Постанова № 57641423, 06.05.2016, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/367/16-а

провадження № 2-а/732/2/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2016 р. м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого - судді Карпинської Н.М., секретарі - Шевеленко К.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України про визнання неправомірними дій щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом і просив визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі, Чернігівської області щодо відмови в перерахунку розміру пенсії за вислугу років згідно постанови Кабінету Міністірів України від 09 грудня 2015 року № 1013 та зобов'язати перерахувати йому пенсію за вислугу років у відповідності до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, що діяла станом на 10 вересня 2001 року у розмірі 90 % від місячного заробітку, зазначеного у довідці, виданої прокуратурою Чернігівської області від 02.02.2016 року № 1833 без обмеження її максимального розміру відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01.01.2016 року. А також стягнути з відповідача судові витрати по справі.

У судове засідання сторони, належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, не з'явились. Заявили клопотання про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження (а.с. 48,58). Представником позивача позов письмово підтриманий. Представником відповідача позов письмово не визнається, на а.с. 47-49) долучено письмові заперечення на позов.

Представник відповідача у письмових запереченнях вказує на те, що 14 жовтня 2014 ркоу був прийнятий Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VII, який набув чинності 15.07.2015 року, пунктом 3 Прикінцевих положень передбачено втрату чинності Законом України «Про прокуратуру» в редакції 05.11.1991 року, зокрема і ст. 50-1, крім частини третьої, четвертої, шостої, одинадцятої. Вказують на недопустимість обґрунтування позовної заяви положеннями недіючих нормативних актів. Жодних посилань на норми діючого законодавства подана позовна заява, на думку представника відповідача, не міститься, а позовні вимоги непідкріплені чинними правовими нормами. Частиною 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697 -VII передбачено, що умови та порядок перерахунку призначеної пенсії працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України. Дані положення ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» повністю кореспондуються з висновками, викладеними Конституційним судом у рішенні від 26.12.2011 року № 20-рп/2011. Конституційний суд України прийшов до висновку про конституційність передачі Верховною Радою України Кабінету Міністрів України права визначати порядок та розміри соціальних виплат, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2,3 статті 116 Конституції України. Також суд зауважив передбачені Законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою. Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є допустимими. У зв'язку з внесеними змінами, на час звернення позивача до Управління із заявою про перерахунок пенсії 19.02.2016 року, Закон України «Про прокуратуру», на який посилається позивач втратив чинність. Відповідно до вимог ч. 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною 1 ст. 35, ч.2 ст. 38, ч.3 ст. 42 і ч. 5 ст. 48 цього Закону провадиться у такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з 01 числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано до 15 числа включно, із 1-го числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано після 15 числа. Представник відповідача посилається на те, що питання перерахунку пенсії Управління зобов'язано вирішувати виключно на підставі правових норм, що діють на час звернення пенсіонера. Посилання позивача на принцип дії норм права у часі є безпідставними, оскільки такий принцип застосовується до правовідносин, що виникли до набрання чинності конкретною нормою права, зокрема, до вище зазначених змін у законодавстві виникло право позивача на пенсію, яке є незмінним. Разом з тим, право на перерахунок пенсії у позивача могло виникнути лише після звернення з відповідною заявою до пенсійного органу, а таке звернення відбулось після зміни Постанови № 865, що призвело до певних правових наслідків. Після втрати чинності Законом «Про прокуратуру» право на перерахунок раніше призначених пенсій припинилось. Всупереч статті 87 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697 -VII Кабінетом Міністрів України не визначено порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям. Отже, на думку відповідача, відсутні правові підстави для вчинення дій з перерахунку такої пенсії. Бездіяльність Кабінету Міністрів України не є предметом даного спору. Вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) актів Кабінету Міністрів України відповідно до статті 150 Конституції України належить до компетенції Конституційного Суду України. За таких обставин, у даній справі місцевий суд не може давати правову оцінку нормативно-правовим актам, діям Верховної Ради України та бездіяльності Кабінету Міністрів України у контексті правомірності внесення вищезазначених змін за фактичної відсутності порядку перерахунку призначених пенсій державних службовців. Представник відповідача вважає не підлягають задоволенню позовні вимоги про перерахунок пенсії та є безпідставними позовні вимоги позивача в частині стягнення судових витрат, понесених при розгляді вказаної справи.

Оцінивши заперечення, дослідивши подані сторонами докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно проаналізувавши письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» з 10.09.2001 року. Пенсія обчислена в розмірі 90 % суми заробітної плати.

19.02.2016 року позивач звернувся до управління із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 05 листопада 1991 року в розмірі та відсотках відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від суми місячної заробітної плати, розмір якої визначено у довідці виданої прокуратурою Чернігівської області від 02.02.2016 року № 1833.

Позивачу відмовлено у перерахунку пенсії на підставі п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-УІІІ, мотивуючи своє рішення тим, що відповідно до вищезазначеного нормативного акту з 01.06.2015 скасовуються норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу», раніше призначені пенсії не перераховуються.

Однак, з такою відмовою суд погодитись не може.

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих на момент призначення пенсії визначалось статтею 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII «Про прокуратуру».

