Ухвала суду № 57627899, 19.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 квітня 2016 рокусправа № 328/3505/15-а (2-а/328/1/16)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Коршуна А.О. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

на постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 24 лютого 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Токмак та Токмацькому районі Запорізької області, правонаступником якого є Токмацьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання дій суб'єктів владних повноважень неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Токмацького районного суду Запорізької області від 24 лютого 2016 року позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області при перерахунку основної пенсії відповідно до п.4 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року за № 1210 «Про підвищення рівня соціально захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині нарахування та виплата основної пенсії з 02.03.2015 року, виходячи із заробітної плати за період з 10.03.1987 року по 10.04.1987 року, як за дві повні робочі вахти в зоні відчуження.

Зобов'язано Токмацьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 основної пенсії відповідно до п.4 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року за № 1210 «Про підвищення рівня соціально захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за фактично відпрацьований час, з 10.03.1987 року по 10.04.1987 року, врахувавши його як одну повну вахту та, відповідно, один повний місяць, виходячи із розміру заробітної плати, зазначеної у довідці (без номера та дати) про заробітну плату за роботу в населених пунктах в зоні відчуження, виданої Токмацьким районним вузлом електрозв'язку, яка міститься в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 та яка була фактично отримана ОСОБА_1 за період її роботи в зоні відчуження з 10.03.1987 року по 10.04.1987 року, починаючи з 02.03.2015 року, враховуючі раніше сплачені суми.

Позовні вимоги за період з 01.01.2012 року по 01.03.2015 року залишено без розгляду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що позивач має право на пенсію, призначену в межах діючого законодавства та на підвищення рівня соціально захисту в порядку Постанови КМУ від 23.11.2011 року за № 1210 «Про підвищення рівня соціально захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно якої Управління ПФУ просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Посилається на те, що позивачу з 21.11.1996 року призначена пенсія по інвалідності 3 групи захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до ст. 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". З 16.08.2001 року позивач отримує пенсію по інвалідності 2 групи захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. При цьому, розрахунок пенсії проведено як особі, яка працювала вахтовим методом. До програмно-технологічного комплексу внесено період роботи та суму заробітної плати, які вказані в довідці про заробітну плату, а саме, сума заробітної плати позивача за період з 10.03.1987 по 10.04.1987 року становить 2413руб. (рос). Кількість місяців, в розрахунку заробітної плати та показники середньомісячної заробітної плати робітників визначаються автоматично. В програмно-автоматичному комплексі змінити кількість розрахунку заробітної плати самостійно неможливо, оскільки кількість місяців розраховується відповідно до періодів заробітної плати, який вказано в довідці про заробітну плату. Програма автоматично ділить суму коефіцієнтів заробітної плати на 2 місяці (березень і квітень) з урахуванням індивідуального коефіцієнту встановленого для кожного місяця окремо. Сума коефіцієнтів заробітної плати за кожен місяць роботи в зоні відчуження у 1986-1990 роках склала 13,04324. Оскільки особа відпрацювала 2 місяці, то середньомісячний коефіцієнт, який нараховується під час обчислення пенсії становить 13,04324 : 2 = 6,52162.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що протягом 15 років з 03.07.1997 року по 01.01.2012 року обчислення її пенсії по інвалідності із заробітку 2413рублів здійснювалося як за роботу в зоні відчуження за 1 повний місяць тривалістю 31 календарний день безперервно відпрацьований з 10.03.1987 року по 10.04.1987 року. В січні 2012 року набрала чинності постанова КМУ від 23.11.2011 року №1210. Відповідно до цієї постанови проведено осучаснення заробітку за роботу в зоні відчуження. Згідно п. 4 вказаної постанови, якщо робота проводилася вахтовим методом, визначення тривалості роботи у зоні відчуження і заробітної плати для обчислення пенсії здійснюється виходячи з того, що одна повна вахта (не менше 14 днів підряд) вважається повним місяцем. Але цей порядок не містить будь-яких коригувань (зміни) норми порядку призначення пенсії особам, які постраждали в наслідок аварії на ЧАЕС. Отже, відповідач не мав правових підстав коригувати (змінювати), а саме зменшувати, розмір пенсії, яка була нарахована та виплачувалася на протязі 15 років. Вважає, що неправомірні дії відповідача призвели до фактичного зменшення її пенсії у 2 рази. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні позивач заперечення проти апеляційної скарги підтримав, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Токмацькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізької області як інвалід 2-ї групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, 1-ї категорії. З 1997 року позивачу встановлена пенсія по інвалідності із заробітку 2413крб. З травня 2012 року відповідач почав виплачувати позивачу пенсію в твердому (мінімальному) розмірі, який встановлений чинним законодавством для громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, мотивуючи необхідністю уточнення відомостей, вказаних в довідці про заробітну плату в зоні відчуження, без урахування заробітної плати, обчисленої згідно Постанови КМУ від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-ХІІ, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, норми Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно матеріалів справи з 21.11.1996 року позивачу призначена пенсія по інвалідності 3 групи захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». При цьому, з 16.08.2001 року позивач отримує пенсію по інвалідності 2 групи захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Розрахунок пенсії проведено, як особі, яка працювала вахтовим методам (довідка від 06.03.1997 року, журнал відряджених до Чорнобильської зони). При розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії застосовано норми ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: «у випадку, коли особа, яка звернулася за пенсією пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення менше 12 місяців, середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців.

