Рішення № 57624508, 28.04.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2016Справа №910/4448/16За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Левел-Україна»

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця-торг"

про: стягнення 29 514,67 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Представники:

від позивача: Марян С.В. - пред. по дов.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Левел-Україна» до товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця-торг" про стягнення 29 514,67 грн., з яких 21463,64 грн - сума основного боргу, 6 023,61 грн - пеня, 459,72 грн - 3 % річних, 1567,70 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов'язання відповідачем за договором поставки №Л-11 в редакції протоколу розбіжностей по особливим умовам від 01.09.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.16р. порушено провадження у справі №910/4448/16.

28.04.2016 року представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог на суму основного боргу, в зв'язку з оплатою відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин, заява представника позивача прийнята Господарським судом міста Києва.

В судовому засіданні 28.04.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Враховуючи наявність доказів належного повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, відсутність доказів неможливості прибуття в судове засідання представника відповідача, достатність матеріалів для прийняття рішення по суті, суд, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Левел-Україна» (постачальник) та ТОВ «Столиця-торг» (покупець) був укладений договір поставки №Л-11 в редакції протоколу розбіжностей по ' особливим умовам від 01.09.2014 р. (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов'язався я прийняти і оплатити на умовах ВВР (згідно з правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року) за адресами згідно з додатком №2 до даного договору продукцію торговельних марок «Party House» (надалі - товар), згідно із замовленням покупця та товарно-супровідною документацією, які складають невід'ємну частину цього договору.

Пунктом 2.15 Договору визначено, що перехід права власності на товар відбувається в момент підписання уповноваженими особами покупця товарної або товарно-транспортної накладної.

За змістом п. 4.2 Договору ціна договору складається з вартості поставленого та прийнятого покупцем товару згідно відповідних накладних за даним договором.

Пунктом 4.3 Договору визначено, що оплата за товар здійснюється протягом 60 календарних днів від дати поставки.

На виконання умов Договору ТОВ «Левел-Україна» поставило, а ТОВ «Столиця-торг» прийняло товар на загальну суму 25 790,64 грн., що підтверджується видатковими накладними №668 від 03.12.2014 р., №669 від 03.12.2014 р., №76 від 18.02.2015 р., №177 від 24.04.2015 р., №182 від 24.04.2015 р., №270 від 05.06.2015 р., №271 від 05.06.2015 р., №272 від 05.06.2015 р. та №295 від 18.06.2015 р.

Відповідачем частково оплачено поставлений товар на суму 2 500,00 грн., а частково повернуто поставлений товар на суму 1 827,00 грн., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за Договором, підписаними сторонами.

Позивач вказує, що відповідач в повному обсязі поставлений товар у строк, встановлений Договором не оплатив, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 21 463,64 грн., яку відповідачем сплачено 26.04.2016 року з простроченням строку оплати. За таких підстав, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 6 023,61 грн - пені, 459,72 грн - 3 % річних, 1567,70 грн - інфляційні втрати.

Відповідно ст.526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов договору ним були повністю проведені розрахунки з позивачем у строк встановлений Договором, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті товару.

Частинами 1 та 2 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач має право вимагати сплату боргу з урахування 3 процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Судом перевірено розрахунок позивача 3 % річних за загальний період з 03.02.2015 по 10.03.2016 року, у зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 459,72 грн.

Судом перевірено розрахунок позивача інфляційних втрат за загальний період з 03.02.2015 по 10.03.2016 року, у зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 1567,70 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 6023,61 грн за загальний період з 03.02.15р. по 27.02.2016р.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.12 Договору (в редакції протоколу розбіжностей) передбачено, що за прострочення платежу за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Судом перевірено розрахунок пені, в зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 6023,61 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця-торг" (03148, м.Київ, вул. ЯКУБА КОЛАСА, будинок 15, код ЄДРПОУ 39228743) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Левел-Україна» (04205, м.Київ, вул.МАРШАЛА ТИМОШЕНКА, БУДИНОК 29 Б (ЛІТЕРА А), код ЄДРПОУ 38483997) 459 (чотириста п'ятдесят дев'ять) грн 72 коп - 3 % річних, 1567 (тисячу п'ятсот шістдесят сім) грн 70 коп - інфляційні втрати, 6023 (шість тисяч двадцять три) грн 61 коп - пені та 1378 (тисячу триста сімдесят вісім) грн 00 коп - витрати по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 04.05.2016.

Суддя Л.М. Шкурдова