Рішення № 57642607, 13.04.2016, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2209/15-ц

Категорія 29

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Сербіної Н. Г. ,

при секретарях - Гончарук Л.В., Шабатин Н.А., Міщенко К.І. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3, в інтересах якого діє ОСОБА_4, про відшкодування шкоди, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про визнання договору оренди недійсним, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про визнання договору оренди недійсним,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, свої вимоги обґрунтовує тим, що з вересня 2010 року він є власником кімнати 1 в квартирі АДРЕСА_1. У вищевказаному будинку в кімнаті 3 квартири 2 зареєстровані відповідачі, які самовільно зайняли кімнату №1 в квартирі АДРЕСА_1 та якими тривалий час чинилися позивачу перешкоди в розпорядженні його власністю. У зв»язку з чим він звертався за захистом свого права до суду з позовом про їх виселення з вказаної кімнати.

З 15.01.2011 року по 20.09.2012 року позивач вимушено проживав у ОСОБА_5 за адресою- АДРЕСА_3, сплачуючи останньому кошти в сумі 2000 грн. за договором оренди.

Крім того, він, будучи фактично позбавлений можливості проживати в своїй квартирі, оплачував комунальні послуги, якими він не користувався, а лише їх оплачував як юридичний користувач і власник квартири. З листопада 2010 року по листопад 2012 року ним було сплачено 7199 грн. 73 коп. за користування комунальними послугами.

Позивач зазначає, що внаслідок незаконного проживання у квартирі АДРЕСА_1 відповідачі тривалий час позбавляли його можливості проживати у вказаній вище квартирі, чим змусили понести збитки в сумі 38000 грн., які позивач зазнав вимушено знімаючи інше житло для свого проживання, а також збитки в розмірі 7199 грн. 73 коп., які поніс сплачуючи кошти за користування комунальними послугами, якими він фактично не користувався.

Просив стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3, в інтересах якого діє ОСОБА_4 на його користь 45 199 грн. 73 коп., а також судові витрати в розмірі 452 грн..

Відповідачка ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом про визнання недійсним договору оренди № 15/01/2011, укладеного 15 січня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 у період із 15 січня 2011 року по 20.09.2012 року здійснював підприємницьку діяльність без державної реєстрації його в порядку встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та юридичних осіб-підприємців. В порушення вимог законодавства підписав договір оренди без необхідного обсягу цивільної дієздатності на здійснення підприємницької діяльності та не маючи права на здавання в оренду приміщення. Просила визнати договір оренди недійсним.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав з тих же підстав, просив його задовольнити, в задоволенні зустрічного позову просив відмовити.

Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_6 у судовому засіданні основний позов не визнав, зустрічний позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в інтересах якого діє ОСОБА_4 у судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником кімнати № 1 площею 13, 19 кв. м в квартирі АДРЕСА_1, відповідно до розпорядження Подільської районної державної адміністрації № 898 від 30.09.2010, на підставі якого він отримав свідоцтво про право власності на вказане житло.

Відповідачі самовільно, не маючи жодних правовстановлюючих документів, зайняли кімнату № 1 в АДРЕСА_1 та тривалий час чинили перешкоди позивачеві у розпорядженні своєю власністю.

Рішенням Подільського районного суду м.Києва від 02.12.2011 року відповідачів було виселено із самостійно зайнятої кімнати 1 в квартирі №8 будинку 26/30-А у м.Києві ( а.с. 6-10). Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 13 вересня 2012 року вказане рішення залишено без змін ( а.с.11-13).

15 січня 2011 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було укладено договір оренди № 15/01/2011, відповідно до якого позивач орендував приміщення загальною площею 13,13 кв.м, за адресою: АДРЕСА_6 терміном на 19 місяців ( а.с. 59-62). Орендна плата за місяць складає 2000 грн.

Позивач просить стягнути з відповідачів солідарно на його користь понесені ним збитки в розмірі 38000 гривень за оренду житла у період з 15.01.2011 року по 20.09.2012 року, коли у судовому порядку відновлювалось його право на проживання в квартирі АДРЕСА_1, яку самовільно заселили відповідачі.

Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідачів збитків в розмірі 38000 гривень за оренду житла не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 став власником кімнати 1 пощею 13,19 кв.м квартири АДРЕСА_1, відповідно до розпорядження Подільської РДА № 898 від 30.09.2010 року.

Як зазначає в своїх запереченнях представник відповідачів ОСОБА_8, в березні 2011 року ОСОБА_2 звернулась до Подільського районного суду м.Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання ордеру недійсним та визнання за нею права власності на кімнату першу та п»яту квартири АДРЕСА_1.

В травні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою про виселення ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4 із самовільно зайнятого приміщення, ухвалою суду від 24 травня 2011 року вказані позовні вимоги були об»єднані з первісним позовом.

Отже, за захистом своїх порушених прав ОСОБА_1 звернувся лише в травні 2011 року, а договір оренди ним було укладено 15.01.2011 року.

Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що кімната 1 квартири АДРЕСА_1 була єдиним місцем мешкання позивача, іншого житла він не мав, у зв»язку з чим виникла необхідність укладення договору оренди. Позивачем також не надано будь-яких доказів щодо належної реєстрації вказаного договору оренди.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідачів збитків в розмірі 38000 гривень не знайшли свого підтвердження в суді.

Що стосується позовних вимог про стягнення солідарно з відповідачів коштів, які були сплачені позивачем за користування комунальними послугами за період з листопада 2010 року по листопад 2012 року в сумі 7199 грн. 73 коп., то вони також задоволенню не підлягають.

На підтвердження вказаних вимог позивачем ОСОБА_1 надано копії рахунків на оплату за житлово- комунальні та інші послуги за період з листопада 2010 року по листопад 2012 року, однак позивачем не надано доказів про сплату вказаних рахунків. З копії чеків «ПриватБанк», які знаходяться на а.с. 34,55 та 58 не вбачається коли, в якій сумі та за які послуги сплачено кошти.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення збитків.

Суд також вважає, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди укладеного 15 січня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до ст.. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Враховуючи, що ОСОБА_2 не є стороною договору оренди від 15.01.2011 року, її права та інтереси вказаним договором не порушуються, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 16, 22, 810, 813, 1166 ЦК України, ст. ст., 58-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3, в інтересах якого діє ОСОБА_4, про відшкодування шкоди, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про визнання договору оренди недійсним - відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про визнання договору оренди недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Н. Г. Сербіна