Рішення № 57626129, 11.05.2016, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"11 " травня 2016 р. Справа № 927/296/16

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю Агентство безпеки Тайфун, вул. Поштова, 1 Ч, м. Луганськ, 91055

фактична адреса: бульвар Івана Лепсе, 23 Б, м. Київ, 03124

Відповідач:Приватне транспортне мале підприємство П.Г. Внєштранс,

вул. Кільцева, 17, с. Голубівка, Прилуцький район, Чернігівська область, 17580

Предмет спору: про стягнення 68 215,34 грн.

Суддя Фетисова І.А.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 д. № 02-к від 01.02.2016 р.

Від відповідача: не з'явився

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача за договором на охорону обєкту № 29-к від 02.05.2015 р. грошових коштів у розмірі 73 829,99 грн., які складаються з 27 774,09 грн. основного боргу, 42 000,00 грн. штрафу, 3 530,23 грн. пені, 284,87 грн. збитків від інфляції, 240,87 грн. 3 % річних та 1378 грн. судового збору. Загальна сума позову становить 73 829,99 грн.

12 квітня 2016 року відповідачем надіслано копію клопотання № 15 від 11.04.2016 р. з проханням відкласти розгляд справи на кінець наступного місяця. (оригінал надійшов до суду засобами поштового звязку 14.04.2016 р.) Клопотання судом було відхилено з мотивів відсутності доказів неможливості явки представника, неможливості надання витребуваних судом документів.

В судове засідання представником позивача, на виконання ухвали суду від 01.04.2016 р., подані письмові пояснення з додатками, а також подана заява про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач зменшує розмір пені на 411,29 грн. та 3 % річних на 28,08 грн., залишаючи незмінною суму основного боргу, штрафу та інфляційних втрат. Заява прийнята судом, про що зазначено в Ухвалі суду від 12.04.2016 року .

При цьому, позивачем зазначено про загальну суму стягнення 73105,82 грн. яка складається, як зазначає позивач по тексту заяви про зменшення позовних вимог, з основного боргу в сумі 27774,19 грн., штрафу на суму 42000,00 грн., пені в розмірі 3118,94 грн., 284,87 грн. збитків від інфляції, 3% річних в розмірі 212,69 грн. Судом застережено, що загальна сума складових предмету заявленого позову до стягнення становить 73 390,69 грн., що не відповідає зазначеній позивачем в заяві про зменшення вимог сумі 73105,82 грн., що фактично позбавляє суд можливості визначити ціну позову, з огляду на заявлені вимоги з урахуванням їх зменшення, оскільки позивачем в заяві зазначено про стягнення суми 73105,82 грн.

Представником позивача, на виконання ухвали суду від 12.04.2016 р., подані в судовому засіданні письмові пояснення з додатками, а саме: платіжне доручення № 469 від 25.12.2015 на суму 21000 грн., платіжне доручення № 137 від 12.04.2016 на суму 7500 грн., копію акта взяття під охорону (додаток № 1 до договору № 29-к від 02 травня 2015 р.), копію дислокації розташування постів ТОВ Агентства Тайфун на території ПТМП П.Г. Внєштранс (додаток № 2 до договору № 29-к від 02 травня 2015 р.).

Окрім того, позивачем надано пояснення, на виконання вимог суду викладених в ухвалі від 12.04.2016 року, щодо чіткого визначення заявленої до стягнення суми з урахуванням заяви про зменшення вимог, відповідно до чого зазначив про арифметичну помилку та фактичний розмір заявлений до стягнення становить 73390,69 грн., який складається з суми 27774,19 грн. боргу, 42000 грн. штрафу, 3118,94 грн. пені, 284,87 грн. збитків від інфляції 212,69 грн. 3% річних.

З огляду на таке формулювання позивачем своєї позиції по заявленому позову, з урахуванням заяви про зменшення вимог поданої 12.04.2016 року, судом визначена ціна позову 73390,69 грн.

