Ухвала суду № 57625280, 05.05.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.05.2016 р. Справа№ 914/1062/16

Суддя господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., розглянувши матеріали справи

за позовом:ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ;до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Едем», м.Трускавець, Львівська область;за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:ОСОБА_2, м.Дніпропетровськпро:визнання недійсними рішення загальних зборів.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Едем», м.Трускавець, Львівська область, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ про визнання недійсними рішення загальних зборів.

Через канцелярію суду надійшло клопотання представника позивача (зареєстроване 05.05.2016 р. за вх.№19139/16) про участь у наступному судовому засіданні у режимі відеоконференції у зв'язку із значною віддаленістю господарського суду Львівської області від місцезнаходження позивача та представників позивача.

Розглянувши дане клопотання суд вважає, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 74-1 ГПК України господарський суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, третьої особи, прокурора, іншого учасника судового процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь.

Ухвала суду, прийнята за наслідками вирішення цього питання, оскарженню не підлягає.

Зі змісту наведеної норми слідує, що необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції визначається судом, що розглядає господарську справу.

Випадки, в яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відео конференції, не визначені у законі. Проте, необхідність здійснення відеоконференції, на думку суду, визначається з врахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні стороною документів.

Ухвалою суду від 20.04.2016 р. про порушення провадження у справі №914/1062/16 позивача було зобов'язано надати оригінали долучених до позовної заяви документів для огляду в судовому засіданні. Явка повноважних представників сторін та третьої особи у судове засідання була визнана обов'язковою. Ухвалою суду від 05.05.2016 р. зобов'язано сторін та третю особу виконати вимоги ухвали суду від 20.04.2016 р., явку визнано обов'язковою.

Таким чином, проведення судового засідання по справі №914/1062/16 в режимі відеоконференції унеможливить виконання вищезазначених вимог ухвали суду від 05.05.2016 р., що може перешкодити з'ясуванню фактичних обставин справи, які мають істотне значення для повного і об'єктивного розгляду спору.

Проведення судового засідання в режимі відеоконференції позбавляє можливості учасника процесу, який за допомогою відеоконференції бере участь у засіданні суду, подати докази під час судового засідання, у тому числі й надати суду оригінали документів, ознайомитись із матеріалами справи, брати участь в огляді наданих іншою стороною документів.

На думку суду, проведення судового засідання у режимі відеоконференції повинно здійснюватись у виключних випадках, коли через об'єктивні причини учасник процесу не може брати участь у засіданні, а його участь є необхідною для встановлення всіх обставин справи.

Заявником належним чином не обгрунтовано неможливість прибуття представника в судове засідання в загальному порядку.

Посилання представника позивача на значну віддаленість Господарського суду Львівської області від місцезнаходження позивача та представників позивача не заслуговує уваги, оскільки загальновідомим є той факт, що як залізничне, так і авто- та авіасполучення між містами Дніпропетровськом та Львовом станом на даний час є стабільним та може забезпечити вчасне прибуття представника для участі в судовому засіданні. Зрозумілим є і те, що представнику з метою належного виконання наданих йому позивачем повноважень необхідно витрачати певний час та забезпечувати представництво інтересів довірителя не лише в межах міста Дніпропетровська, а й в інших адміністративно-територіальних одиницях, які не завжди є територіально наближеними до місця знаходження позивача.

Згідно ст. 28 ГПК України ст. 28 ГПК України громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

Суд виходить з того, що у разі неможливості конкретного представника прийняти особисту участь у судовому засіданні, позивач не позбавлений права надати відповідні докази засобами поштового зв'язку, а також можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника, як і інші обставини, підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст. 32 - 34 ГПК України). Відсутність коштів для чи оплати послуг чи забезпечення відряджень представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні і невиконання інших вимог суду згідно ухвали.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що розподіл витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі й витрат, пов'язаних з явкою представників сторін у засідання, якщо таку явку судом було визнано обов'язковою, проводиться судом за результатами вирішення спору у відповідності до ч.5 ст.49 ГПК України. Таким чином, у випадку встановлення судом підставності позовних вимог та задоволення позову позивач матиме змогу відшкодувати понесені витрати за рахунок відповідача.

Також суд вважає, що розгляд справи в режимі відеоконференції може значно збільшити час проведення судового засідання, а також ускладнити або унеможливити його проведення у випадку неналежної якості зв'язку чи виникнення технічних несправностей в системі відеоконференцзв'язку.

З огляду на викладене, беручи до уваги також складність справи, суд не вбачає можливості здійснювати розгляд господарської справи №914/1062/16 в режимі відеоконференції, а тому клопотання позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 74-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовити.

Суддя Мазовіта А.Б.