Частиною 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 05.11.1991) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається у розмірі 80 % від суми їхньої місячної заробітної плати, до котрої включається всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 % місячного заробітку. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Відповідно до ч. 2 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі..

Дана редакція Закону № 1789-ХІІ була чинною на час призначення пенсії позивачу.

З 01.01.2015 розмір пенсії за віком та вислугою років, які призначаються за нормами Закону України «Про прокуратуру» становлять 60 % заробітної плати.

Однак, відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону України № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з ч. 18 ст. 50-1 Закону України № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому зміни внесені подальшими Законами, в тому числі і Законами № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», а також акти на які посилається відповідач у своїх запереченнях, стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Крім того, вирішуючи питання про застосування Закону № 1789-ХІІ в часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Аналогічна правова позиція зі спірного питання висловлена Верховним Судом України у постановах від 10.12.2013 у справі № 21-348а13 та від 17.12.2013 у справі № 21-445а13.

Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був провести перерахунок раніше призначеної позивачеві пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячного чинного заробітку і при перерахунку мають бути взяті до уваги збільшені показники підвищення заробітної плати, які надані позивачем та підтверджені відповідною довідкою.

Суд враховує, що позивач працював в органах прокуратури України понад 10 років, тому розмір пенсії з урахуванням збільшення на 2% за кожен повний рік роботи понад 10 років перевищує обмеження у розмірі 90% від суми місячного заробітку, відтак розмір його пенсії не може бути більшим 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. З огляду на вказане його вимоги про зобов'язання судом відповідача виплатити пенсію без обмеження максимального розміру є передчасними, в цій частині права позивача не порушувались. Спір між позивачем та відповідачем виник щодо редакції Закону „Про прокуратуру", яка підлягає застосуванню до пенсії позивача та щодо права на перерахунок, що і розв'язано судом.

Крім того, у позовній заяві заявлено клопотання про стягнення з відповідача судових витрат.

Як встановлено Кодексом адміністративного судочинства України до видів судових витрат належать судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи. Встановлення видів судових витрат, їх розподіл та визначення судом їх розміру регулюються главою 7 цього Кодексу. Частиною 1 статті 98 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Таким чином, розподіл судових витрат здійснюється судом під час ухвалення відповідного судового рішення, шляхом відображення його у резолютивній частині такого рішення.

Згідно Закону України від 05.06.2012 № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон № 4901) виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган,здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

У частині 2 статті 16 КАС України зазначається, що для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура. У випадках, встановлених законом, правова допомога може надаватися й іншими фахівцями в галузі права. Порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються цим Кодексом та іншими законами.

Як зазначено в частині 1 статті 90 КАС України, до витрат на правову допомогу відносяться витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором.

Оскільки під час попереднього судового засідання (а.с. 30-31) представником позивача доведено, що він є адвокатом і надавав правову допомогу у цій конкретній судовій справі за договором, укладеним зі стороною справи (а.с.15-17) і сторона позивача по справі фактично понесла витрати на таку правову допомогу за договором та існують документальне підтвердження зазначених обставин (а.с.28-29). суд відносить такі витрати до витрат на правову допомогу, тобто до судових витрат.

З документального підтвердження (а.с.28-29) встановлено, що такі витрати склали суму 8268 гривень і такий розмір визначений, виходячи з положень статті 1 Закону України від 20.12.2011р. № 4191-VI «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», тобто не перевищує 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі (551 грн 20 коп) за годину участі особи, яка надавала правову допомогу.

15 годин витраченого часу адвокат розмежовує наступним чином:

2 години - попереднє опрацювання матеріалів,

6 годин - опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини та робота із судовою практикою,

2 години - формування правової позиції, отримання додаткових матеріалів - доказів,

4 години - підготовка процесуальних документів по справі (позовної заяви, клопотань, письмових пояснень, адвокатських запитів),

судове представництво у попередньому судовому засіданні 1 година (час відповідає журналу попереднього судового засідання а.с. 30-31).

Таким чином, 8268 гривень слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України на користь ОСОБА_1.

Керуючись ст. 19 Конституції України, статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, що діяла станом на 10 вересня 2001 року, Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» відповідно до ст.ст. 2,9,12,71,90,98,102,158-163,185-186 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку розміру пенсії за вислугу років згідно постанови Кабінету Міністірів України від 09 грудня 2015 року № 1013.

Зобов'язати Ріпкинське об'єднане управління Пенсійного Фонду України перерахувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років у відповідності до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, що діяла станом на 10 вересня 2001 року у розмірі 90 % від місячного заробітку, зазначеного у довідці, виданої прокуратурою Чернігівської області від 02.02.2016 року № 1833, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01.01.2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України на користь ОСОБА_1 551 (п'ять тисяч п'ятдесят одну) гривню 20 (двадцять) копійок в рахунок повернення сплаченого ним судового збору та 8268 (вісім тисяч двісті шістдесят вісім) гривень компенсації витрат на правову допомогу.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Городнянський районний суд Чернігівської області, з одночасним надісланням її копії особою, що подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Карпинська Н.М.