Представником позивача подана заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої з урахуванням часткової оплати відповідачем суми основного боргу, що підтверджує платіжним дорученням № 137 від 12.04.2016 на суму 7500 грн., позивач просить стягнути з відповідача 20274,19 грн. основного боргу, 42000 грн. штрафу за умовами договору №29-к від 02.05.2015, 3118,94 грн. пені відповідно до умов договору №29-к від 02.05.2015, 284,87 грн. збитків інфляції, 212,69 грн. 3% річних.

Подана заяви прийнята судом до розгляду та розцінена як використання позивачем процесуальних прав за приписами ст.22 ГПК України. В зв'язку з цим, ціна позову судом визначена в сумі 65890,69 грн. ( 73390,69 грн. -7500 грн.) .

З огляду на надані позивачем платіжні доручення відповідача та визначені в них призначення платежу рахунок № 825 від 20.11.2015 року та фактичне визначення позивачем заборгованості по актам за грудень 2015 року та січень 2016 року , а саме платіжне доручення № 469 від 25.12.2015 на суму 21000 грн., платіжне доручення № 137 від 12.04.2016 на суму 7500 грн., судом зобов'язано сторони провести звірку розрахунків. Ініціативу проведення звірки покладено на позивача, що відображено в ухвалі суду від 19.04.2016 р.

В судове засідання 04.05.2016 року представник позивача подав заяву про зміну підстав позову та розміру позовних вимог ( яка розуміється позивачем та розцінюється судом як заява про зміну підстав позову та збільшення розміру позовних вимог) з додатками, а саме: дублікати рахунків №: 328 від 02.05.2015 за травень 2015 р.; 336 від 18.05.2015 за червень 2015 р.; 426 від 24.06.2015 за липень 2015 р.; 541 від 15.07.2015 р. за серпень 2015 р.; 620 від 27.08.2015 за вересень 2015 р.; 634 від 18.09.2015 за жовтень 2015 р.; 716 від 22.10.2015 за листопад 2015 р.; 825 від 20.11.2015 за грудень 2015 р.; 2 від 05.01.2016 за січень 2016 р. копії платіжних доручень №: 158 від 15.05.2015 р., 185 від 26.06.2015 р., 237 від 06.08.2015 р., 287 від 16.09.2015 р., 391 від 05.11.2015 р., 2 від 05.01.2016 р., 469 від 25.12.2015 р., 137 від 12.04.2016 р.; копія листа про зарахування коштів по інших рахунках вих. 71 від 20.04.2016; копія опису вкладення до поштового листа та копія фіскального чека від 20.04.2016 поштового відділення КМД УДППЗ «Укрпошта» Київ 124 та акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.05.2015 р. по 19.04.2016 р. Представником позивача також надана копія акту надання послуг № 737 від 31.10.2015 року, який долучено до матеріалів справи.

В поданій заяві позивач просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 20274,19 грн. ( 13 500 грн. за жовтень 2015 року та 6774,19 грн. за січень 2016 року), штраф на суму 42000,00 грн., пеню в розмірі 4906,22 грн., 705,53 грн. збитків від інфляції, 3% річних в розмірі 329,40 грн., всього 68215,34 грн., тобто змінює період за який нараховується борг та збільшує вимоги про стягнення пені на 1787,28 грн., 3% річних на 116,71 грн. та інфляційних на 420,66 грн. Заява прийнята судом, ціна позову визначена в сумі 68 215,34 грн.

Представник відповідача в судові засідання не зявлявся , своєї позиції по заявленому позову відповідач суду не надав, документального обґрунтування заперечень по заявленому позову також суду не направив. Судова кореспонденція, що направлялась на адресу відповідача вручена за довіреністю, про що свідчать поштові повідомлення, наявні в матеріалах справи.

