Рішення № 57626108, 11.05.2016, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2016 р.Справа № 925/215/16

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Дніпропетровськ, Кіровський район, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108

до державного підприємства «Золотоніське лісове господарство», Черкаська область, Золотоніський район, с. Вільхи

про стягнення 28 375,00 грн. штрафу,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за нот. посвідченою довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю.

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до державного підприємства «Золотоніське лісове господарство», в якому просить стягнути з відповідача 28 375,00 грн. штрафу за неправильно зазначену у накладній масу вантажу, та відшкодування судових витрат.

Вимоги обґрунтовує тим, що перевізник скористався своїм правом на контрольне переважування вантажу на вагонних вагах. Виявивши невідповідність фактичної ваги вантажу з зазначеною в накладній вантажовідправником з різницею близько 9 тонн, складено комерційний акт і перевізник нарахував відповідачу до сплати штраф у розмірі 5-кратної провізної плати.

Представник відповідача вимоги заперечив та вказав на проведене зважування вагону при завантаженні на ст. Золотоноша, що вказано в залізничній накладній. При видачі деревини одержувачу претензій ним не заявлено, тобто до відправника матеріальних претензій немає. Просив в позові відмовити повністю за безпідставністю, оскільки перевезення вантажу оплачено відповідачем, негативних наслідків для позивача немає.

До початку судового засідання відповідачем подано клопотання про зменшення штрафу до 10% від заявленої суми.

Позивач заперечив клопотання про зменшення розміру штрафу з мотивів застосування позивачем штрафу за законом, а не за договором.

Судом встановлено та перевірено доказами в засіданні таке: у вересні 2015р. ДП «Золотоніське лісове господарство» (вантажовідправник) зі станції Золотоноша-1 Одеської залізниці на станцію Ароматна Придніпровської залізниці відвантажило на адресу ПАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» (вантажоодержувач) за залізничною накладною №41171356 вантаж у вагоні №60410602 «пропсы (стойки рудничные)».

При оформленні залізничної накладної №41171356 у вагоні №60410602 відповідачем вказано масу вантажу: п. 24 накладної: 56840 кг (а.с. 9). Внесено провізної плати 5675 грн. (п. 34 накладної).

Завантаження вагонів здійснювалось вантажовідправником засобами відправника, з застосуванням вагового пристрою, оскільки у розділі 26 вказаної накладної зазначено, що спосіб визначення маси «на вагонных весах (150т) Заводський №209».

На попутній станції Нижнеднепровск-Узел Придніпровської залізниці вагон №60410602 з вантажем був затриманий у зв'язку із виявленням невідповідності фактичної маси вантажу з масою, яка зазначена вантажовідправником у накладній №41171356, про що складено акт загальної форми №2258 від 12.09.2015р. (а.с. 11).

За результатами контрольного переважування станцією Нижнеднепровск-Узел Придніпровської залізниці складений комерційний акт РА№011342/698/1 від 12.09.2015р., відповідно до якого за результатами контрольного переважування вагону №60410602 на 150т електронно-тензометричних вагах станції (повірені 15.10.2014р.) виявилось, що при переваженні вага брутто у вагоні №60410602 складає 71400 кг, тара по документу 24000 кг, нетто 47400 кг, що менше ваги вказаної в накладній на 9440 кг.

В комерційному акті також містяться відомості про те, що при перевірці виявлено навантаження вантажу вище бортів у чотири штабелі. Увязки не порушені. Слідів втрати чи крадіжки вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний. При повторному переваженні вагону менша вага вантажу відповідача підтвердилась.

Відповідач не оскаржував дії позивача та його акти контрольного зважування вагону.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має грунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

За своєю правовою природою відносини між сторонами слід розцінювати як відносини з перевезення вантажу залізничним транспортом на замовлення відповідача, що охоплюється положеннями Статуту залізниць України, ЦК та ГК України в частині перевезення вантажів, інших підзаконних нормативних документів.

Відносини перевезення вантажу урегульовані Главою 64 ЦК України, відповідно до положень якої, за договором перевезення одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору перевезення. Договір перевезення вантажу залізничним транспортом на підставі накладної №41171356 від 08.09.2015р. не заперечений сторонами, не визнаний недійсним та не розірваний в установленому порядку, є чинним.

