Рішення № 57624850, 06.05.2016, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/1966/15-ц

2/189/41/16

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.05.2016 року Покровський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Лукінова К.С.

при секретарі Мотовілов М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: приватний нотаріус Покровського районного нотаріального округу про переведення прав та обовязків покупця, визнання договору недійсним, визнання права власності ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, третьої особи: приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 про переведення прав та обовязків покупця, визнання договору недійсним, визнання права власності, в якому з урахуванням уточнень позовних вимог просила визнати недійсним з моменту його вчинення договір дарування майнового паю від 17.06.2011 року, укладений між дарувальником ОСОБА_5 та обдарованим ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 та зареєстрованим в реєстрі за № 858; перевести на ОСОБА_1 права та обовязки покупця за договором купівлі-продажу майнового паю від 17.06.2011 року, укладеним між продавцем ОСОБА_5 та покупцем ОСОБА_2, який було оформлено удаваним правочином договором дарування майнового паю від 17.06.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 та зареєстрованим в реєстрі за № 858; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ДП № 1976 від 20.06.2011 року, виданий ОСОБА_2 Гаврилівською сільською радою Покровського району Дніпропетровської області; визнати за ОСОБА_1 право власності на майновий пай, на який ОСОБА_2 Гаврилівською сільською радою Покровського району Дніпропетровської області було видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ДП № 1976 від 20.06.2011 року; перевести на ОСОБА_1 права та обовязки покупця за договором купівлі-продажу майнового паю від 20.06.2011 року, укладений між продавцем ОСОБА_4 та покупцем ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 та зареєстрованим в реєстрі за № 869; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ДП № 1977 від 22.06.2011 року, виданий ОСОБА_2 Гаврилівською сільською радою Покровського району Дніпропетровської області; визнати за ОСОБА_1 право власності на майновий пай, на який ОСОБА_2 Гаврилівською сільською радою Покровського району Дніпропетровської області було видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ДП № 1977 від 22.06.2011 року; перевести на ОСОБА_1 права та обовязки покупця за договором купівлі-продажу майнового паю від 05.07.2011 року, укладений між продавцем ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 1171; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ДП № 1983 від 11.07.2011 року, виданий ОСОБА_2 Гаврилівською сільською радою Покровського району Дніпропетровської області; визнати за ОСОБА_1 право власності на майновий пай, на який ОСОБА_2 Гаврилівською сільською радою Покровського району Дніпропетровської області було видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ДП № 1983 від 11.07.2011 року; виплатити ОСОБА_2 з депозитного рахунку територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області внесені ОСОБА_1 на цей рахунок грошові кошти в сумі 10956,00 грн. у звязку з переведенням прав та обовязків покупця з ОСОБА_2 на ОСОБА_1; стягнути судові витрати. В обґрунтування поданого позову з урахуванням уточнень позивачка ОСОБА_1 послалася на те, що 17.06.2011 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено договір дарування майнового паю, за змістом якого ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_2 майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства "Зоря", який належав дарувальникові на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майнового сертифікату) серії ДП № 1932, виданого Гаврилівською сільською радою Покровського району Дніпропетровської області 18.03.2010 року. Зазначений договір дарування майнового паю від 17.06.2011 року було посвідчено приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за № 858. 20.06.2011 року ОСОБА_2 на підставі вищевказаного договору дарування майнового паю від 17.06.2011 року Гаврилівською сільською радою Покровського району Дніпропетровської області було видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ДП № 1976. 20.06.2011 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу майнового паю за яким ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_2 купила майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства "Зоря", який належав продавцю на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майнового сертифікату) серії ДП № 964 виданого Гаврилівською сільською радою Покровського району Дніпропетровської області від 04.10.2004 року. Зазначений договір купівлі-продажу майнового паю від 20.06.2011 року було посвідчено приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за № 869. 22.06.2011 року ОСОБА_2 на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу майнового паю від 20.06.2011 року Гаврилівською сільською радою Покровського району Дніпропетровської області було видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) серії ДП № 1977. 05.07.2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу майнового паю за яким ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_2 купила майновий пай члена КСП "Зоря", який належав продавцю на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майнового сертифікату) серії ДП № 1978 виданого Гаврилівською сільською радою Покровського району Дніпропетровської області 05.07.2011 року. Зазначений договір купівлі-продажу майнового паю від 05.07.2011 року було посвідчено приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за № 1171. 11.07.2011 року ОСОБА_2 на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу майнового паю від 05.07.2011 року Гаврилівською сільською радою Покровського району Дніпропетровської області було видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) серії ДП № 1983. В позовній заяві вказано, що позивачка вважає, що договір дарування майнового паю від 17.06.2011 року укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є удаваним правочином, оскільки насправді 17.06.2011 року ОСОБА_5 та ОСОБА_2 вчинили не дарування, а купівлю-продаж вказаного майнового паю. Вважає, що вказаний договір мав на меті ухилення від виконання ч. 2 ст. 362 ЦК України. Крім того позивачка зазначає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є сторонніми особами. Крім того, всіма вищезазначеними договорами продавцями не було виконано ч. 2 ст. 362 ЦК України. Позивачка вказує, що продавці ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не повідомили її як власника на той час 58 майнових паїв з 61 майнового паю (співвласника єдиного майнового комплексу) письмово в порушення вимог ч. 2 ст. 362 ЦК України про намір продати свої частки у вказаному єдиному майновому комплексі із зазначенням ціни та інших умов, на яких вони ці частки продавали. Посилаючись на вимоги ст.. 362, 203, 215, 235, 236 ЦК України позивачка просила її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачки ОСОБА_2 ОСОБА_7 направив до суду письмові заперечення проти позову в яких просив в задоволенні позову відмовити, оскільки згідно розяснень Пленуму Верховного Суду України, а також ст.. 235 ЦК України передбачено вчинення як удаваного правочину, так і правочину, який насправді вчинено між тими самими сторонами, а також наслідки. Спірний договір дарування майнового паю члена КСП "Зоря" був спрямований саме на реальне настання правових наслідків зумовлених ним, а саме перехід права власності на майновий пай до ОСОБА_2 Представник відповідачки зазначає, що для визнання правочину удаваним слід довести, що обидві сторони договору діяли свідомо для досягнення якоїсь особистої користі, їхні дії направлені на досягнення інших правових наслідків і приховують іншу волю учасників угоди. Наміру однієї сторони на укладення удаваної угоди або власної думки позивача, який не є стороною договору недостатньо. Крім того представник відповідачки заперечує проти решти заявлених позовних вимог, оскільки позивачка повинна була одночасно з поданням позову до суду внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. До того ж, представником відповідачки подано до суду письмові заяви про застосування наслідків пропуску позовної давності.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: приватний нотаріус Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 до суду письмових заперечень проти позову не направили.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, спираючись на доводи, в поданій позовній заяві при цьому зазначила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є сторонніми людьми, до того ж ОСОБА_5 є бідною людиною, а у ОСОБА_2 значно краще матеріальне становище, а тому ОСОБА_5 не могла подарувати майновий пай ОСОБА_2, вона навіть не має свого будинку. Її ніхто не попереджав, що є продавці майнових паїв, а також те, що є на них покупець. Вона вважає, що ОСОБА_5 за свій майновий пай отримала від ОСОБА_2 грошові кошти, тим самим продала його. Вона приїхала до ОСОБА_5, а та їй пояснила, що Тютюники допомогли їй оформити спадок, за що вона дала їм в оренду земельну ділянку, тому в них був взаємний інтерес, а тому це удаваний правочин. Позивачка вважає, що майновий пай вартістю 4949 грн. є дуже дорогим подарунком. Цей пай був в оренді в ТОВ "Нива" і на нього було виділене майно, а тому ОСОБА_5 повинна була повідомити інших власників майнових паїв і не могла діяти самостійно. Зараз майно арештоване і вони витрачають на нього кошти, а прибутку не отримують. Ферма продавалася цілісним майновим комплексом не ділилася. На зборах співвласники вирішили продати свої майнові паї одній людині, оскільки інших кандидатів не було. Зараз все в занедбаному вигляді, оскільки вони нічого робити не можуть. Цей пай не вільний від майнових прав.Позивачка вказує, що вона сама все викупила і є єдиним власником, а Тютюники влізли і викупили 5 %, через що вона не може вести свій бізнес це є рейдерський захват. Відповідачі обманули нотаріуса при укладенні спірних договорів. Нотаріус знала, що вони скупляють майнові паї, оскільки в 2008 році вони викупили 52%. В спірних договорах скрізь різний підпис ОСОБА_2 В суд позивачка звернулася 30.07.2015 року, за вчинені договора вона дізналася від сторонніх осіб в 2012 році. За нею оформлено право власності на спірне майно в січні 2012 року на корівники: № 2, № 3 та вісову. А зараз ОСОБА_2 подала на суд, щоб забрати свідоцтво про право власності на це майно. Адміністративний суд їх позов задовольнив, і апеляційний адміністративний суд прийняв їх сторону. Зараз іде суд в м. Київ. В 2008 році вона викупила 52% майнових паїв і подала заяву про визнання за нею право власності на це майно. В 208 році вона викупила все майно. Про те, що ОСОБА_2 нікого не повідомила говорять дати укладення правочинів, оскільки сторони правочинів поспішали і нікого не повідомляли. Під час укладення цих договорів було порушено її першочергове право покупця. Вона про порушення свого права дізналася в червні 2015 року коли її проконсультував адвокат, оскільки вона не має спеціальної юридичної освіти, і з цього часу слід рахувати строк позовної давності. Про те, що існують такі договори вона дізналася в 2012 році, коли була залучена до справи як третя особа. Вони купили в ТОВ "Нива" майнові паї в ТОВ "Зоря". ОСОБА_2 купила сертифікат на майно КСП "Зоря". В сертифікаті не вказано, яке саме майно купила ОСОБА_2, а вказано суму на яку має бути видане майно. Позивачка вказує, що нею було викуплено майнових паїв на 106000 грн. в кількості 30 штук. ОСОБА_3 і Катюха продали їй свої паї, а потім батьківські паї продали ОСОБА_2 На даний час ОСОБА_2 не оформляла право власності на будь-яке майно за майновими сертифікатами. Позивачка просить поновити строк позовної давності, оскільки він не пропущений.