Слід зазначити, що відповідач вказує, що раніше розрахунок заробітної плати для обчислення пенсії проводився відповідно до Постанови КМУ від 20.07.1992 року №395, а саме: сума заробітної плати за роботу в зоні відчуження підвищувалася на коефіцієнти, визначені по кожному року окремо. Коефіцієнт підвищення заробітної плати за 1987 рік - 2,72. Заробітна плата для обчислення пенсії ОСОБА_1 до 01.01.2012 року склала 0,13127: 2413 руб. х 2,72 х 2 : 100000 = 0,13127грн. Розмір пенсії ОСОБА_1 станом на 01.11.2011 року складав 2376,88грн. (а.с.84 т. 1).

Також, згідно матеріалів справи відповідач зазначив, що на теперішній час заробітна плата позивача для обчислення пенсії за період з 10.03.1987 по 10.04.1987 року розраховується відповідно до п. 4 нового Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якого, якщо робота проводилася вахтовим методом, визначення тривалості роботи в зоні відчуження і заробітної плати для обчислення пенсії здійснюється виходячи з того, що одна повна вахта (не менше як 14 робочих днів підряд) вважається повним місяцем.

Позивач з цього приводу в запереченнях проти апеляційної скарги зазначив, що обидва Порядки містять норми механізму обчислення середньомісячного заробітку для осіб, які працювали в зоні відчуження, у тому числі й для осіб, які працювали в зоні відчуження вахтовим методом. Натомість, жоден з Порядків не містить будь-яких коригувань (зміни) норми порядку призначення пенсій особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

З матеріалів справи вбачається, що згідно наказу начальника Токмацького районного вузла зв'язку від 24.02.1987 року № 27/к, позивач ОСОБА_1 відряджена до Київського вузлу зв'язку, м. Чорнобиль, з 07.03.87 р., на 32 доби. Відповідно до довідки від 06.03.1997 року за № 22, ОСОБА_1 працювала електромеханіком підсилювального пункту в Чорнобильському районному вузлі зв'язку в період з 10 березня 1987 року по 10 квітня 1987 року. Роботи по наданню всіх видів послуг зв'язку були організовані вахтовим методом. При цьому, з 02.04.1884 року по 17.07.1992 року позивач працювала в Токмацькому районному вузлу зв'язку, в тому числі, з 02.04.1984 року по 01.07.1987 року на посаді електромонтера стаціонарного обладнання міжміського телефонного зв'язку 5 р., що підтверджується записами в трудовій книжці.

Даючи аналіз нормам закону що регулюють соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи слід зазначити, що зокрема, Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлює підвищення рівня соціального захисту громадян, а не його зменшення, що є суттєвим при розгляді питання щодо застосування зазначеної Постанови.

Позивач вказує, що дії відповідача призвели до фактичного зменшення її пенсії у 2 рази. Отже, слід взяти до уваги, що є неприпустимим зменшення рівня соціального захисту особи в результаті застосування Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач на протязі багатьох років здійснював виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи із суми заробітної плати за період з 10.03.1987 по 10.04.1987, в розмірі 2412грн., підставі довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження виданої Токмацьким районним вузлом електрозв'язку. Щодо цієї довідки не надано доказів, які б свідчили про її незаконність.

