Ухвала суду № 57629627, 10.05.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2016 р. Справа № 876/10832/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі на постанову Любешівського районного суду Волинської області від 27.10.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі про визнання неправомірних дій по відмові у перерахунку пенсії, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

ВСТАНОВИЛА :

Позивач 14.10.2014року звернулася в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі про визнання неправомірних дій по відмові у перерахунку пенсії, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона отримує пенсію за віком, призначену відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі -- Закон № 1788-XII) та статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ). При перерахунку їй пенсії, збільшуючи її на 1%, відповідач керувався тільки Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), тобто порушив право позивача на пільговий характер розрахункової величини, визначений частиною 2 статті 56 Закону України Закону № 796-ХІІ. У зв'язку з наведеним просить визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі, зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії з її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років в межах шестимісячного строку звернення до суду. Постанову у межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.

Оскаржуваною постановою Любешівського районного суду Волинської області від 27.10.2014 року позовну заяву - задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує, що згідно частини 2 статті 56 Закону України Закону № 796-ХІІ право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менше як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку. Вказана стаття визначає розмір пенсії громадянина залежно від наявного в нього стажу, але аж ніяк не розмір доплати до пенсії за понаднормативний стаж. Поняття доплати до пенсії за понаднормативний страховий стаж законодавцем закладено в статті 28 Закону № 1058-IV, згідно якого за кожен рік страхового стажу понад 20 років для жінок пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї статті. Вважає, що застосування двох законодавчих актів потягне за собою подвійну виплату у вигляді збільшення розміру пенсії та доплати за понаднормативний стаж. Стаття 55 Закону № 796-ХІІ не передбачає проведення перерахунку пенсії згідно цього Закону, а лише її призначення. Просить взяти до уваги, що позивачу проводились перерахунки пенсії відповідно до Закону № 1058-IV сума доплати за понаднормативний стаж за 28 років складає 97,36 гривень.

Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року №719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року, не передбачено жодної норми, яка б обмежувала у 2014 році пряме застосування Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" Законом України №1622-VII від 31.07.2014 року, які набрали чинності з 03.08.2014 року, якими передбачений п. 6-7 Прикінцевих положень про те, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.

Позивачка є потерпілою від наслідків Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що підтверджено відповідним посвідченням.

З розпоряджень та заперечення відповідача вбачається, що пенсію позивачка отримує з 22 квітня 2004 року. Пенсія призначена і обрахована відповідно до Закону № 1788-XII та Закону № 796-ХІІ.

Зі змісту розпоряджень про призначення та перерахунок пенсії датованих до 01 січня 2004 року, вбачається, що позивачка отримувала пенсійні виплати з врахуванням положень частини 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не більше 75 % заробітку.

Згідно з розпорядженнями управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі, починаючи з 01 січня 2004 року, формула розрахунку пенсії позивачці змінилася: введено поняття понаднормативного стажу, який розрахувався відповідно до положень статті 28 Закону № 1058-IV.

Таким чином, з набранням чинності Законом № 1058-IV відповідач самостійно змінив умови нарахування пенсії позивачу.

При цьому суд констатує, що у заявах позивача відсутні відомості про незастосування щодо неї при перерахунку пенсії положень Закону № 796-ХІІ, перехід на відмінний, ніж передбачено у цьому Законі, вид пенсії тощо.

Статтею 15 Закону № 1788-XII визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом № 796-ХІІ або їм надається право на одержання пенсії на підставах, передбачених цим Законом.

З пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1058-IV слідує, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії зокрема і відповідно до Закону № 796-ХІІ, їй призначається одна пенсія за її вибором.

Відповідно до статті 71 Закону № 796-ХІІ дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Згідно із статтею 56 Закону № 796-ХІІ право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи, не меншого, ніж 20 років для чоловіків, 15 років для жінок, зі збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж, але не вище за 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, - чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище за 85 % заробітку.

Таким чином, потерпіла від наслідків Чорнобильської катастрофи особа має право за своїм вибором на одержання пенсії на умовах, визначених Законом № 796-ХІІ.

Порівнюючи положення частини 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ та частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV, суд приходить до висновку, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, підвищення до пенсії за понад встановлений мінімальний стаж роботи, має пільговий характер власне щодо тривалості трудового стажу та величини, з якої проводиться розрахунок.

Суд вважає надуманим твердження відповідача, що застосування положень частини 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ до позивача призведе до подвійного нарахування збільшення до пенсії на понаднормативний стаж. При цьому суд відзначає, що правильність нарахування пенсій, уникнення помилок, подвійних виплат відповідно до затвердженого указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011 Положення про Пенсійний фонд України, Закону № 1788-XII, Закону № 1058-IV є обов'язком саме відповідача.

Виходячи із строків звернення до адміністративного суду, суд задовольняє позовні вимоги позивача щодо зобов'язання УПФ України в Любешівському районі провести перерахунок та виплату пенсії із збільшенням її розміру на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж - 15 років з 14 квітня 2014 року і визнає дії УПФ України в Любешівському районі по не проведенні позивачу розрахунку пенсії за цей період із збільшенням її на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений мінімальний стаж 15 років протиправними, оскільки позивач звернувсь до адміністративного суду за захистом прав 13 жовтня 2014 року.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою відмови в задоволенні апеляційної скарги та залишення без змін постанови суду першої.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі - залишити без задоволення.

Постанову Любешівського районного суду Волинської області від 27.10.2014 року у справі № 162/1023/14-а - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

В.Я. Качмар