Суд виходить з презумпції правомірності правочину, що передбачено ст. 204 ЦК України.

Сторони є самостійними юридичними особами та субєктами господарювання на ринку послуг.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з того, що відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 307 Господарського кодексу України, встановлено, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 6 Статуту залізниць України передбачено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статтею 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, а залізниця має право перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній, а також кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно із ч.1 ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до Правил складання актів комерційні акти на вантаж, що перебуває у дорозі, складається у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом.

При прийнятті рішення суд враховує обставини справи та не враховує заперечення відповідача проти позову з мотивів проведення зважування вантажу відправником (відповідачем) на станції завантаження.

Правилами видачі вантажів, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. за №644, п.22 передбачено, що перевірка маси вантажу, що прибуває на станцію призначення, провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Перевізник «Придніпровська залізниця» - правомірно перевірив масу вантажу шляхом зважування на тензометричних залізничних вагах на проміжній станції Нижнеднепровск-Узел.

Суд також враховує відсутність оскаржень дій позивача та його актів загальної форми (а.с. 11) та комерційного акту (а.с. 10).

Суд вважає доведеним наявність порушення відповідачем у виді невірного визначення ваги вантажу та зазначення маси вантажу при передачі вантажу перевізнику.

Одночасно суд враховує клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу, оскільки позивач не поніс збитків та додаткових витрат у звязку неправильно зазначеною відповідачем масою вантажу. Представник відповідача заявив клопотання про зменшення суми штрафу, що належить до сплати із 28375 грн. до 10% цієї суми 2837,50 грн. - з мотивів відсутності збитків чи негативних наслідків для позивача, з посиланням на приписи ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України та п. 3 ст. 83 ГПК України.

Представник позивача клопотання заперечив та вказав на відсутність виключних обставин для зменшення штрафу та визначення розміру штрафу Кабінетом Міністрів України, що не підпадає під норми матеріального права.

Суд вважає за можливе застосувати право суду на зменшення розміру штрафу на підставі ст. 83 ГПК України, оскільки Статут залізниць України є складовою частиною інших норм права, цивільного та господарського судочинства і не має якогось привілейованого статусу по відношенню до інших нормативних актів ЦК і ГК України. Суд враховує відсутність збитків для позивача та надмірність розміру штрафу в порівнянні з перевізною платою, та вважає за можливе частково задовольнити клопотання представника відповідача.

Статтею 223 Господарського кодексу України також передбачено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Статут залізниць України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. за №457, зі змінами від 25.12.2002р. за №1973.

Господарський кодекс України та Господарський процесуальний кодекс України за своєю правовою природою є законами України, прийняті Верховною Радою України, відповідно, 16.01.2003р. за №436-IV та 06.11.1991р. за №1768-ХII зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 4 ст. 4 Цивільного кодексу України постанова Кабінету Міністрів України є актом цивільного законодавства. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням Кодексу або іншого закону, застосовуються відповідні положення Кодексу або іншого закону.

Аналогічні правові позиції викладені в Постанові Вищого господарського суду України від 05.04.2012р. у справі №23/152, від 26.09.2012р. у справі №13/5026/725/2012.

Суд враховує, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі та суспільстві відповідно до приписів ст. 124 Конституції України.

Позовні вимоги про стягнення 28375,00 грн. штрафу з відповідача належить задовольнити частково. Суд з урахуванням виключності обставин, матеріального стану позивача та відповідача, вважає за можливе зменшити розмір штрафу до розміру провізної плати 5675 грн. В решті вимог належить відмовити за необгрунтованістю.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обовязок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого субєктивного права.

Суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано та підставно звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом за захистом свого порушеного права, а тому позовні вимоги належить задовольнити частково.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 1378,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з відповідача: державного підприємства «Золотоніське лісове господарство», Черкаська область, Золотоніський район, с. Вільхи, код ЄДРПОУ 00993366, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Дніпропетровськ, Кіровський район, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ 40081237, номер рахунку в банку невідомий

5675 грн. штрафу та 1378 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 11.05.2016р.

Суддя Г.М. Скиба