Ухвала суду № 57624643, 11.05.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 310/1281/15-ц Головуючий у 1-й інстанції Ліхтанська Н.П.

Провадження №22ц/778/2241/16 Суддя-доповідач: Кухар С.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2016 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого, суддіКухаря С.В. Осоцького І.І. Панкеєва О.В.секретарПутій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 липня 2015 року у справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2015 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 (остання в ході розгляду справи змінила прізвище на ОСОБА_5, отримавши в червні 2015 року паспорт громадянина України на нове прізвище) про стягнення заборгованості.

В позові банк зазначив, що відповідно до договору № б/н від 06 серпня 2008 року ОСОБА_5 від ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» був отриманий кредит з встановленим на час укладення договору відновлювальним лімітом 1000 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

ОСОБА_5 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Станом на 31.12.2014 року ОСОБА_5 одержану суму кредиту не повернула, встановлену договором оплату за користування кредитом в повному об'ємі не погасила, у зв'язку з чим у ОСОБА_5 виникла заборгованість перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» по кредиту в розмірі 19509,53грн., що складається з наступного: 14631,24грн.- заборгованість за кредитом, 3441,38грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 269,79грн. - заборгованість з комісії за користуванням кредитом, 250,0 грн. - штраф (фіксована частина), 917,12грн. - штраф (процентна складова).

Посилаючись на викладене, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» просило суд стягнути з ОСОБА_5 на свою користь заборгованість по кредиту у розмірі 19 509, 53 грн. та судові витрати.

Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 липня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», заборгованість станом на 31.12.2014 року за кредитним договором б/н від 06.08.2008 року в розмірі 19509,53грн., що складається з наступного: 14631,24грн. - заборгованість за кредитом, 3441,38грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 269,79грн. - заборгованість з комісії за користуванням кредитом, 250,0 грн. - штраф (фіксована частина), 917,12грн. - штрафу (фіксована частина) , та судовий збір в сумі 243,60 грн., а всього 19753,13грн.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 лютого 2016 року заяву ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до договору № б/н від 06 серпня 2008 року ОСОБА_5 від ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» був отриманий кредит з встановленим на час укладення договору відновлювальним лімітом 1000 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

ОСОБА_5 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Станом на 31.12.2014 року ОСОБА_5 одержану суму кредиту не повернула, встановлену договором оплату за користування кредитом в повному об'ємі не погасила, у зв'язку з чим у ОСОБА_5 виникла заборгованість перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» по кредиту в розмірі 19509,53грн., що складається з наступного: 14631,24грн.- заборгованість за кредитом, 3441,38грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 269,79грн. - заборгованість з комісії за користуванням кредитом, 250,0 грн. - штраф (фіксована частина), 917,12грн. - штраф (процентна складова).

Виходячи з викладеного суд вірно задовольнив позов.

Щодо доводів апеляційної скарги проте, що ліміт встановлений 1000 гривень, а збільшення ліміту не знайшло свого підтвердження, то згідно з 5.3. Умов і Правил надання банківських послуг клієнт надав згоду, що банк має право зміни розміру кредитного ліміту в односторонньому порядку без повідомлення клієнта (а.с. 13). Підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

На підтвердження збільшення ліміту та отримання коштів відповідачем, КБ «Приватбанк» надано колегії суддів довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки ОСОБА_5 Відповідно до вказаної довідки, банк змінював кредитний ліміт за карткою відповідачки декілька разів починаючи з 07.08.2008 року до 4 000 грн. і останній раз 02.08.2013 року до 7700 грн.

Наявність платежу/транзакцій за карткою відповідача щомісячних платежів за послугою «оплата частинами» зроблена 01.07.2014 року підтверджується випискою по рахунку по картці. Відповідачкою не доведено, що вона не має відношення до оплати частками товару. Втрата картки в цей період відповідачкою не доведено як і факт отримання поза її волею третіми особами інформації про пін код без якого, як і без картки неможливо було здійснити будь-які банківські операції.

Окрім цього, відповідно до виписки банку по картці відповідачки, вже після проведення спірної операції проводилось погашення заборгованості за послугою «оплата частинами», і інші операції вже після недоведеного позивачкою факту втрати своєї банківської картки.

Посилання відповідача на наявність кримінального провадження щодо скоєння невідомою особою злочину за ознаками ч. 1 ст. 185 КК України, за положеннями ст. 60, 61 ЦПК України, які передбачають в такому випадку звільнення від доказування за наявності судового рішення (вироку), само по собі не спростовує наданих позивачем документів про здійснення позивачем за кредитною карткою платежів і наявності заборгованості за кредитним договором, розмір якого та наданий позивачем розрахунок і виписки по рахунку не спростовані відповідачем ані в суді першої, ані в апеляційній інстанції. Наявність кримінального провадження за заявою відповідача не є належним доказом заперечень позивачки, щодо здійснення платежу за послугою «оплата частинами» іншими особами поза її волею.

За вказаних обставин не можна погодитися із доводами апеляційної скарги про відсутність підстав для стягнення коштів за кредитом.

Отже колегія вважає доведеним, що загальна сума заборгованості ОСОБА_5 за кредитним договором, яка і відповідно до положень ст.ст. 599, 526, 527, 530, ч. 2 ст. 1054, ч.ч. 1, 3 ст. 1049, ч. 2 ст. 1050 ЦК України підлягає стягненню на користь позивача.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку щодо незаконності чи неправильності оскаржуваного судового рішення. За таких обставин судова колегія вважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позову, як проте вимагає ОСОБА_5 не має, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 липня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: