Ухвала суду № 57627834, 11.05.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"11" травня 2016 р. Справа № 902/1105/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Олексюк Г.Є.

судді Сініцина Л.М. ,

судді Гудак А.В.

без виклику сторін

розглянувши заяву про виправлення описки за апеляційною скаргою відповідача 4 ОСОБА_1 на рішення господарського суду Вінницької області від 01.02.16 р.

у справі № 902/1105/15 (суддя Маслій І.В. )

позивач Селянського фермерського господарства "Конкурент"

відповідач Головного управління Держгеокадастру у Вінницької області

відповідач Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області

відповідач Фермерського господарства "Зінденс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1

про визнання договорів оренди землі недійсними, скасування їх державної реєстрації та визнання договору оренди землі поновленим із попереднім орендарем

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.04.2016 у справі № 902/1105/15 залучено в якості відповідача 4 у справі № 902/1105/15 громадянина ОСОБА_1.

Апеляційну скаргу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( відповідача4) задоволено частково.

Рішення господарського суду Вінницької області від 01 лютого 2016 р. у справі № 902/1105/15 скасовано. Прийняти нове, яким в позові відмовлено повністю.

Стягнуто з Селянського( фермерського) господарства "Конкурент" (код ЄДРПОУ 23107090, с. Спичинці, Погребищенський район, Вінницької області ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1) судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 1339,80 грн. грн.

Разом з тим, 10.05.2016р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду від третьої особи ОСОБА_1.( відповідача 4) надійшла заява (вх.1409/16), відповідно до якої останній просить винести ухвалу, якою виправити допущену в постанові суду апеляційної інстанції від 25.04.2016р., в частині стягнення з СФГ "Конкурент" судового збору , а саме:

"Стягнути з Селянського (фермерського ) господарства "Конкурент" ( код ЄДРПОУ 23107090, с. Спичинці, Погребищенського району, Вінницька область) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 10 610 грн. 61 коп."

Колегія суддів з приводу заявленого вважає за необхідне зазначити таке.

Так, згідно ч.1, ч.2 ст.89 Господарського процесуального кодексу України ( надалі - ГПК) , суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз"яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі, описки чи арифметичні помилки, не зачіпляючи суті рішення.

Про роз"яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Відповідно до п.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 "Про судове рішення", вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин ( наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторони, прізвище особи тощо), або мають технічний характер. Однак якщо неправильне визначення стягуваної суми було наслідком застосування норм матеріального права, які не підлягали застосуванню, то про арифметичну помилку не йдеться, і підстави для виправлення такої помилки відсутні.

Згідно п.4.1 пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача; в разі відмови у позові повністю ці витрати покладаються на позивача. Такі правила розподілу судового збору застосовуються у спорах як майнового, так і немайнового характеру.

Судовий збір у справах зі спорів, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття обґрунтованих пропозицій другої сторони. Якщо розбіжності між сторонами вирішено частково на користь однієї із сторін і частково на користь другої сторони, то витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, розподіляються між обома сторонами з урахуванням кількості та змісту прийнятих господарським судом пропозицій кожної із сторін (зокрема, у залежності від кількості пунктів спірного договору, прийнятих судом у редакції позивача і відповідача).

Якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо (зокрема, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну. У разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

З огляду на зазначене колегія суддів відзначає, як вбачається з матеріалів справи, апелянт звертався із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду повністю та припинити провадження щодо:

- визнання недійсним договору оренди землі № 139 від 29.11.13 р., укладеного між Головним управлінням Держземагентства у Вінницькій області та фізичною особою ОСОБА_1, зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.12.2013 р.;

- визнання недійсним договору оренди землі № 141 від 29.11.13 р., укладений між Головним управлінням Держземагентства у Вінницькій області та фізичною особою ОСОБА_1, зареєстрованого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.12.2013 р.;

- визнання недійсним договору оренди землі № 246 від 31.12.13 р., укладеного між Головним управлінням Держземагентства у Вінницькій області та фізичною особою ОСОБА_1, зареєстрованого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.01.2014 р.

- скасування державної реєстрації договорів оренди землі № 139 від 29.11.13 р., (р.н. 233092205222); № 141 від 29.11.13 р. (р.н. 234378005222) та № 246 від 31.12.13 р. (р.н. 252434205222), укладених між Головним управлінням Держземагентства у Вінницькій області та фізичною особою ОСОБА_1.;

У визнанні поновленим договору оренди земельної ділянки від 01.10.2007 року, укладений між Липовецькою РДА у Вінницькій області та Селянським (фермерським) господарством "Конкурент", зареєстрованого 12.12.2007 р. за №040780200033, апелянт просив відмовити.

Як вбачається з матеріалів скарги, апелянтом був сплачений судовий збір в розмірі 10 610,61 грн., про що свідчить квитанція № 0327474706 від 15.02.2016 р.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга відповідача -4 ОСОБА_1 задоволена частково, а саме щодо відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 01.10.2007 року, укладеного між Липовецькою РДА у Вінницькій області та Селянським (фермерським) господарством "Конкурент", зареєстрований 12.12.2007р. за №040780200033.

Таким чином, судом апеляційної інстанції задоволена одна вимога немайнового характеру, відповідно сума судового збору, яка підлягала до стягнення з СФГ "Конкурент" на користь скаржника за подачу апеляційної скарги становила - 1339,80 грн.

Доводи апелянта про те, що судом в резолютивній частині постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 25.04.2016р. у справі № 902/1105/15 допущено описку в сумі стягнення з СФГ "Конкурент" судового збору є помилковим і такими, що суперечать зазначеним вище положенням чинного законодавства та матеріалами справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 про виправлення описки.

Керуючись ст. 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити відповідачу 4- ОСОБА_1 в задоволенні заяви про виправлення описки в резолютивній частині постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 25.04.2016р. у справі № 902/1105/15.

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Сініцина Л.М.

Суддя Гудак А.В.