ 32826616) штраф у розмірі 8 500 (вісім тисяч п’ятсот) грн. до Державного бюджету України (код бюджетної класифікації за доходами 21081100 та символ звітності банку 100).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А.Бояринцева