Ухвала суду № 57631440, 12.04.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/10150/14 Головуючий у 1 інстанції: Івасівка А.П.

Провадження № 22-ц/783/1540/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Ю. Р.

Категорія: 59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого Мікуш Ю.Р.,

суддів Ніткевича А.В., Приколоти Т.І.

секретар Бохонко Е.Р.,

З участю представника ОСОБА_2 ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_4 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 грудня 2015 року у справі за скаргою представника ОСОБА_2 -ОСОБА_3, з участю зацікавлених осіб - Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області, ОСОБА_5 Мар»яновича, ОСОБА_6, начальника відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання дій державного виконавця у виконавчому провадженні №45504123 неправомірними, визнання неправомірною та скасування постанови про залучення працівників органів внутрішніх справ, визнання неправомірним та скасування акту про примусове входження в житло, визнання неправомірним та скасування опису та арешту майна; зобов»язання усунення порушень з приводу постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про передачу виконавчого провадження; за участю зацікавлених осіб-відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області, ОСОБА_5 Мар»яновича ,-

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваною ухвалою в задоволенні скарги відмовлено.

Ухвалу суду оскаржила представник ОСОБА_2 ОСОБА_4.

В апеляційній скарзі зазначає, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що державним виконавцем не надано, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів скерування копії постанови про відкриття виконавчого провадження №45504123 від 17.11.2015 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення на ім»я ОСОБА_2 у порядку, передбаченому ст.74 ЦПК України. Вручення постанови доньці боржника ОСОБА_9, яка не є стороною виконавчого провадження на думку апелянта суперечить ч.5 ст.25, ч.1 ст.31 ЗУ «Про виконавче провадження», а тому суд дійшов помилкового висновку про те, що державним виконавцем при відкритті виконавчого провадження було виконано положення ч.1 ст.31 ЗУ «Про виконавче провадження». Суд не врахував, що законодавством України регламентований порядок здійснення державним виконавцем дій у межах виконавчого провадження, зокрема й таких як опис та арешт майна та винесення постанов про вчинення виконавчих дій. При цьому зазначенипй порядок включає необхідність повідомлення боржника про вчинення виконавчих дій виключно уповноваженою особою згідно з відомостями в Єдиному реєстрі, а в разі примусового проникнення до приміщення особи-лише за наявності відповідного судового рішення. Однак, на момент винесення оскаржуваних постанов, здійснення опису та арешту спірного майна 05.12.2014 р.у виконавчому провадженні ВП №45504123 уповноваженою особою на ведення вказаного провадження та відповідно на вчинення будь-яких дій у його межах був державний виконавець Мазурик В.В., однак фактично вказані дії були проведені виконавцем ОСОБА_7, яким не було набуто повноважень згідно Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, що вказує на той факт, що виконавчі дії були проведені неуповноваженою особою. Крім цього, державний виконавець Фурдига В.О. при примусовому виконанні рішення суду порушив вимоги ч.1 ст.29 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв»язку з неповідомленням боржника про намір вчинення виконавчих дій, що визнав сам у судовому засіданні. У зв»язку з тим, що виконавчі дії були проведені виконавцем, який не мав повноважень для їх проведення просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Заслухавши пояснення представника скаржника ОСОБА_2- ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Матеріалами справи та судом встановлено, що рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, яке набрало законної сили 17.11.2014 року вирішено стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_5 заборгованість в сумі 77400,00 грн. та 243, 60 грн. судових витрат.

На виконання зазначеного вище рішення державним виконавцем органу ДВС Дрогобицького МРУЮ 17.11.2014 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 455504123) з примусового виконання виконавчого листа №442/699/14-ц, який виданий 17.11.2014 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області. Надано строк для добровільного виконання рішення до 24.11.2014 року.

Частиною 2 аб.2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі Закону) прописано, що у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови ( у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п»ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов»язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Частина 5 статті 25 Закону зобов»язує державного виконавця копії постанови про відкриття виконавчого провадження надіслати не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

При огляді матеріалів виконавчого провадження судом першої інстанції встановлено, що державним виконавцем дотримано вимог щодо порядку визначеного Законом України «Про виконавче провадження» щодо послідовності вчинення дій на виконання виконавчого листа. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження направлена поштою боржнику ОСОБА_2 та отримано його дочкою 19.11.2014 року про що зазначено у постанові. Копії всіх документів щодо виконання виконавчого листа отримані також представником ОСОБА_2 ОСОБА_3 20.11.2014 року.

Доводи апелянта про те, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження вручена поштою не йому, а його дочці спростовується приписами статті 31 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Отримання кореспонденції членами сім»ї адресата свідчить про те, що повідомлений адресат. Окрім цього, 20.11.2014 року представник боржника ОСОБА_2- ОСОБА_3 особисто отримала у ВДВС Дрогобицького МРУЮ копії всіх документів виконавчого провадження № 45504123А, а відтак останній вважається належно повідомленим.

Не спростовують висновків суду першої інстанції доводи представника боржника ОСОБА_3 про те, що незаконність постанови про відкриття виконавчого провадження, де помилково вказано номер виконавчого листа № 422/699/14ц, що не відповідає номеру виконавчого листа Дрогобицького міськрайонного суду 442/6991/14ц, оскільки відповідно до статті 83 ч.3 Закону є підставою для виправлення помилки. Постановою державного виконавця Паращак М.Т. від 11.09.2015 року зазначена помилка виправлена.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині переходу виконавчого провадження від одного державного виконавця до іншого з незалежних від них причин слід зауважити, що така передача проведена у відповідності до розпорядження начальника відділу ДВС Дрогобицького МУЮ від 28.11.2014 року №18, що відповідно до Закону входить у його компетенцію.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець повинен здійснити заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом.

Всі інші подальші дії на примусове виконання рішення суду від виконання якого злісно ухилявся боржник були проведені у відповідності до вимог Закону «Про виконавче провадження».

Дозвіл на примусове пронокнення у житло що на вулиці В.Гора 212 у м.Дрогобичі надав суд згідно ухвали від 26.11.2014 року.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування постановленої ухвали, оскільки така прийнята судом з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статями 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 314 ч.1 п.4, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 в і д х и л и т и .

Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий Ю.Р. Мікуш

Судді: А.В.Ніткевич

ОСОБА_10