Ухвала суду № 57642623, 10.05.2016, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5823/16-ц

У Х В А Л А

10 травня 2016 року суддя Подільського районного суду м.Києва Васильченко О. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» про відшкодування майнової та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до АТ «СК «АХА Страхування» про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, на підставі ч. 1 ст. 121 ЦПК України, оскільки подана без додержання вимог ст. 119 ЦПК України з виходячи з наступного.

В аналізі судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування, проведеному Верховним Судом України у 2011 році, зроблено висновок про те, що Закон України № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» не поширюється на правовідносини, що випливають із Закону від 1 липня 2004 р. № 1961-ІV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-ІV), та на правовідносини з добровільного майнового страхування відповідно до Закону України від 7 березня 1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування» (далі - Закон № 85/96-ВР).

З урахуванням висновків, викладених у рішенні Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 р. у справі № 1-26/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг), Верховним Судом України висловлено таку правову позицію:

«Страхування - це окремий вид договірних зобов'язань.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 979 ЦК за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Тобто договір страхування - це двосторонній, оплатний, строковий, консенсуальний договір. Це договір про надання послуги та на користь третьої особи.

Згідно зі ст. 1 Закону № 85/96-ВР страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За змістом преамбули цей Закон регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що договір страхування - це договір про фінансову послугу, яка відноситься до небанківського сектора.

Відповідно до ст. 5 Закону № 85/96-ВР страхування може бути добровільним (наприклад, страхування життя, страхування майна) або обов'язковим.

З урахуванням того, що діяльність страховика підпадає під визначення послуги і виконавця, що містяться в ч. 1 ст. 1 Закону № 1023-ХІІ, то у разі, якщо договір страхування спрямований на задоволення особистих потреб застрахованої фізичної особи, такі правовідносини регулюються Законом № 1023-ХІІ в частині, не врегульованій спеціальним законом.

Цей висновок стосується й договорів майнового страхування, де страхувальниками є фізичні особи, а відносини спрямовані на захист особистих майнових інтересів страхувальника або іншої особи, що визначена у договорі, шляхом задоволення майнової потреби страхувальника, яка виникає або може виникнути після настання певних подій».

Також посилання позивача про звільнення від сплати судового збору на підставі п.6 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд не приймає до уваги, оскільки у кримінальному провадженні не встановлено винну особу та не ухвалено вирок відносно цієї особи, а тому вимоги позивача про відшкодування матеріальних збитків не можуть вважатися такими, що завдані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що ОСОБА_1 просить стягнути з АТ «СК «АХА Страхування» майнову шкоду в сумі 538735,59 грн. Таким чином, позовні вимоги мають майновий характер.

Крім цього, позивач також просить стягнути моральну шкоду в сумі 40000 грн. 00 коп., що є вимогою немайнового характеру.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, не враховуючи немайнові вимоги.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Отже, згідно з п. 4 ч. 2 та ч. 5 ст. 119 ЦПК України позивач повинен вірно зазначити ціну позову та надати документ, що підтверджує сплату судового збору, як за вимогами майнового так і немайнового характеру.

Згідно з вимогами пп. 1, 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивач повинен сплатити судовий збір в розмірі 5387,36 грн. за вимогами майнового характеру та 551,20 грн. за вимогами немайнового характеру на платіжні реквізити Подільського районного суду м. Києва:

Отримувач коштів: УДКСУ у Подільському районі;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37975298;

Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві;

Код банку отримувача (МФО): 820019;

Рахунок отримувача: 31213206700008;

Код класифікації доходів бюджету: 22030001;

Призначення платежу: Судовий збір, за позовом _____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Подільський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа).

У п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами і доповненнями) зазначено, що відповідно до ст. 137 ЦПК (1963 р.) у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. При недотриманні позивачем зазначених вимог настають наслідки, передбачені ст. 139 ЦПК(1963 р.).

Позивач чітко не виклав зміст позовних вимог, а саме: не виклав конкретних обставин, якими обґрунтовує свої вимоги; не зазначив з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується; не зазначив докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Оскільки без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду у новій редакції з відповідними додатками.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 119 цього Кодексу, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно з ч. 5 ст. 121 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 119, 120, 121 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» про відшкодування майнової та моральної шкоди, залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків вказаних в ухвалі, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

В разі якщо позивач у вказаний строк не усуне вказані недоліки, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу.

СуддяО. В. Васильченко