Постанова № 57641483, 11.05.2016, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/2257/16-а

Провадження № 2-а/750/158/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2016 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого судді Рахманкулової І.П.,

із секретарем Разумейко К.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

09.03.2016 року позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові, в якому просить визнати протиправним рішення відповідача (протокол 533396 від 23.11.2015 року) в частині призначення йому щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 170,82 грн. на місяць; зобов'язати відповідача призначити у протоколі 533396 від 23.11.2015 року щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком; допустити негайне виконання постанови суду в межах всієї суми виплати, зокрема за один місяць; встановити відповідачу строк для подачі до суду першої інстанції звіту про виконання судового рішення.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач своїм рішенням, оформленим протоколом 533396 від 23.11.2015 року призначив з 24.10.2014 року і виплачує йому додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі меншому, ніж передбачено ст. 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв'язку з чим порушено його право на пенсійне забезпечення.

Відповідач у встановлений законом строк подав заперечення на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні його вимог, посилаючись на те, що додаткову пенсію призначено позивачу у встановленому чинним законодавством розмірі.

Із заперечення на позов вбачається, що згідно постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 18.1.2015 ВП №49391484, винесеної на підставі виконавчого листа №750/7021/15-а, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова, управлінням з 23.10.2014 року позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку на 8 років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що підтверджується протоколом від 23.11.2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є потерпілою особою від наслідків аварії на ЧАЕС, віднесений до 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.8)

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 08.09.2015 року, яка набрала законної сили, адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 пільгової пенсії із зменшенням пенсійного віку на 8 років. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові призначити ОСОБА_2 з 23 жовтня 2014 року пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на 8 років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Цією ж постановою суд відмовив у задоволенні вимог ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові в частині зобов'язання призначити додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю згідно ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Суд мотивував своє рішення в частині відмови у задоволенні вимог позивача тим, що питання про призначення даного виду пенсії може бути вирішено лише після вирішення питання про призначення основної пенсії, доказів порушення відповідачем прав позивача в цій частині не надано, а суд здійснює захист порушеного права, а не права, яке може бути порушено в майбутньому.

На виконання постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 18.1.2015 ВП №49391484, винесеної на підставі виконавчого листа №750/7021/15-а, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова, відповідачем з 23.10.2014 року призначено позивачу пенсію за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку на 8 років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що підтверджується протоколом від 23.11.2015 року.

Згідно протоколу 533396 від 23.11.2015 року, позивачу з 23.10.2014 року також призначено додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 170 грн.82 коп. на місяць.

Згідно ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, що діяла на час подання позивачем заяви про призначення пенсії - 23.10.2014 року, особам, віднесеним до категорії 2, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений у абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Заперечуючи проти позову, відповідач мотивує своє рішення про призначення позивачу додаткової пенсії у розмірі 170 грн. 82 коп. тим, що саме такий розмір додаткової пенсії особам, що належать до 2 категорії постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (з урахуванням змін, внесених постановою КМУ «Про внесення змін до деяких постанов КМУ з питань пенсійного забезпечення» від 25.03.2014 року №112), відповідно до якої було змінено порядок обчислення пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою та зроблено перерахунок пенсії з 01.01.2012 року, що свідчить про дію даної постанови на 2012 та наступні роки.

Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частини першої, другої та третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2,3,6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України від 25 січня 2012 року № 3 - рп/2012 встановлено, що нормативно - правові акти Кабінету міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно - правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Проте, станом на 23.10.2014 року, тобто на час призначення позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, яка віднесена до 2 категорії постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Кабінет Міністрів України не приймав відповідної постанови щодо розміру виплати такої пенсії у 2014 році, а тому відповідач повинен був керуватися вимогами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при призначенні пенсії позивачу з 23.10.2014 року застосуванню підлягає розмір пенсії, визначений ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з якої вбачається, що особам, віднесеним до категорії 2, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а не постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.

Крім того, розмір пенсійних виплат, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210, не відповідає визначеному ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розміру 30% мінімальної пенсії за віком, яка збільшувалась в різні часи у зв'язку із зростанням розміру мінімальної заробітної плати на відповідні роки. При цьому надання законодавцем Кабінету Міністрів України права визначати порядок виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав таких осіб, встановлених цим же Законом.

Законами України «Про державний бюджет України на 2013 рік», «Про Державний бюджет України на 2014 рік» надавалося право Кабінету Міністрів України встановити розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, у межах асигнувань, передбаченихї бюджетними програмами, проте таке право у відповідні роки Кабінетом Міністрів України використано не було.

Подібну правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 28.11.2012 року у справі №6-141цс12.

Отже, відповідач, здійснивши призначення позивачу з 23.10.2014 року, тобто з часу подання ним відповідної заяви, пенсії у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210, порушив право позивача на отримання пенсії у розмірі, встановленому ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", положення якого мають пріоритет над підзаконним нормативним правовим актом та були чинними на момент виникнення у позивача права на призначення даної пенсії, і яка не була йому призначена своєчасно через неправомірні дії відповідача і постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 08.09.2015 року було відновлено порушене право позивача, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача, визнавши неправомірними дії відповідача та зобов'язавши відповідача призначити позивачу додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 23.10.2014 року, тобто з дня її призначення відповідно до протоколу 533396 від 23.11.2015 року.

Проте, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача щодо встановлення відповідачу строку для подання звіту про виконання рішення, оскільки вказане питання стосується виконання судового рішення після набрання ним законної сили.

Керуючись статтями 2, 3, 94, 158 - 163, 186 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

позовні вимоги ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові, правонаступником якого є Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України, оформлене протоколом 533396 від 23.11.2015 року, в частині призначення ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 170 грн. 82 коп. на місяць, тобто у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції чинній на 23.10.2014 року, тобто на день звернення із заявою про призначення пенсії.

Зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_2 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 23.10.2014 року, тобто з дня її призначення відповідно до протоколу 533396 від 23.11.2015 року.

Стягнути з Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на користь держави 551 грн. 20 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: