Рішення № 57625636, 10.05.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" травня 2016 р.Справа № 916/420/16

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю „Редан Плюс" (61153, м. Харків, просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, буд. 54-А, код ЄДРПОУ 32031202)

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2)

про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу товарів від 11.07.2014 № 0711-1 у розмірі 291 129,71 грн., з якої: 37 716,00 грн. та 700,00 грн. - суми основного боргу, 252 713,71 грн. - пеня

Суддя Шаратов Ю.А.

Представники:

Від позивача - ОСОБА_3 (довіреність від 23.02.2015 № 402);

від відповідача - ТОВ „Редан Плюс" - не з'явився;

від відповідача - ФОП ОСОБА_2 - не з'явився.

Суть спору:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Редан Плюс" (далі - Відповідач1) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - Відповідач2) про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу товарів від 11.06.2014 № 0711-1 у розмірі 291 129,71 грн., з якої: 37 716,00 грн. та 700,00 грн. - суми основного боргу, 252 713,71 грн. - пеня.

Ухвалою суду від 26.02.2016 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 18.03.2016.

Ухвалою суду від 18.03.2016 відкладено розгляд справи на 08.04.2016.

Ухвалою суду від 08.04.2016 відкладено розгляд справи на 25.04.2016.

Судове засідання 25.04.2016 не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Шаратова Ю.А. на лікарняному, про що складено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 29.04.2016 продовжено строк розгляду спору на 15 календарних днів та призначено розгляд справи на 10.05.2016.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 509, 526, 598, 599, 600, 601, 602, 603, 604, 605, 606, 607, 608, 609, 625 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, обґрунтовані невиконанням Відповідачем1 грошового зобов'язання щодо здійснення оплати за поставлений товар. Позовні вимоги до відповідачів, із посиланням на статті 553, 554 Цивільного кодексу України обґрунтовані невиконанням Відповідачем2 обов'язку забезпеченого договором поруки від 11.06.2014.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (пункт 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду Одеської області „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18).

Відповідач1 не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання. Вимоги ухвали суду від 18.03.2016 не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не представив. Докази направлення судової кореспонденції Відповідачу1 підтверджується Реєстром вихідної поштової кореспонденції за 05.05.2016 (а.с. 95).

Відповідач2 не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання. Вимоги ухвали суду від 18.03.2016 не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не представив. Докази направлення судової кореспонденції Відповідачу2 підтверджується Реєстром вихідної поштової кореспонденції за 05.05.2016 (а.с. 96).

Справа розглядалась за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача, суд

встановив:

11.07.2014 між Позивачем та Відповідачем1 укладено Договір купівлі-продажу товарів № 0711-1 (далі - Договір від 11.07.2014) /а.с. 14-16/.

Відповідно до пунктів 1.1, 3.2, 3.3 Договору від 11.07.2014 продавець (Позивач) зобов'язався передати у власність покупцю (Відповідачу1), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар за ціною 39 716,00 грн. Розрахунок між сторонами здійснюється з відстроченням платежу. В день укладення цього договору сплачується 10 000,00 грн. Сума, що залишилася, тобто 29 716,00 грн. відстрочується і сплачується у строк до 20.08.2014.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору від 11.07.2014 Позивачем поставлено Відповідачу1 товар на загальну суму 39 716,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 11.07.2014 № К-000086-1 /а.с. 68/.

Відповідач1 здійснив часткову оплату товару на загальну суму 2 000,00 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером від 30.07.2014 № 2 233 /а.с. 96/.

Отже сума, заборгованості Відповідача1 становить 37 716,00 грн. (39 716,00 - 2 000,00 = 37 716,00).

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до статтей 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 № 543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки (пункт 2.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 № 14).

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктами 4.3, 4.5 Договору від 14.07.2014 передбачено, що якщо покупець у встановлений договором строк повністю не розрахується, продавець має право стягнути з покупця пеню в розмірі 1 (одного) відсотка за кожний день прострочення розрахунку. За прострочення здійснення розрахунку за товар покупець зобов'язаний за вимогою продавця виплатити останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Судом встановлено, що пеня за прострочення оплати за Договором від 14.07.2014 за періоди з 12.07.2014 по 29.07.2014 та з 30.07.2014 по 12.01.2015, з урахуванням положень статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 № 543/96-ВР та частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, становить суму у розмірі 5 214,21 грн., яка розраховується наступним чином:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення10 000,0012.07.2014 - 16.07.201459.5000 %26,0310 000,0017.07.2014 - 29.07.20141312.5000 %89,048 000,0030.07.2014 - 12.11.201410612.5000 %580,828 000,0013.11.2014 - 12.01.20156114.0000 %374,3629 716,0020.08.2014 - 12.11.20148512.5000 %1 730,0429 716,0013.11.2014 - 05.02.20158514.0000 %1 937,6529 716,0006.02.2015 - 20.02.20151519.5000 %476,27Всього: 5 214,21

Отже не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення суми пені у розмірі 247 499,60 грн. (252 713,71 - 5 214,21 = 247 499,60).

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про солідарне стягнення з Відповідача1 і Відповідача2 700,00 грн. основної суми боргу забезпечуваної договором поруки від 11.06.2014, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між Відповідачем2 і Позивачем укладено Договір поруки від 11.06.2014 (а.с. 26).

Згідно із пунктами 1.1, 1.2, 1.3 Договору поруки від 11.06.2014 ФОП ОСОБА_2 (поручитель) поручився перед кредитором (ФОП ОСОБА_1) за виконання ТОВ „Редан „Плюс" усіх зобов'язань, які виникли та можуть виникнути у майбутньому з договору № 0711-1 купівлі-продажу товарів від 11.06.2014. Поручитель поручається перед кредитором щодо виконання боржником основного зобов'язання в межах суми в розмірі 700,00 грн. У випадку порушення боржником обов'язку за основним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники в межах суми, визначеної п. 1.2 цього договору, а щодо решти суми боржник відповідає самостійно. Отже, Відповідач2 поручився перед кредитором за виконання іншого договору ніж Договір купівлі-продажу від 11.07.2014 № 0711-1. Стягнення заборгованості за Договором від 11.06.2014 № 0711-1 не є предметом розгляду у цій справі.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Редан „Плюс" заборгованості у розмірі 42 930,21 грн., з яких 37 716,00 грн. - сума основного боргу, 5 214,21 грн. - пеня.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на Відповідача1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Повне рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 12 травня 2016 р.

Керуючись частиною першою статті 11, частиною першою статті 509, статями 525, 526, частиною другою статті 530, статтями 549, 629, частиною першою статті 692, частинами першою, другою статті 712 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 20, статтями 193, 232, 343 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 № 543/96-ВР, пунктом 2.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 № 14, статтями 33, 34, 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Редан Плюс" (61153, м. Харків, просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, буд. 54-А, код ЄДРПОУ 32031202) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 37 716,00 грн. (тридцять сім тисяч сімсот шістнадцять гривень 00 коп.) - суму основного боргу, 5 214,21 грн. (п'ять тисяч двісті чотирнадцять гривень 21 коп.) - пені.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Редан Плюс" (61153, м. Харків, просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, буд. 54-А, код ЄДРПОУ 32031202) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати на сплату судового збору у розмірі 643,68 грн. (шістсот сорок три гривні 48 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Шаратов