Ухвала суду № 57625996, 11.05.2016, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/2342/13-ц

11.05.2016 смт. Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

Головуючого судді Круль І.В.

секретаря Матлюк Л.Г.

з участю

представника скаржника ОСОБА_1

пр. ДВС Богородчанського

районного управління юстиції ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні суду в місті Богородчани справу за скаргою ОСОБА_3 на постанову ВП № 41519119 від 10 листопада 2014 року державного виконавця відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції ОСОБА_4 про стягнення виконавчого збору в сумі 130344, 10 грн.,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся з скаргою на постанову ВП № 41519119 від 10 листопада 2014 року державного виконавця відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції ОСОБА_4Япро стягнення виконавчого збору в сумі 130344, 10 грн.,та з клопотанням поновити пропущений строк з поважних причин.

В судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримав, просить скасувати постанову ВП № 41519119 державного виконавця відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору в сумі 130344, 10 грн., та з клопотанням поновити пропущений строк з поважних причин.

Представник відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції ОСОБА_2, скаргу вважає безпідставною, дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції ОСОБА_4 про винесення постанови про стягнення з скаржника виконавчого збору в сумі 130344, 10 грн. є законні.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що скаргу слід задоволити.

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області по справі № 338/2342/13 ц від 25 грудня 2013 року стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_5, 1300000 грн.(один мільйон триста тисяч) боргу за договором позики від 02.07.2008 року та 3441 грн. сплачених судових витрат.

15 січня 2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції ОСОБА_4винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за №41519119 з примусового виконання виконавчого листа № 338/2342/13ц від 09 січня 2014 року виданого Богородчанським районним судом про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 1300000 грн. та 3441 грн. судових витрат.

Ухвалою Богородчанського районного суду від 03 лютого 2014 року по справі № 338/2342/13 -ц було посвідчено та затверджено мирову угоду між сторонами в частині добровільного покриття боргових зобов"язань. На підставі зазначеної ухвали 12.02.2014 року зареєстровано ОСОБА_5І право власності на земельні ділянки, які були передані згідно мирової угоди. Претензій стягувача до боргу по даному виконавчому листі скаржник не мав.

13 лютого 2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції ОСОБА_4винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Ухвалу Богородчанського районного суду від 03 лютого 2014 року по справі № 338/2342/13ц, якою було посвідчено та затверджено мирову угоду між сторонами колегією суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської обл. 17 вересня 2014 року, по заяві начальника відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління,в частині добровільного покриття боргових зобов»язань, скасовано.

07 листопада 2014 року начальником відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління скасовано постанову від 13 лютого 2014 року державного виконавця відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції ОСОБА_4про закінчення виконавчого провадження про стягнення з скаржника боргу.

Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції ОСОБА_4 07 листопада 2014 року поновлено виконавче провадження, а 10 листопада 2014 року винесено постанову ВП № 41519119 про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору в сумі 130344, 10 грн .

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У винесеній постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Стаття 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення, чого в дійсності не було, адже боржник дотримався вимог діючого законодавства, своєчасно уклав мирову угоду з стягувачем і така була посвідчена судом в процесі виконання судового рішення.

Згідно з Постановою Верховного суду України від 28 січня 2015 року №3-217гс14, сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання, які в даному випадку взагалі не вчинялися.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішення є звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, звернення стягнення на заробітну плату, доходи, пенсію, стипендію боржника, вилучення в боржника і передання стягувачу певних пр едметів, зазначених у рішенні, інші заходи, передбачені рішенням.

При цьому слід зазначити, що по оспорюваному виконавчому провадженню, з огляду на добровільне виконання боржником рішення суду, будь-які вищевказані заходи примусового виконання рішення органом ДВС взагалі не вчинялись та не здійснювались, а тому і були відсутні жодні підстави для стягнення з боржника виконавчого збору.

Частиною 4 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до статті 383 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Незважаючи на скасування колегією суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської обл. 17 вересня 2014 року, по заяві начальника відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління, ухвали Богородчанського районного суду від 03 лютого 2014 року по справі № 338/2342/13ц якою було посвідчено та затверджено мирову угоду між сторонами в частині добровільного покриття боргових зобов»язань передано ОСОБА_5 земельні ділянки кадастровий номер 4624585900:05:000:0018 площею 0,8505 га, та 4624585900:05:000:0017 площею 0,9100 га що в с. Плав»я, урочище «Товстий» Сколівського району Львівської обл. які він за собою зареєстрував, реєстрація на них ніким не скасована та не відмінена і є їх власником, виконавчий документ повернуто стягувачу, як добровільно виконаний і більше не направлявся до виконання.

А тому, на думку суду, не було підстав виносити постанову про стягнення з боржника виконавчого збору

Суд вважає можливим скаржнику поновити строк із зверненням із скаргою до суду, пропущений з поважних причин.

При таких обставинах постанова ВП № 41519119 про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору в сумі 130344, 10 грн. державного виконавця відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції ОСОБА_4 від 10 листопада 2014 року є незаконною, оскільки не сплив строк, який наданий для добровільного виконання рішення суду, яке виконав у визначений термін та відсутні витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, а тому не має підстав стягнення виконавчого збору з боржника та не є необхідним. Дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції по винесенню постанов є незаконними. Дій спрямованих на примусове виконання рішення суду відсутні.

На підставі Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст.11, 72, 383, 387 ЦПК України суд

у х в а л и в:

Поновити ОСОБА_3 строк зверення до суду із скаргою на постанову № ВП № 41519119 від 10 листопада 2014 року державного виконавця відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції ОСОБА_4Я про стягнення з виконавчого збору в сумі 130344, 10 грн.

Скаргу ОСОБА_3 про скасування постанови ВП № 41519119 від 10 листопада 2014 року державного виконавця відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції ОСОБА_4Япро стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору в сумі 130344, 10 грн. - задоволити.

Визнати постанову ВП № 41519119 від 10 листопада 2014 року державного виконавця відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції ОСОБА_4Япро стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору в сумі 130344, 10 грн незаконною та скасувати

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом в 5-днів з часу оголошення.

Головуюча