Ухвала суду № 57629882, 11.05.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2016 р.м.ОдесаСправа № 495/599/16-а

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Заверюха В.О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Запорожана Д.В., Романішина В.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Білгород-Дністровської міської ради в Одеській області на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської міської ради в Одеській області про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправними дії Білгород-Дністровської міської ради, як розпорядника публічної інформації, що виявилися у ненаданні інформації на запит ОСОБА_1 від 10 грудня 2015 року, що стосувався інформації щодо земельних ділянок комунальної власності, переданих в оренду фізичним та юридичним особам, а також належним чином завіреної копії рішень міської ради щодо передачі земельних ділянок в оренду, договори оренди з додатками та документи щодо сплати орендарями орендної плати по кожному з договорів за період їх дії; зобов'язати Білгород-Дністровську міську раду, як розпорядника публічної інформації, надати протягом п'яти робочих днів з дня набрання чинності рішення суду відповідь на запит ОСОБА_1 від 10 грудня 2015 року, в якій: зазначати інформацію щодо земельних ділянок комунальної власності, переданих в оренду фізичним та юридичним особам, а також належним чином завіреної копії рішень міської ради щодо передачі земельних ділянок в оренду, договори оренди з додатками та документи щодо сплати орендарями орендної плати по кожному з договорів за період їх дії; стягнути з Білгород-Дністровської міської ради моральну шкоду у розмірі 71172 грн.00 коп. та вирішити питання, щодо розподілу судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що 10.12.2015 року він звернувся до Білгород-Дністровської міської ради із запитом на отримання публічної інформації, а саме просив надати відомості, щодо земельних ділянок комунальної власності, переданих в оренду фізичним та юридичним особам, а також належним чином завіреної копії рішень міської ради щодо передачі земельних ділянок в оренду, договори оренди з додатками та документи щодо сплати орендарями орендної плати по кожному з договорів за період їх дії, у відповідь на який міська рада сповістила його, про те, що вказана інформація міститься в загальнодоступних джерелах, а саме на офіційному веб-порталі м. Білгород-Дністровський.

Крім того позивач зазначав, що внаслідок, як на його думку неправомірних дій відповідача, які виразилися у не наданні йому запитуємої інформації, він перебував у сильних емоційних переживаннях, стані шоку, і витрачав свій особистий час на пошуки вказаної вище інформації з інших джерел, внаслідок чого, йому нанесено моральну шкоду, яку він оцінив у 71172 грн. 00 коп.

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 лютого 2016 року адміністративний позов було задоволено частково.

Визнано протиправними дії Білгород-Дністровської міської ради, як розпорядника публічної інформації, що виявилися у не наданні інформації на запит ОСОБА_1 від 10 грудня 2015 року, що стосувався інформації щодо земельних ділянок комунальної власності, переданих в оренду фізичним та юридичним особам, а також належним чином завіреної копії рішень міської ради щодо передачі земельних ділянок в оренду, договори оренди з додатками та документи щодо сплати орендарями орендної плати по кожному з договорів за період їх дії.

Зобов'язано Білгород-Дністровську міську раду, як розпорядника публічної інформації, надати протягом п'яти робочих днів з дня набрання чинності рішення суду відповідь на запит ОСОБА_1 від 10 грудня 2015 року, в якій: зазначати інформацію щодо земельних ділянок комунальної власності, переданих в оренду фізичним та юридичним особам, а також належним чином завіреної копії рішень міської ради щодо передачі земельних ділянок в оренду, договори оренди з додатками та документи щодо сплати орендарями орендної плати по кожному з договорів за період їх дії..

В іншій частині вимог відмовлено у задоволенні.

Стягнуто з місцевого бюджету судові витрати, які понесені позивачем при зверненні до суду у розмірі 1102 грн. 40 коп.

Не погоджуючись з даною постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції в частині відмови у задоволенні адміністративного позову ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його змінити в частині визнання протиправними дії Білгород-Дністровської міської ради, як розпорядника публічної інформації, що виявилися у ненаданні інформації на запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації та зобов'язання Білгород-Дністровської міської ради надати інформацію зазначену в запиті та стягнення судових витрат, відмовити позивачу, в частині стягнення з Білгород-Дністровської міської ради моральної шкоди в розмірі 71172 гривні залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.12.2015 року позивач звернувся до Білгород-Дністровської міської ради із запитом на отримання публічної інформації, який датований 10.12.2015 року, а саме просив надати відомості, щодо земельних ділянок комунальної власності, переданих в оренду фізичним та юридичним особам, а також належним чином завіреної копії рішень міської ради щодо передачі земельних ділянок в оренду, договори оренди з додатками та документи щодо сплати орендарями орендної плати по кожному з договорів за період їх дії.

Не отримавши запитувану інформацію, позивач на адресу відповідача, 24.12.2015 року надіслав повторний запит.

23 грудня 2015 року на адресу позивача виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради було надіслано листа, в якому йшлося про те, що позивачу необхідно уточнити період, якого стосується запитувана інформація та повідомлено, що у зв'язку з відсутністю у Білгород-Дністровській міській раді необхідного технічного обладнання для обробки та забезпечення великого обсягу запитуваних документів, про необхідність звернутися із вказаним питанням до Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради.

Листом від 28.12.2015 року, позивачу, у тому числі повідомлено, що спеціально відведених місць для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати, записувати на будь-які інші носії інформації, у виконкомі міської ради не передбачено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав позичу відповідь на запитувану ним інформацію, у спосіб передбачений законодавством, що регулює спірні правовідносини.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України "Про доступ до публічної інформації".

За змістом ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

На підставі ч.2 ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитом на інформацію.

Відповідно до ч. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що, розпорядники інформації зобов'язані:1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію;4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації, 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Згідно з ч.1 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачені виключні випадки відмови в задоволенні запиту розпорядниками інформації: коли він не володіє інформацією і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит, або коли інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом, або особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком, а також у разі недотримання вимог до запиту на інформацію.

За правилами ч. 2 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" відповідь розпорядника інформації не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

За змістом ст. 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації», метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Отже в ході судового розгляду встановлено, що відповідач не надав позичу відповідь на запитувану ним інформацію, у спосіб передбачений законодавством, що регулює спірні правовідносини.

Стосовно вимог про стягнення з відповідача на його корись заподіяні моральну шкоду у розмірі 71172 грн. 00 коп., слід зазначити наступне.

Обґрунтовуючи позов в цій частині, позивач зазначив, що неправомірними діями з боку відповідача, , які виразилися у не наданні йому запитуваної інформації, він перебував у сильних емоційних переживаннях, стані шоку, і витрачав свій особистий час на пошуки вказаної вище інформації з інших джерел.

За змістом ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації» особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом.

На підставі ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно положень п.3 Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4 зазначено, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, яким є ступінь вини заподіювача, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини.

Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Враховуючи те, що позивачем не було доведено заподіяння діями та бездіяльністю відповідача моральної шкоди, яка полягла у моральних стражданнях, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач частково довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Білгород-Дністровської міської ради в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 лютого 2016 року у справі № 495/599/16-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: Д.В. Запорожан

Суддя: В.Л. Романішин