При цьому, відповідачем своєчасно (05.05.2016 року згідно повідомлення про вручення судової кореспонденції) отримана ухвала суду від 04.05.2016 року в якій проінформовано відповідача про вчинені позивачем дії та використані процесуальні права щодо зміни підстави позову та збільшення вимог, відкладення розгляду справи на 11.05.2016 року.

На момент винесення рішення, відповідачем не виконано вимоги суду щодо проведення звірки розрахунків.

Враховуючи, що в матеріалах справи є докази належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, явка відповідача обовязковою не визнавалась, суд приходить висновку про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представників відповідача.

Рішення приймається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на відсутність сформованого та наданого суду відповідачем відзиву на позов.

Розглянувши подані матеріали, зясувавши фактичні обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

02 травня 2015 року між сторонами було укладено договір на охорону обєкту № 29-к від 02.05.2015 р. (далі основний договір). Як додаток № 1 до договору сторонами 02.05.2015 р. було підписано та скріплено печатками сторін акт взяття під охорону та дислокацію розташування постів позивача на території відповідача.

Згідно п. 1.1. основного договору виконавець (позивач) надає замовнику (відповідачу) послуги з організації безпеки та охорони обєктів, що є власністю або знаходяться у господарському віданні чи під відповідальністю замовника (відповідача), а саме гараж для зберігання майна замовника (відповідача) за адресою: село Івківці, Прилуцький район, Чернігівська область, вул. Незалежності, 10, що включає в себе забезпечення зовнішньої охорони майнових обєктів замовника (відповідача), включаючи запобігання протиправному проникненню до них сторонніх осіб, а замовник (відповідач) сплачує за надані послуги за цінами, що визначені в договорі.

Згідно п. 3.3.1. основного договору виконавець (позивач) зобовязаний забезпечити виконання послуг з урахуванням вимог договору. Пунктом 3.1.8. передбачено, що замовник зобовязаний своєчасно оплачувати послуги після підписання актів здачі-приймання послуг.

Відповідно до п. 5.2. сума оплати за послуги виконавця (позивача) становить 21 000,00 грн., з урахуванням ПДВ (3 500,00 грн. ) в місяць. Пунктом 5. 3. передбачено, що оплата послуг здійснюється щомісячно за умови передоплати у розмірі 100% згідно виставленого виконавцем (позивачем) рахунку, але не пізніше 15-го числа місяця в якому надаються послуги охорони, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця (позивача).

Умовами п.6.2-6.3 договору сторонами передбачено порядок приймання послуг, а саме протягом 3-х робочих днів з моменту отримання замовником (відповідачем) від виконавця (позивача) двох примірників акту приймання-передавання наданих послуг, замовник (відповідач) розглядає отримані акти, та в разі відсутності зауважень до наданих послуг з охорони, підписує і повертає один примірник підписаного акту виконавцю (позивачу). У випадку наявності у замовника (відповідача) заперечень/зауважень щодо обсягу та \або якості послуг з охорони, наданих виконавцем (позивачем) у звітному місяці, замовник (відповідач) має право не підписувати акт приймання-передавання наданих послуг, та зобовязаний в той же термін у письмовій формі надати виконавцю свої обґрунтовані заперечення в строк визначений основним договором.

За умови не повернення замовником (відповідачем) підписаного акту приймання-передавання наданих послуг чи ненадання обґрунтованих заперечень щодо обсягу та\або якості послуг з охорони, наданих виконавцем (позивачем) у звітному місяці, в строк визначений основним договором, вважається, що послуги з охорони у такому місяці надані в повному обсязі і прийняті замовником (відповідачем) без зауважень, а акт приймання-передавання наданих послуг таким, що підписаний сторонами в строк. (п. 6.2 6.4 основного договору).

Відповідно до вимог ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Статтею 628 ЦК України передбачено , що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст.901 ЦК України).

Одним з предметів заявленого позову є стягнення з відповідача суми 13500 грн. за послуги надані позивачем в жовтні 2015 року та суми 6774,19 грн. за послуги надані позивачем в січні 2016 року.

Акт надання послуг від 10 січня 2016 року № 4 щодо надання послуг за період з 01.01.2016 р по 31.01.2016 року та рахунок № 2 від 05.01.2016 р (за січень), позивач вважає таким, що не оплачений відповідачем. Суду акт наданий у вигляді дублікату з поясненнями, зазначеними в позові, що оригінал акту знаходиться у відповідача, який відмовляється його повертати.

Акт від 11.01.2016 р. щодо відмови директора ДП ДГ «Івківці» ОСОБА_2 у видачі начальнику охорони ТОВ «АБ Тайфун» в присутності двох охоронників акту виконаних робіт за грудень місяць 2015 р. та акт відмови від підпису документів від 11.01.2016 року судом до уваги не приймається з огляду на не доведеність повязаності директора ДП ДГ «Івківці» ОСОБА_2 з відповідачем та необґрунтованості твердження позивача щодо обовязку ОСОБА_2 приймати кореспонденцію відповідача.

17 лютого 2016 року позивачем складено претензію № 3 щодо сплати заборгованості, в якій ТОВ «Агентство безпеки «Тайфун» наполягало на оплаті суми основного боргу, штрафу та пені протягом 5 банківських днів з моменту отримання претензії відповідачем.

Претензія № 3 щодо сплати заборгованості, дублікат акту надання послуг № 938 у двох примірниках, дублікат акту надання послуг № 4 у двох примірниках, дублікат рахунку на оплату № 2 від 05.01.2016 р були направлені позивачем відповідачу 18.02.2016 року цінним листом з описом. На підтвердження того факту, що відповідач отримав претензію з додатками, позивач надав суду поштове повідомлення за яким лист ( відправник ТОВ «Агентство безпеки «Тайфун», адресат ПТМП «П.Г. Внєштранс») було вручено 20.02.2016 року за довіреністю. Позивач, як належний доказ отримання відповідачем 20.02.2016 р. претензії № 3 та додатків до неї надав витяг з реєстру Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта», де зазначено про вручення обєктом поштового звязку адресату (відповідачу по справі) листа.

Таким чином, акт №2 та рахунок №2 на оплату послуг за січень 2016 року було отримано відповідачем 20.02.2016 року.

В ході розгляду справи позивачем подана заява про зменшення позовних вимог у звязку з частковою оплатою відповідачем суми боргу на суму 7500,00 грн., згідно платіжного доручення № 137 від 12.04.2016 р. з призначенням платежу: оплата за послуги охорони згідно рахунку № 825 від 20.11.2015 р.

В судовому засіданні 04.05.2016 року представником позивача подано заяву про зміну підстав позову та розміру позовних вимог. При цьому, як визначає в заяві позивач, під зміною підстав позову позивач зазначає акт надання послуг за жовтень 2015 року та заборгованість по ньому, замість раніше визначеного акту за грудень 2015 року та збільшує вимоги про стягнення пені на 1787,28 грн., 3% річних на 116,71 грн. та інфляційних на 420,66 грн.

Як доказ надання послуг по охороні обєкта у жовтні 2015 р. та прийняття їх відповідачем, позивач надав суду копію акту надання послуг № 737 від 31 жовтня 2015 р, який підписаний та скріплений печатками обох сторін.

До заяви позивачем також додані дублікати рахунків на оплату послуг, копії платіжних доручень та акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.05.2015 р по 19.04.2016 р. (підписаний та скріплений печаткою односторонньо позивачем), за якими вбачається, що відповідачем проведені наступні оплати за надані послуги:

- за травень 2015 р по рахунку № 328 від 02.05.2015 р. сплачено по платіжному дорученню № 158 від 15.05.2015 р. на суму 20322,58 грн.; заборгованість відсутня;

- за липень 2015 р по рахунку № 426 від 24.06.2015 р. надані послуги не сплачені; заборгованість 21000,00 грн.;

- за серпень 2015 р. по рахунку № 541 від 15.07.2015 р сплачено по платіжному дорученню № 237 від 06.08.2015 р. на суму 21000,00 грн.; заборгованість відсутня;

- за вересень 2015 р. по рахунку № 620 від 27.08.2015 р. сплачено по платіжному дорученню № 287 від 16.06.2015 р. на суму 21000,00 грн.; заборгованість відсутня;

- за жовтень 2015 р по рахунку № 634 від 18.09.2015 р. надані послуги не сплачені; заборгованість 21000,00 грн.;

- за листопад 2015 р. по рахунку № 716 від 22.10.2015 р. сплачено по платіжному дорученню № 391 від 05.11.2015 р. на суму 21000,00 грн.; заборгованість відсутня; При цьому, з посиланням на вказаний рахунок відповідачем було повторно оплачені послуги на суму 21000,00 грн. згідно платіжного доручення № 2 від 05.01.2016 року. Переплата була зарахована позивачем в рахунок погашення заборгованості по оплаті за надані послуги в липні 2015 р.

- за грудень 2015 р по рахунку № 825 від 20.11.2015 р сплачено по платіжному дорученню № 469 від 25.12.2015 р. на суму 21000,00 грн.; заборгованість відсутня; З посиланням на вказаний рахунок відповідачем, платіжним дорученням № 137 від 12.04.2016 р. , було повторно оплачено надані послуги за грудень 2015 року на суму 7500,00 грн. Переплата була зарахована позивачем в рахунок часткового погашення заборгованості по оплаті за надані послуги в жовтні 2015 р.

- за січень 2016 р по рахунку № 2 від 05.01.2016 р. надані послуги не сплачені; заборгованість 6774,19 грн.

При цьому, направлений відповідачу акт №4 та рахунок №2 разом з претензією не було підписано, однак й не було заперечено відповідачем за умовами пп..6.2-.6.3 договору, а тому суд приходить до висновку про доведеність позивачем надання послуг охорони в січні 2016 року на суму 6774,19 грн.

Так, загальна сума на яку відповідачем надано послуг за договором № 29-к від 02.05.2015 р. становить 153822,58 грн., а сума оплат проведених відповідачем - 174096,77 грн. Борг відповідача по оплаті послуг позивача становить 20274,19 грн.

20 квітня 2016 року позивач направив на адресу відповідача цінним листом з описом інформаційний лист № 71 від 20.04.2016 р., в якому повідомив про зарахування грошових коштів, які були перераховані надміру по рахункам № 761 від 22.10.2015 р. ( 21000,00 грн.) та рахунку № 825 від 20.11.2015 р (7500,00 грн.) в рахунок погашення заборгованості за надані послуги у липні 2015 року та частково у жовтні 2015 р. та акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.05.2015 р по 19.04.2016 р. Як доках отримання вказаного листа з документами позивач надав суду відповідь на запит з сайту УДЗПП «Укрпошта», згідно якого 23.04.2016 р кореспонденцію вручено за довіреністю.

Таким чином, до відповідача доведена позиція позивача про проведені зарахування оплат. Відповідачем такі дії позивача не заперечено, суду обґрунтувань чи клопотань з цього приводу не надано.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Приписами статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що сторони по справі є господарюючими субєктами, суд приходить до висновку про застосування до них положень Господарського Кодексу України.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на приписи ст.525,526,612 ЦК України, ст.ст.173,193 ГК України, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтована невиконання грошового зобовязання відповідачем 20274,19 грн. основного боргу, з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

З врахуванням заяви про зменшення позовних вимог та про зміну розміру позовних вимог, позивач заявляє до стягнення 42000,00 грн. штрафу, пені в розмірі 4906,22 грн., збитків від інфляції в розмірі 705,53 грн. та 3% річних в розмірі 329,40 грн.