Нарахування та виплата пенсії позивачу провадилася в наступному розмірі і порядку:

1) згідно п. 2 ч. 3 ст. 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (№796-ХІ) - якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення не менше 30 календарних днів підряд у двох місяцях, середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи;

2) заробіток в сумі 2413 крб. позивачу нараховано за 31 день (календарний місяць) роботи в період з 10.03.1987 по 10.04.1987, про що зазначено в довідці;

3) заробіток в сумі 2413 крб. визначений у довідці нараховано з відомостей про наступне: фактично відпрацьований період - « 10.03.1987 - 10.04.1987», кількість днів, відпрацьованих в даному періоді - « 31». загальну кількість годин - « 372» та інші дані, які підтверджуються довідками: Чорнобильського РВЗ від 18.12.1987 № 226. Таращанського РВЗ від 03.03.1997 № 20 та від 06.03.1997 № 22;

4) довідка ДСП «Чорнобильский спецкомбінат» від 14.11.2012 № 21 1-1420 містить відомості про зону небезпеки - « 1»;

5) як на час призначення пенсії у 1997 році так й станом на 01.01.2012 нарахування пенсії здійснювалося на підставі ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-ХІІ) - із заробітку, з якого нараховується пенсія, у відповідності з Постановою КМУ № 523 від 30.05.1997 (з 1997 по 01.01.2012) та Постановою КМУ № 1210 від 23.11.2012 (з 01.01.2012 по теперішній час) - з одного й того самого заробітку 2413 крб., на підставі довідки Токмацького РВЗ, виданої на підставі рішення суду від 26.05.1997;

6) нарахування пенсії із заробітку 2413 крб. фактично здійснювалося, з часу призначення пенсії (з 03.07.1997), як за роботу в зоні відчуження в період з 10.03.1987 по 10.04.1987 вахтовим методом, на підставі довідки, виданої Токмацьким районним вузлом електрозв'язку (Токмацький РВЗ), на підставі рішення суду від 26.05.1997;

- нарахування пенсії із заробітку 2413 крб. фактично здійснювалося з часу перерахунку пенсії у відповідності з Постановою № 1210 (до 01.01.2012), як за роботу в зоні відчуження в період з 10.03.1987 по 10.04.1987 вахтовим методом, на підставі довідки, виданої Токмацьким районним вузлом електрозв'язку (Токмацьким РВЗ), на підставі рішення суду від 26.05.1997;

- тобто, як з 03.07.1997 так й з 01.01.2012 перерахунок пенсії здійснено за матеріалами пенсійної справи без жодних змін у відомостях або даних щодо роботи та заробітку за неї.

Постанова КМУ № 523 від 30.05.1997 та Постанова КМУ № 1210 від 23.11.2011 містять єдине правило визначення тривалості роботи в зоні відчуження і заробітку за неї, для осіб, робота яких проводилася вахтовим методом, а саме - одна повна вахта (не менш ніж 14 робочих днів підряд) вважається повним місяцем, жодних правових підстав для зміни відомостей в ПТК «Призначення пенсії» щодо періоду заробітку 2413 крб. з одного на два місяці, станом на 01.01.2012 тай до теперішнього часу відповідач не мав (т.т. повним місяцем роботи в зоні відчуження вважається робота не менше 14 днів підряд вахтовим методом).

Виходячи з обставин справи та з того, що Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлює підвищення рівня соціального захисту громадян, а не його зменшення, є неприпустимим зменшення рівня соціального захисту позивача в результаті застосування зазначеної Постанови КМУ. При цьому, дії відповідача, що призвели до фактичного зменшення пенсії позивача є протиправними.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, що є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в м. Токмак та Токмацькому районі Запорізької області - залишити без задоволення.

Постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 24 лютого 2016 року - залишити без змін.

Стягнути з Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1212,64 грн. (тисяча двісті дванадцять гривень 64 копійок) за реквізитами:

Отримувач коштівУДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37989274 Банк отримувачаГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ Код банку отримувача (МФО)805012 Рахунок отримувача31217206781004 Код класифікації доходів бюджету22030101 Призначення платежу*;101;37830810 (код клієнта за ЄДРПОУ) Судовий збір, за апеляційною скаргою Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: Л.П. Туркіна