Представник позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, спираючись на доводи, викладені в поданому позові, а також зазначив, що все, що пояснює позивачка ОСОБА_1 є чистою правдою, вона дійсно в 2008 році викупила все майно.

Представник позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_9 позовні вимоги підтримав, спираючись на доводи позовної заяви та пояснив, що спірне майно є цілісним майновим комплексом, що було передано від ТОВ "Нива", а тому являється нерухомим майном. В звязку з тим, що позивачка раніше викупила більшу частину майнових паїв, то вона мала переважне право придбати спірні майнові сертифікати на умовах і за ціною, визначеною в договорі. Вважає, що договір дарування є удаваним правочином.

Представник відповідачки ОСОБА_2 ОСОБА_7 позовні вимоги не визнав в повному обсязі та суду пояснив, що письмові заперечення є в матеріалаї справи і він їх підтримує. Просить застосувати наслідки спливу строків позовної давності як спеціальної так і загальної, оскільки позивачка дізналася про існування оспорюваних нею договорів 13.06.2012 року. До того ж, майновий сертифікат не являється документом, що підтверджує право власності на нерухоме майно, а є рухомим майном. На даний час право власності на нерухоме майно ні за ким не визнано. На майновий сертифікат на певну суму може бути виділено не тільки нерухоме майно, наприклад будівлі, а й рухоме майно, наприклад борони та інше.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Третя особа: приватний нотаріус Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, направила до суду заяву про розгляд справи в її відсутності. З позовом не згодна.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Матеріалами справи встановене наступне:

Згідно копії договору дарування майнового паю від 17.06.2011 року, що посвідчений приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6, дарувальник ОСОБА_5 подарувала обдарованій ОСОБА_2 майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства "Зоря" Покровського району Дніпропетровської області, що належить дарувальнику на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства "Зоря" (майновий сертифікат) серії ДП № 1932. Дарування оцінено сторонами в 4949грн. Вартість частки дарувальника в пайовому фонді КСП "Зоря" становить 4949 грн., що становить 0,059% від загальної вартості майна пайового фонду КСП "Зоря" (а.с. 7).

Згідно копії договору купівлі-продажу майнового паю від 20.06.2011 року, що посвідчений приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6, продавець ОСОБА_4 продав покупцю ОСОБА_2 майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства "Зоря" Покровського району Дніпропетровської області, що належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства "Зоря" (майновий сертифікат) серії ДП № 964. Продаж оцінено сторонами в 962 грн. Вартість частки продавця в пайовому фонді КСП "Зоря" становить 962 грн., що становить 0,011% від загальної вартості майна пайового фонду КСП "Зоря" (а.с. 8).

Згідно копії договору купівлі-продажу майнового паю від 05.07.2011 року, що посвідчений приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6, продавець ОСОБА_3 продав покупцю ОСОБА_2 майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства "Зоря" Покровського району Дніпропетровської області, що належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства "Зоря" (майновий сертифікат) серії ДП № 1978. Продаж оцінено сторонами в 5045 грн. Вартість частки продавця в пайовому фонді КСП "Зоря" становить 5045 грн., що становить 0,060% від загальної вартості майна пайового фонду КСП "Зоря" (а.с. 9).

Згідно копії акту № 1 передачі основаних засобів від 15.12.2004 року с. Гаврилівка Покровського району Дніпропетровської області, спілка громадян-співвласників с. Гаврилівка передала ТОВ "Нива" основні засоби згідно переліку, вказаному в додатку, в рахунок майнових паїв тих громадян, що вийшли із ТОВ "Зоря" зі своїми земельними ділянками в ТОВ "Нива" на суму 198743 грн. єдиним майновим комплексом, відповідно до рішення зборів уповноважених громадян-співвласників від 24.06.2003 року, Протокол № 1 (Перелік і вартість майна, що передається на майнові паї, додається) (а.с. 10, 10 зворот, 11-14).

Згідно копії свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ДП № 1976, виданий Гаврилівською сільською радою Покровського району Дніпропетровської області 20.06.2011 року, ОСОБА_2 має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства бувшого КСП "Зоря" реорганізованого в ТОВ "Зоря" відповаідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 16.02.2002 року. Загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 16.02.2002 року становить 8372074 грн., частка ОСОБА_2 4949 грн., або 0,059 % (а.с. 15).

Згідно копії свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ДП № 1983, виданий Гаврилівською сільською радою Покровського району Дніпропетровської області 11.07.2011 року, ОСОБА_2 має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства бувшого КСП "Зоря" реорганізованого в ТОВ "Зоря" відповаідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 16.02.2002 року. Загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 16.02.2002 року становить 8372074 грн., частка ОСОБА_2 5045 грн., або 0,060 % (а.с. 15).

Згідно копії свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ДП № 1977, виданий Гаврилівською сільською радою Покровського району Дніпропетровської області 22.06.2011 року, ОСОБА_2 має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства бувшого КСП "Зоря" реорганізованого в ТОВ "Зоря" відповаідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 16.02.2002 року. Загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 16.02.2002 року становить 8372074 грн., частка ОСОБА_2 962 грн., або 0,011 % (а.с. 16).

Згідно копії протоколу № 1 загальних зборів пайщиків майнових паїв, паї яких знаходяться в оренді ПП "Буглак" було вирішенопродати майнові паї згідно свідоцтв на право власності на майнові паї, згідно списку вийшовших із ТОВ "Зоря". Кошти за майнові паї 100% повернути власникам паїв. Продати майнові паї ОСОБА_10 орендарю земельних і майнових паїв. Куплю продажу провадити в присутності нотаріуса. Держмито сплачувати 50% - продавець, 50% - покупець (а.с. 17-20).

Згідно копоії договору оренди земельної ділянки від 23.12.2006 року ОСОБА_5 передала ОСОБА_10 (приватному півдприємцю) свою земельну ділянку в оренду строком на 5 років (а.с. 21-22).

Згідно копій свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ДП № 1977, серії ДП № 1852, серії ДП № 1841, серії ДП № 1840, серії ДП № 1838, серії ДП № 1826, серії ДП № 1838, серії ДП № 1827, серії ДП № 1825, серії ДП № 1829, серії ДП № 1837, серії ДП № 1828, серії ДП № 1831, серії ДП № 1830, серії ДП № 1833, серії ДП № 1832, серії ДП № 1835, серії ДП № 1834, серії ДП № 1836, серії ДП № 1853, серії ДП № 1849, серії ДП № 1850, серії ДП № 1848, серії ДП № 1847, серії ДП № 1844, серії ДП № 1843, серії ДП № 1851, серії ДП № 1845, серії ДП № 1808, серії ДП № 1842 (видані 21.08.2008 року), серії ДП № 2007, серії ДП № 1998, серії ДП № 2005, серії ДП № 2003, серії ДП № 2004, серії ДП № 2006, серії ДП № 1979, серії ДП № 1982, серії ДП № 2001, серїії ДП № 2002, серії ДП № 2000, серії ДП № 1999, серії ДП № 2009 (видані 02.12.2011 року) виданих Гаврилівською сільською радою Покровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства бувшого КСП "Зоря" реорганізованого в ТОВ "Зоря" відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 16.02.2002 року. Загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 16.02.2002 року становить 8372074 грн., частка ОСОБА_1 148398 грн., або 1,7657 % (а.с. 23-34).

Матеріали справи також містять декілька письмових заяв представника відповідачки ОСОБА_2 ОСОБА_7 про застосування наслідків спливу строків позовної давності (а.с. 110, 113, 167).

Згідно копії квитанції № 13849055-1 від 02.02.2016 року ОСОБА_1 внесла на депозитний рахунок 10956,00 грн. (а.с. 140).

Суд дійшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.15 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Частиною 1 ст.11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб, поданими відповідно до вимог цього Кодексу, в мажах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Згідно ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Стосовно вимоги про визнання договору дарування майнового паю удаваним правочином (недійсним), то відмовляючи в позові в цій частині суд виходив з наступного.

Згідно ст. 235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Так, в обгрунтування даної вимоги позивачкою та її представниками було надано лише власні пояснення щодо даних обставин, але будь-яких об'єктивних та допустимих доказів тому, що дійсно ОСОБА_5 отримала від ОСОБА_2 грошові кошти за свій майновий пай, а відтак фактично між сторонами було укладено договір не дарування, а купівлі-продажу майнового паю суду не надано та матеріали справи цих доказів не містять. Тобто це є власним припущенням позивачки. А як вже зазначалося вище доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Згідно п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 16.11.2009 року "Про судову практику розгляду

цивільних справ про визнання правочинів недійсними", за удаваним правочином (стаття 235 ЦК сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді

встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного

правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін

виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з

метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК

( 435-15 ) має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та

вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин.

Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд

ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання

його недійсним.

До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені

статтею 216 ЦК ( 435-15 ), можуть застосовуватися тільки у

випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є

нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.

В ході розгляду справи не встановлено, які саме та чи мали вони взагалі місце, були встановлені інші правовідносини за спірним договором дарування, ніж дарування майнового паю.

Крім того, з досліджених в ході розгляду справи доказів та згідно з приписами ЦК України випливає, що ОСОБА_5 мала право розпорядитися своєї власністю у вигляді майнового паю на власний розсуд.

За вимогами ч. 1 ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобовязується передати у майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.

За ч. 1 ст. 722 ЦК України право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.

У судовому засіданні не було заперечено, що підписи у договорі дарування майнового паю зроблені сторонами договору особисто.

Сторони договору не направляли до суду будь-яких заперечень, що поміж ними був вчинений договір дарування, але позивач ОСОБА_1 вважає, що цей правочин був удаваний для приховання іншого правочину договору купівлі-продажу майнового паю, про що малась усна домовленість.

Дії приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 слід вважати правомірними, а отже відображені нотаріусом відомості у договорі дарування майнового паю стосовно того, що сторони вчинили правочин діючи добровільно і перебуваючи при здоровому розумі та ясній памяті, розуміючи значення своїх дій, попередньо ознайомлені нотаріусом з приписами цивільного законодавства, що регулюють укладений ними договір (зокрема з вимогами щодо недійсності) як і інші відомості, що мають істотне значення для укладення договору, можна вважати достовірними.

Стосовно позовної вимоги щодо переведення на ОСОБА_1 прав та обов'язків покупця, то відмовляючи в цій частині позовних вимог суд виходив з наступного.

Питання щодо частки в майні колективного сільськогосподарського підприємства врегульовано ЗакономУкраїнивід14 лютого 1992 року № 2114 ХІІ «Про колективне сільськогосподарське підприємство», Указом Президента України від 29 січня 2001 року № 62 «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрногосектораекономіки», постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки».

В ст. 7 ЗУ «Про колективне сільськогосподарське підприємство» зазначено, що об'єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об'єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об'єднань, учасником яких є підприємство.Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб'єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про колективне сільськогосподарське підприємство» пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Відповідно до вказаних норм законів члени колективного сільськогосподарського підприємства є суб'єктами права власності в частині майна, яке вони одержують при виході з підприємства.

У разі реорганізації підприємства паї його членам або їх спадкоємцям видаються правонаступниками цього підприємства за рахунок майна, яке було віднесене до складу пайового фонду підприємства на дату його реорганізації і передане на баланс правонаступникам (ч. 7 ст. 31 Закону України від 14 лютого 1992 року № НОМЕР_1). Пунктом 8 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженим наказом ОСОБА_11 аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 62встановлено, що кожен із співвласників має право скористатися своїм майновим паєм в один із таких способів: об'єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність та передати його до статутного (пайового) фонду новостворюваної юридичної особи, у тому числі до обслуговуючого кооперативу; об'єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність, укласти договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном та передати його в оренду; отримати свій майновий пай у натурі індивідуально чи разом із членами своєї сім'ї і використати його на свій розсуд; відчужити пай будь-яким способом в установленому законом порядку.

Відповіднодоположень ПостановиКабінетуМіністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення майнових прав селян у процесу реформування аграрного сектору економіки» та п. 6 ОСОБА_11 аграрної політики України від 05 травня 2001 року № 37-25-11/3923 «Щодо порядку видачі, обліку та погашення свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат)» перехід права власності від КСП чи підприємства-правонаступника до групи співвласників відбувається в момент передачі майна та оформлення акта прийому-передачі майна.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів того, що підприємства (КСП "Зоря", ТОВ "Зоря" чи ТОВ "Нива") отримували право власності на нерухоме чи рухоме майно КСП "Зоря". В позовній заяві та в ході розгляду справи позивачка доводила той факт, що відповідачка ОСОБА_2 в зв'язку з придбанням нею право на майно отримала права вимагати належне їй майно у вигляді коровників, але доказів наявності такого майна суду не подала. На час розгляду справи судом доказів встановлення права власності за будь-ким на це майно суду не подано. Крім того, суду не додано належних та допустимих доказів того, що спірне майно було передано від КСП "Зоря" до ТОВ "Нива", як про це зазначає позивачка, а навпаки спростовується наявними в справи майновими сертифікатами, в яких зазначено про передачу майнових паїв КСП "Зоря" до ТОВ "Зоря". Як вже зазначалося вище, майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Доказів наявності майна суду не подано. Крім того, суд дійшов до висновку, що в даному конкретному випадку відповідачка ОСОБА_2 в звязку з придбанням нею майнових сертифікатів отримала право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі, як це передбачено вищевказаними нормами права.

Згідно ст. 361 ЦК України, співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Згідно ст. 362 ЦК України, у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі. Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця. У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік. Передача співвласником свого переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності іншій особі не допускається.

Таким чином позивачка ОСОБА_1 отримала переважне право перед іншими особами на купівлю частки у праві спільної часткової власності КСП "Зоря".

Не потребує додаткового доказування факт того, що позивачка дізналась про наявність спірних договорів купівлі-продажу майнових паїв ОСОБА_2 - в червні 2012 року, адже саме цього місяця її було залучено до участі у розгляді адміністративної справи в якості третьої особи, де перебували в наявності всі спірні договори купівлі-продажу майнових паїв ОСОБА_2 (що встановлено відповідною ухвалою суду).

Посилання позивачки ОСОБА_1 на те, що вона і досі не бачила оригіналів спірних договорів купівлі-продажу та дарування майнових паїв, про те, що вона не має спеціальної юридичної освіти, а тому не знала як захистити свої права не заслуговують на увагу суду в якості підстав для поновлення пропущеного строку позовної давності.

Натомість, представник відповідачки ОСОБА_2 ОСОБА_7 заявив про застосування наслідків пропуску позовної давності, вказав, що датою початку перебігу строку позовної давності слід вважати дату 13.06.2012 року з якої позивачка дізналася про існування спірних договорів.

Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

2. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:

1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);

2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації.

У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості;

3) про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу);

4) у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу);

5) про розірвання договору дарування (стаття 728 цього Кодексу);

6) у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього Кодексу);

7) про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 цього Кодексу).

Згідно ст. 267 ЦК України, особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

2. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

3. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

4. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

5. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Таким чином при звернені до суду з даним позовом позивачкою було пропущено як загальну так і спеціальну позовну давність, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Судом не приймаються до уваги твердження позивачки про те, що вона дізналася про порушення свого права в червні 2015 року після звернення до адвоката, який їй пояснив її права, оскільки вона не має спеціальної юридичної освіти, так як перешкод звернутися за надання правової допомоги після того, як позивачка в червні 2012 року дізналась про існування спірних договорів дарування та купівлі-продажу майнових паїв в неї не було. Інших доказів та доводів для поновлення позовної давності суду не наведено. Позивачка звернулась до суду з цим позовом 30.07.2015 року.

В зв`язку з відмовою в задоволенні позову щодо визнання договору дарування недійсним, удаваним правочином та у зв`язку з відмовою в переведенні прав та обов`язків покупця, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивачки про визнання за нею права власності на спірні майнові паї оскільки вони не основані на законі.

В зв`язку відмовою в задоволенні позовних вимог позивачці слід повернути сплачені нею кошти на депозитний рахунок.

Крім того, в зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог судові витрати слід покласти на позивачку.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. ЗакономУкраїнивід14 лютого 1992 року № НОМЕР_1 «Про колективне сільськогосподарське підприємство», Указом Президента України від 29 січня 2001 року № 62 «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрногосектораекономіки», постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки», п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 16.11.2009 року "Про судову практику розгляду

цивільних справ про визнання правочинів недійсними", ст.ст. 256-258, 267, 235, 319, 361, 362, 717, 722 ЦК України, ст.ст. 11, 15, 60, 61, 88, 209-218 ЦПК України, суд, -

вирішив :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: приватний нотаріус Покровського районного нотаріального округу про переведення прав та обовязків покупця, визнання договору недійсним, визнання права власності відмовити в повному обсязі.

Покласти на ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору, сплачені нею при подачі позовної заяви до суду.

Повернути ОСОБА_1 суму в розмір 10956,00 (десять тисяч девятсот пятдесят шість гривень 00 копійок) сплаченого депозиту на розрахункові рахунки:

- Одержувач: ТУ ДСАУ у Дніпропетровській області код ЄДРПОУ 26239738

- Банк одержувача: ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області МФО 805012

- Розрахунковий рахунок 37312022006709

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя К.С. Лукінова