Ухвала суду № 57629480, 11.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

11 травня 2016 року К/800/43444/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О.,Смоковича М.І.,Чумаченко Т.А.,

секретаря судового засідання: Носенко Л.О.,

за участю представника Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення - Кондратенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ТОВ «Балтора» про розподіл судових витрат у справі за позовом ТОВ «Балтора» до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,-

встановив:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2013 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 листопада 2015 року касаційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення відхилено, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2013 року залишено без змін.

ТОВ «Балтора» звернулось до Вищого адміністративного суду України із заявою № 61 від 05.012016 про розподіл судових витрат мотивуючи її тим, що за наслідками апеляційного розгляду справи вказане питання вирішено не було, а тому суд касаційної інстанції при залишенні постанови суду апеляційної інстанції без змін мав присудити на користь товариства всі здійснені документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Питання розподілу судових витрат врегульовано положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини першої цієї статті якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Розподіл судових витрат судом касаційної інстанції здійснюється з врахуванням положень частини 6 цієї статті, згідно якої якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він, відповідно, змінює розподіл судових витрат.

Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що розподіл судових витрат здійснює той суд, який ухвалив остаточне рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

З огляду на те, що судом касаційної інстанції, при постановленні ухвали від 25 листопада 2015 року не змінювалось постановлене у справі рішення та не приймалось нове, підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат відсутні.

За таких обставин заява ТОВ «Балтора» про розподіл судових витрат задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 94, 168 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити ТОВ «Балтора» у задоволенні заяви про розподіл судових витрат.

Ухвала оскарженню не підлягає і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: