Постанова № 57628079, 11.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 750/1193/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Жук М.І.

Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 травня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів за участю секретаря представника відповідача-1Борисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М Приходько К.М. Тужикова М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Чернігівського обласного військового комісаріату на ухвалу та постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 березня 2016 року та апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Міністерства оборони України, Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2016 року ОСОБА_6 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова із позовом до Міністерства оборони України (далі також відповідач-1), Чернігівського обласного військового комісаріату (далі також відповідач-2) в якому просив визнати протиправними дії відповідача-1 щодо відмови йому у призначенні до виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення ІІІ групи інвалідності, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції з 01.01.2014; зобов'язати відповідача-1 призначити позивачу одноразову грошову допомогу як інваліду ІІІ групи у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб на день виплати допомоги, встановленому п.п. «б» пункту 1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції з 01.01.2014 та перерахувати на рахунок Чернігівського обласного військового комісаріату суму одноразової грошової допомоги як інваліду війни ІІІ групи для подальшої виплати позивачу; зобов'язати відповідача-2 виплатити позивачу суму одноразової грошової допомоги як інваліду війни ІІІ групи у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день виплати допомоги, встановленому п.п. «б» пункту 1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції з 01.01.2014.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 березня 2016 року відмовлено в задоволенні заяв Міністерства оборони України, Чернігівського обласного військового комісаріату про передачу даної справи до іншого суду.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 березня 2016 року позов задоволено.

Відповідачі, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернулися з апеляційними скаргами, в яких зазначають, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просять скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Крім цього, Чернігівський обласний військовий комісаріат, не погоджуючись з прийнятою судом ухвалою від 18 березня 2016 року про відмову в задоволенні заяв відповідачів про передачу даної справи до іншого суду, просить її також скасувати з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, який з'явився в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 в період з 18.10.1986 по 28.05.1988 брав участь у виконанні інтернаціонального обов'язку в Демократичній республіці Афганістан (згідно військового квитка НОМЕР_1).

Під час проходження строкової військової служби у республіці Афганістан отримав множинне вогнепальне осколкове поранення, закриту черепно-мозкову травму - контузію головного мозку (а.с.7).

Відповідно до висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи Київського міського бюро СМЕ від 19.12.2012 № 1433/Ж, наслідками поранень є шкіряні рубці на чолі справа, в правій тім'яній ділянці та в проекції 7-го міжребер'я по правій середньо-ключичній лінії розмірами 0,40,1 см., 0,40,3 см. та 1,10,7 см., які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (а.с.6).

27.11.2013 позивач пройшов медико-соціальну експертизу, якою йому було визначено ІІІ групу інвалідності, що настала внаслідок виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, про що свідчить довідка серії АВ № 0128008 (а.с.12).

В подальшому позивачу була встановлена ІІІ група інвалідності безстроково, що підтверджується посвідченням серії Є № 001600, виданого 28.11.2014 (а.с.16).

12.11.2015 позивач звернувся до Чернігівського обласного військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності ІІІ групи (а.с.13).

16.11.2015 за вих. № 5837 Чернігівським обласним військовим комісаріатом вказана заява позивача була направлена на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України для прийняття відповідного рішення.

06.01.2016 за вх. № 33 відповідачем-2 було отримано листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 17.12.2015 № 248/3/6/3938 за змістом якого повідомлялось, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки, виплата такої допомоги передбачена тільки військовослужбовцям та звільненим особам, які отримали первинно інвалідність (поранення, травму, каліцтво) після 01.01.2014 (а.с.15).

11.01.2016 за вих. № 73 Чернігівським обласним військовим комісаріатом було повідомлено позивача, що Департамент фінансів не вбачає підстав для подання пропозицій Міністру оборони України щодо призначення йому одноразової грошової допомоги (а.с.14).

Не погоджуючись із таким висновками відповідачів, позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачами було протиправно відмовлено позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІІ групи.

З таким висновком суду колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 5 статті 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІІ, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» від 28.05.2008 № 499 встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 01.01.2007, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб виплачується звільненим з військової служби (зборів) особам у зв'язку із інвалідністю, що настала після 01.01.2007.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту огляду МСЕК позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з 27.11.2013 з причиною інвалідності - захворювання, пов'язане з проходженням військової служби.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що днем виникнення права у позивача на отримання спірної допомоги є день встановлення йому інвалідності, тобто 27.11.2013.

На час подання позивачем заяви щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499, механізм розгляду таких заяв та механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 встановлено, що особи, які до набрання чинності Порядку, затвердженого цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Як зазначалось вище та встановлено судом апеляційної інстанції, позивач отримав право на призначення вказаної допомоги з 27.11.2013, а тому має право на її призначення та виплату відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499 (далі - Порядок № 499).

Згідно пункту 3 Порядку № 499, особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військкомату (далі - уповноважений орган) такі документи:

- заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності;

- довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності та рішення відповідної військово-медичної установи щодо визнання поранення (контузії, травми або каліцтва);

- копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження;

- довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності;

- копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

- копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Колегія суддів зазначає, що подання ОСОБА_6 до Чернігівського обласного військового комісаріату заяви та доданих до неї документів повністю узгоджується із вимогами п. 3 Порядку № 499.

За приписами абзацу 2 п. 7 Порядку № 499, відповідач, Міністерство оборони України, як Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду заяви позивача листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 17.12.2015 №248/3/6/3938, позивачу через Чернігівський обласний військовий комісаріат повідомлено про відсутність права на виплату вказаної допомоги.

Разом з тим, лист Департаменту фінансів Міністерства оборони України не можна розцінювати як рішення Міністерства оборони України про результати розгляду звернення позивача. У Міністерстві оборони України рішення щодо призначення чи відмови у призначенні одноразової грошової допомоги приймає комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, проте дій, спрямованих на прийняття відповідного рішення уповноваженим органом (комісією), цим Департаментом вжито не було.

Крім того, слід зазначити, що прийняття рішення про виплату чи про відмову у виплаті одноразової допомоги є виключною компетенцією Міністерства оборони України в особі його Міністра, а на Департамент фінансів Міністерства оборони України покладено обов'язок по проведенню відповідних процедурних дій по оформленню відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (Міністерства оборони) розпорядниками нижчої ланки.

Згідно із частиною другою статті 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Колегія суддів, враховуючи відсутність рішення відповідача, вважає, що порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України щодо не розгляду заяви ОСОБА_6 щодо виплати одноразової грошової допомоги та зобов'язання Міністерства оборони України розглянути заяву ОСОБА_6 щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у відповідності до вимог законодавства.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що обґрунтованими є доводи апелянтів щодо недотримання судом першої інстанції правил підсудності, оскільки даний спір відповідно до ст. 18 КАС України підсудний окружному адміністративному суду, виходячи з наступного.

Статтею 18 КАС України визначено предметну підсудність адміністративних справ.

Згідно частини 1 статті 24 КАС України, адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.

Відповідачами у даній справі є Міністерство оборони України та Чернігівський обласний військовий комісаріат, а предметом позову - визнання протиправними дій відповідачів і зобов'язання їх здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги позивачу як інваліду ІІІ групи.

Приписами п. 1 Положення про Міністерство оброни України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671 закріплено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Отже, враховуючи, що предметом позову в даній справі є визнання протиправними дій Міністерства оборони України і зобов'язання його вчинити дії, даний спір має розглядатися окружним адміністративним судом, відповідно до статей 18 та 24 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18 лютого 2014 року в адміністративній справі № К/9991/59612/11.

Суд першої інстанції не врахував зазначені обставини та допустив помилку в застосуванні норм процесуального права.

З огляду на викладене, оскаржувана Чернігівським обласним військовим комісаріатом ухвала Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 березня 2016 року про відмову в задоволенні заяв відповідачів про передачу даної справи до іншого суду підлягає скасуванню.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції також не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційних скарг частково спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Щодо вирішення питання про судові витрати, колегія суддів зазначає наступне.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VIII (далі - Закон).

Відповідно до положень ст.ст. 3 та 4 вказаного Закону, судовий збір справляється з апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання останнього вчинити дії, позовні вимоги є вимогами немайнового характеру.

Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції станом на дату подання адміністративного позову), судовий збір справляється: за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2016 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1 378,00 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 606,32 грн. (551,20110%).

Враховуючи те, що в прохальній частині апеляційної скарги Міністерство оборони України просило відстрочити йому сплату судового здору до винесення судового рішення, колегія суддів приходить до висновку про стягнення з Міністерства оборони України вказаної вище суми судового збору.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Чернігівського обласного військового комісаріату на ухвалу та постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 березня 2016 року та апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 березня 2016 року - задовольнити частково.

Ухвалу та постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 березня 2016 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_6 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду заяви ОСОБА_6 про виплату йому одноразової грошової допомоги з доданими до неї документами.

Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_6 про виплату йому одноразової грошової допомоги з доданими до неї документами, відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та прийняти відповідне рішення.

В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Міністерства оборони України до Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) - 820019, рахунок отримувача - 31211206781007, код класифікації доходів бюджету - 22030101) судовий збір у сумі 606,32 грн. (шістсот шість гривень) 32 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст постанови складено та підписано - 11.05.2016

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.