Ухвала суду № 57636013, 27.04.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/306/16

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: Ісаєва Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого-судді: Ісаєвої Н.В.,

суддів: Журавльова О.Г, ОСОБА_2,

при секретарі: Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 9 грудня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 та Приватного акціонерного товариства « Страхове Товариство "Іллічівське" про стягнення майнової та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП,-

ВСТАНОВИЛА:

03.04.15року позивач ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом про стягнення майнової та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 майнову шкоду у сумі 11831,18 гривень та моральну шкоду сумою 15000,00 гривень, стягнути з ОСОБА_3 та ПАТ «Страхове товариство «Іллічівське» в солідарному порядку на користь ОСОБА_4 відшкодування шкоди завданої здоровю на придбання лікарських засобів сумою 2232,97 гривень та відшкодування моральної шкоди у звязку з ушкодженням здоровя сумою 5000 гривень та судові витрати і витрати на правову допомогу, мотивуючи позовні вимоги тим, що 24.09.2014 року о 17.15 годин на автодорозі м. Одеса- Чорноморка в Овідіопольському районі Одеської області, сталося ДТП за участю автотранспортних засобів, а саме автомобіля марки Hyundai Accent, 2012 року випуску д/н НОМЕР_1, під керування водія ОСОБА_4, та який належить останній на праві власності , та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3, який на підставі постанови судді Київського районного суду м.Одеси від 16.10.2014 року визнаний винним у скоєнні ДТП, в результаті дорожньо - транспортної пригоди автомобіль марки Hyundai Accent, 2012 року випуску д/н НОМЕР_1 зазнав механічних ушкоджень, зокрема, деформовані кришка багажника, задня панель зліва, заднє ліве крило, задній бампер зліва, розбиті задній лівий протитуманний ліхтар, сколи на задньому лівому ліхтарі, зірвано з кріплень задній лівий ліхтар.

Відповідно до звіту суб'єкта оціночної діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_5

1.1. № 140/14 про оцінку вартості матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Hyundai Accent, 2012 року випуску д/н НОМЕР_1, пошкодженого в результаті ДТП, станом на дату оцінки 06 жовтня 2014 року вартість відновлювального ремонту мого автомобіля була визначена в сумі 58 878,65 гривень, виходячи з курсу НБУ у 11,8583 грн. за 1 долар США.

Для усунення зазначених вище ушкоджень ремонт зазначеного автомобіля був проведений дочірнім підприємством «Автотрейдінг-Одеса» і, відповідно до акта виконаних робіт цього підприємства № ТО 14-09133 від 31.12.2014 року, загальна вартість проведених ремонтних робіт і використаних під час їх виконання запасних частин склала 61 831,18 гривень.

Збільшення вартості відновлювального ремонту викликана тим, що на день його проведення вартість запасних частин збільшилась, оскільки визначалась вже виходячи з курсу НБУ станом на 31 грудня 2014 року у 15,7685 гривень за 1 долар США.

Під час дорожньо-транспортної пригоди в результаті зіткнення автомобілів відбувся несподіваний та різкий струс водія автомобілю марки Hyundai Accent, 2012 року випуску д/н НОМЕР_1 та від зіткнення її тіло від удару об водійське сидіння, внаслідок чого у неї різко погіршився стан здоров'я і о 19 годині 24.09.2014 року і вона була доставлена до прийомного відділення комунальної установи «Міська лікарня № 5», де їй було встановлено вегето-судинну дистонію з симпатоадреналовим кризом в результаті ситуаційної реакції панічної атаки на тлі стресу в дорожньо-транспортній пригоді.

Після цього, позивачка звернулась до невропатолога комунальної установи «Поліклініка № 20», де згідно записів у медичній карті амбулаторного хворого

24.09.2014 року у неї було встановлено посттравматичний церебральний арахноїдит, церебральна ангіодистонія з венозними порушеннями, судорожний синдром, шийний остеохондроз та призначене відповідне амбулаторне лікування у вигляді прийому ліків на протязі одного місяця.

На придбання призначених ліків позивачем були витрачені грошові кошти на загальну суму 2 232,97 гривні, що підтверджено іменним чеком аптеки на суму 1821,69 гривні, а також ціновою пропозицією в мережі Інтернет на придбання 2 упаковок препарату «венодіол» у кількості 60 таблеток вартістю 411,28 гривень.

Як зазначає позивач, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, її здоров'ю була заподіяна шкода, пов'язана з її лікуванням та придбанням лікарських засобів загальною вартістю 2 232,97 гривні, яка за умовами зазначеного вище полісу повинна бути відшкодована страховиком, тобто відповідачем - приватним акціонерним товариством «Страхове товариство «Іллічівське».

Як власник автомобіля НОМЕР_3 відповідач ОСОБА_3 06 лютого 2014 року застрахував свою цивільно-правову відповідальність у Одеській філії приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» - відповідача у справі, на підставі відповідного полісу № АІ/6405016 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії до 06 лютого 2015 року та страховою сумою на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну в сумі 50 000 гривень, та за шкоду заподіяну життю і здоров'ю в сумі 100 000 гривень.

Оплата ремонту автомобіля марки «Hyundai Accent», 2012 року випуску д/н НОМЕР_1 була здійснена частково в сумі 50 000 гривень платіжним дорученням № 1191 від 16 грудня 2014 року Одеської філії ПАТ «Страхове товариство «Іллічівське» в межах розміру страхового відшкодування за вказаним вище договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Вартість ремонту, що перевищувала розмір страхового відшкодування, була сплачена позивачкою платіжною карткою «Приват 24» 11 листопада 2014 року в сумі 9950 гривень та за квитанцією № ПН108 від 28 січня 2015 року в сумі 1 881,18 гривень, а всього на загальну суму 11 831,18 гривень.

Оскільки, страхового відшкодування виявилося недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої моєму майну, то відповідач ОСОБА_6, як особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зобов'язаний сплатити позивачці, як потерпілій, різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яка складає 11 831,18 гривень (61 831,18 грн. - 50 ООО грн.).

Також, позивачка зазначає, що в результаті заподіяної з вини відповідача ОСОБА_3 дорожньо-транспортної пригоди їй була заподіяна моральна шкода у вигляді душевних страждань, яких вона зазнала у зв'язку з пошкодженням належного їй автомобілю. Її душевні страждання були пов'язані також з порушенням звичного для мене способу життя, оскільки приходилось часто відволікатися від роботи та сімейних справ для багаторазових поїздок щодо організації ремонту автомобіля та виплати страхового відшкодування.

Під час ремонту автомобіля з 24 вересня 2014 року до 28 січня 2015 року, тобто на протязі більше чотирьох місяців остання відчувала незручності через неможливість користуватися автомобілем для поїздок на роботу та перевезення її неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, до школи і місця проведення відпочинку та дозвілля.

З урахуванням наведених вище обставин щодо тривалості та глибини її душевних страждань, заподіяну відповідачем ОСОБА_6 моральну шкоду у зв'язку з пошкодженням майна остання оцінює сумою 15 000 гривень.

Також позивачка вказує на те, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди їй була заподіяна моральна шкода у вигляді фізичного болю та страждань, яких вона зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я у вигляді нервового потрясіння та порушення функцій організму під час дорожньо-транспортної пригоди та тривалим лікуванням для усунення його наслідків.

Душевні страждання посилювались через відчуття фізичної неспроможності під час лікування у достатній мірі займатися веденням домашнього господарства та вихованням її неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відшкодування цієї моральної шкоди повинно здійснювати страхове товариство у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, тобто у розмірі 5 000 гривень, виходячи з передбаченої полісом страхування страхової суми на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю у розмірі 100 000 гривень (100 000 грн. х 5% : 100%).

Позивачка 11.03. 2015 року звернулась до цього страхового товариства із заявою про страхове відшкодування зазначених витрат на лікування в сумі 2232,97 гривень та моральної шкоди 5 000 гривень.

Заяву позивачки страхове товариство отримало 16 березня 2015 року згідно інформації на офіційному сайті УДППЗ «Укрпошта», проте відповіді на заяву та страхового відшкодування до цього часу позивачка не отримала, що стало причиною для звернення до суду з відповідним позовом.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4, ОСОБА_8, діючий за ордером на підставі договору про надання правової допомоги, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_9, діючий за ордером на підставі договору про надання правової допомоги, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ПАТ «СТ Іллічівське» в судове засідання не зявився, повідомлявся належним чином, надав до суду заяву в якій просить справу розглядати за відсутністю представника ПАТ «СТ Іллічівське». Надав до суду заперечення проти позову.

Рішенням суду позов задоволено частково.

На рішення суду ОСОБА_3 приніс апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що судом неповно зясовані обставини, що мають значення для справи, а також, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно п.3 ст.10 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

У судовому засіданні встановлено наступне.

24.09. 2014 року о 17.15 годин на автодорозі м. Одеса-Чорноморка в Овідіопольському районі Одеської області, сталося ДТП за участю автотранспортних засобів, а саме автомобіля марки Hyundai Accent, 2012 року випуску д/н НОМЕР_1, під керування водія ОСОБА_4, та який належить останній на праві власності , та автомобіля марки «Skoda Fabia» д/н ВН181ЗЕС під керуванням водія ОСОБА_3, який на підставі постанови судді Київського районного суду м.Одеси від 16.10.2014 року визнаний винним у скоєнні ДТП, в результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки Hyundai Accent, 2012 року випуску д/н НОМЕР_1 зазнав механічних ушкоджень, зокрема, деформовані кришка багажника, задня панель зліва, заднє ліве крило, задній бампер зліва, розбиті задній лівий протитуманний ліхтар, сколи на задньому лівому ліхтарі, зірвано з кріплень задній лівий ліхтар.

Відповідно до звіту суб'єкта оціночної діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 № 140/14 про оцінку вартості матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Hyundai Accent, 2012 року випуску д/н НОМЕР_1, пошкодженого в результаті ДТП, станом на дату оцінки 06 жовтня 2014 року вартість відновлювального ремонту мого автомобіля була визначена в сумі 58 878,65 гривень, виходячи з курсу НБУ у 11,8583 грн. за 1 долар США.

Як власник автомобіля НОМЕР_3 відповідач ОСОБА_3 06 лютого 2014 року застрахував свою цивільно-правову відповідальність у Одеській філії приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» - відповідача у справі, на підставі відповідного полісу № АІ/6405016 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії до 06 лютого 2015 року та страховою сумою на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну в сумі 50 000 гривень, та за шкоду заподіяну життю і здоров'ю в сумі 100 000 гривень.

Оплата ремонту автомобіля марки «Hyundai Accent», 2012 року випуску д/н НОМЕР_1 була здійснена частково в сумі 50 000 гривень платіжним дорученням № 1191 від 16 грудня 2014 року Одеської філії ПАТ «Страхове товариство «Іллічівське» в межах розміру страхового відшкодування за вказаним вище договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Вартість ремонту, що перевищувала розмір страхового відшкодування, була сплачена позивачевою платіжною карткою «Приват 24» 11 листопада 2014 року в сумі 9950 гривень та за квитанцією № ПН108 від 28 січня 2015 року в сумі 1 881,18 гривень, а всього на загальну суму 11 831,18 гривень.

Позивачка 11.03. 2015 року звернулась до цього страхового товариства із заявою про страхове відшкодування зазначених витрат на лікування в сумі 2232,97 гривень та моральної шкоди 5 000 гривень.

Заяву позивачки страхове товариство отримало 16 березня 2015 року згідно інформації на офіційному сайті УДППЗ «Укрпошта», проте відповіді на заяву та страхового відшкодування до цього часу позивачка не отримала, однак з заяви відповідача ПАТ «СТ «Іллічівське» вих. №645 від 06.07.15 року вбачається, що ОСОБА_3 застрахував свою цивільно- правову відповідальність у ПрАТ «СТ «Іллічівське» та строк дії полісу становить до 06.02.15 року ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50000,00 гривень, фрнашиза-нуль гривень. 16.12.14 року на рахунок «Автотрейдінг-Одеса» для проведення відновлювального ремонту за автомобіль Hyundai Accent», 2012 року випуску д/н НОМЕР_1 страхове відшкодування у повному обсязі сумою 50000,00 гривень, що підтверджено платіжним дорученням №1191.

Відповідно до ст.1166 НК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно до ст.1187 ЦК України шкода, яка завдана джерелом підвищеної небезпеки (автомобілем) відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє цим транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкода була завдана внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно до ст. 1194 ПК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача підлягає матеріальна шкода у розмірі 11831 ( одинадцять тисяч вісімсот тридцять одну) гривню 18 копійок.

Доводи позивача щодо спричинення їй моральної шкоди у звязку з ДТП, оскільки вона зверталась за медичною допомогою та в неї було встановлено діагноз - посттравматичний церебральний арахноїдит, церебральна ангіодистонія з венозними порушеннями, судорожний синдром, шийний остеохондроз та було призначене відповідне амбулаторне лікування у вигляді прийому ліків на протязі одного місяця, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки Дорожньо-транспортна пригода сталася о 17.15 годині 24.09.14 року, а до медичної установи позивачка звернулась о 19.00 годин того ж дня, та як вбачається з довідки наданої суду за вих.

№571 від 09.07.15 року ОСОБА_4 була доставлена до КУ «MKJ1 №10» о 19.00 годин 24.09.14 року зі слів пацієнтки після ДТП з попереднім діагнозом вегето - судинна дистонія з симпатоадреналіновим кризом, ситуаційна реакція панічної атаки.

Останній було запропоновано госпіталізацію для уточнення діагнозу, однак остання відмовилась та покинула лікарню 24.09.14 року о 19.20 годин у задовільному стані , згідно із записом у журналі не госпіталізованих хворих, відомостей щодо прийому лікарських препаратів ОСОБА_4 в журналі відсутні.

Посилання позивачки на медичне обстеження після ДТП невропатологом комунальної установи «Поліклініка № 20» спростовуються матеріалами справи, відповідно до яких, зазначене обстеження було можливо лише до дорожньо - транспортної пригоди, а тому не має відношення до наслідків зіткнення транспортних засобів (а/с 107, 147).

У частині вимог про стягнення з відповідачів завданої моральної шкоди, позивачем не були належним чином обґрунтовані, тому у цій частині вимог суд має позивачу відмовити, оскільки суд з наданих позивачкою доказів щодо спричинення їй моральної шкоди, не вбачає причинно-наслідкового звязку між дорожньо-транспортною пригодою та її станом здоровя на час зіткнення автотраспортних засобів. Діагноз встановлений невропатологом і виписані лікарські засоби не мають відношення до ДТП.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного СУДУ України №4 від 31.03.95 р.

„Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду № 5 від 25.05.01 р. (п.З) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Згідно п.5 цієї Постанови відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен зясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до положення ст. 79 ЦПК України, до витрат, повязаних з розглядом судової справи належать витрати на правову допомогу.

Так позивачкою було понесено витрати на правову допомогу сумою 2679,60 гривень, що відображено у надано суду розрахунку також позивачкою при зверненні до суду з дійсним позовом було сплачено судовий збір загальною сумою 609 гривень, що підтверджено документально оскільки відповідно до вимог ч.1 ст. ст. 88 ЦПК України підлягли стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача судові витрати в розмірі 703,15 гривень.

Таким чином,доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до апеляційного суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів розглянувши скаргу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують та задоволенню не підлягають, підстави для ухвалення нового рішення відсутні.

Судова колегія, розглянувши справу, прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 9 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак її може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

ОСОБА_10Ісаєва

Судді: О.Г. Журавльов

ОСОБА_2