Пунктом 4.1.2 визначено, що в разі несвоєчасної оплати послуг більше одного календарного місяця, замовник (відповідач) сплачує виконавцю (позивачу) штраф у розмірі місячної оплати за договором помноженої на два. В разі не своєчасної оплати послуг в строк визначений договором замовник (відповідач) сплачує виконавцю (позивачу) штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діє у момент за який нараховується пеня, від суми прострочених зобовязань. ( п. 4.1.4. основного договору)

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач в заяві про зміну підстав позову та розміру позовних вимог при здійснені розрахунку пені, 3 % річних та інфляційні втрати зазначив, що вважає останнім днем виконання зобовязання по оплаті послуг за жовтень 2015 р 14 жовтня 2015 року, а першим днем прострочення виконання зобовязань, відповідно 15 жовтня 2015 року. По оплаті послуг за січень 2016 р, позивач вказує останній день виконання зобовязання відповідачем день припинення надання послуг 11 січня 2015 р. і цей же день вважає першим днем прострочення оплати за надані у січні 2016 р послуги.

Згідно з умовами основного договору, (пунктом 5.3.) оплата послуг здійснюється щомісячно за умови передоплати у розмірі 100% згідно виставленого виконавцем (позивачем) рахунку, але не пізніше 15-го числа місяця в якому надаються послуги охорони, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця (позивача).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як доказ виставлення рахунку № 364 по наданим послугам за жовтень 2015 р. позивач надав суду копії сторінок з журналу реєстрації вихідної документації ТОВ «Агентства безпеки «Тайфун», згідно якого 19.09.2015 р було зареєстрована вихідна кореспонденція, а саме рахунок № 634 від 18.09.2015 року, по якій значиться адресатом м. Прилуки (Івківці). Крім того, як доказ направлення вказаного рахунку позивач надає суду акт здачі прийняття робіт компанії «Нова пошта» № НП /2-0301158 від 30.09.2016 року. Таким чином, позивач виконав покладений на нього обовязок по своєчасному виставленню рахунка за жовтень 2015 р., а отже останнім днем виконання зобовязання покладеного на відповідача по оплаті послуг є 14 жовтня 2015 р, а першим днем прострочення 15 жовтня 2015 р., як вірно визначив позивач.

Виставлення рахунку по наданим послугам за січень 2016 р., підтверджене належними доказами, позивачем здійснено 17 лютого 2016 р. при складанні претензії та направлені її разом з дублікатом рахунку на оплату № 2 від 05.01.2016 р позивачу. Згідно витягу з реєстру УДЗПП «Укрпошта», який надано суду як доказ вручення претензії та додатків на неї, такі документи відповідачем отримані 20.02.2016 р. Так, 27 лютого 2016 р є останнім днем для оплати відповідачем наданих послуг за січень 2016 р., а оскільки він припадає на вихідний день, то останнім днем оплати є 29.02.2016 р., а першим днем прострочення виконання зобовязання, відповідно, 01 березня 2016 р.

Таким чином, суд вважає не вірним визначення дня прострочення виконання відповідачем зобовязань по оплаті послуг за січень 2016 р. виходячи з вищевикладеного, що впливає на правильність розрахунку пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Суд не погоджується з розрахунком пені та 3 % річних нарахованих за несвоєчасну оплату рахунку за надані послуги в жовтні 2015 р. у звязку з тим, що формули їх розрахунку включають ділення на кількість днів в календарному році в якому наявний період невиконання зобовязання. Згідно поданих позивачем розрахунків, період за який здійснювалось нарахування пені та 3 % річних починається з 15.10.2015 р по 29.03.2016 р., тобто невиконання зобовязання наявне в 2015 р (365 календарних днів) і в 2016 році (366 календарних днів). Через різну кількість днів в зазначених роках, для вірного розрахунку, визначений позивачем період по видатковим накладним необхідно поділяти на два: з 15.10.2015 р по 31.12.2015 р та з 01.01.2016 р по 29.03.2016 р.

Розрахунок пені, інфляційних втрат та 3 % річних за несвоєчасну оплату рахунку за надані послуги у січні 2016 р. позивачем обраховано не вірно, через неправильне визначення періоду прострочення виконання зобовязання, замість вірного з 01.03.2016 р по 29.03.2016 р.

Таким чином, суд здійснивши перевірку проведених позивачем нарахувань, приходить до висновку що вірний розмір 3 % річних дорівнює 303,93 грн., що на 25,47 грн. менше заявленого в позові, розмір пені 4457,64 грн., що менше на 448,58 грн. ніж заявлений в позові, розмір інфляційних втрат 676,74 грн., що менший на 28,79 грн. ніж заявлені в позові.

Суд вважає обґрунтованим та погоджується з розрахунком розміру штрафу, який покладається на відповідача відповідно до умов договору, з огляду на встановлений судом факт заборгованості відповідача по оплаті послуг за жовтень 2015 року на суму 21000 грн. та прострочку оплати більше ніж 1 місяць , оскільки часткова оплата відбулась лише 12 квітня 2016 року на суму 7 500 грн..

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Приписами ч.1 ст. 35 ГПК України встановлено, що обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватись перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Відповідач клопотань про необхідність витребування доказів суду не заявляв.

Відповідно до 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова № 18) якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Доказів на підтвердження заперечень за весь час розгляду справи , як і клопотань про витребування доказів відповідачем суду не надано. Відповідач доказів повної оплати суми боргу суду не надав й не здійснив виконання вимог суду щодо проведення звірки розрахунків, що свідчить про пасивну поведінку відповідача щодо використання процесуальних прав по заявленому позову та допущене порушення в частині не виконання вимог суду.

Відповідно до вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, зобовязання повинні виконуватись належним чином в установлений строк.

Оскільки відповідач, в порушення ст. 525,526,615 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобовязання по оплаті за надані послуги своєчасно не виконав, заявлений позов в частині стягнення боргу є обґрунтованим й заявлені до стягнення штрафні санкції, річні та інфляційні з огляду на розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат з допущенням помилок, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: борг в сумі 20 274,19 грн., 4457,64 грн. пені, 3 % річних у розмірі 303,93 грн., 676,74 грн. інфляційних втрат та штраф у розмірі 42000,00 грн.

З огляду на розгляд вимог з урахуванням заяви позивача про зменшення та збільшення вимог та їх часткове задоволення, розмір судового збору, який має бути покладений на відповідача, підлягає визначенню пропорційно задоволеним позовним вимогами, а саме 1367,84 грн.

Керуючись ст.ст.509, 530, 525, 526, 615, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.173,193 ГК України, ст.ст.173,193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного транспортного малого підприємства П.Г. Внєштранс, (17580, Чернігівська область, Прилуцький район, с. Голубівка, вул. Кільцева, 17, код ЄДРПОУ 14228965, р/р 26002060530637 в ПАТ КБ Приватбанк, МФО 353586) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство безпеки Тайфун, (91055 м. Луганськ, вул. Поштова, 1 Ч, фактична адреса: 03124 м. Київ, бульвар І.Лепсе, 23 Б, код 31441877, р/р 26008000107850 в ПАТ Укрсоцбанк м. Київ , МФО 300023) заборгованість за надані послуги у сумі в сумі 20 274,19 грн., 4457,64 грн. пені, 3 % річних у розмірі 303,93 грн., 676,74 грн. інфляційних втрат, штраф у розмірі 42000,00 грн. та 1367,84 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. В решті позовних вимог в частині стягнення 3 % річних в сумі 25,47 грн. пені в сумі 448,58 грн. та інфляційних втрат в сумі 28,79 грн. - всього на суму 502,84 грн. відмовити.

Повне рішення складено 12 травня 2016 року

Суддя І.А.Фетисова