Ухвала суду № 57624224, 10.05.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/147/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

м. Запоріжжя

10.05.2016 Справа № 908/5725/15

Суддя Зінченко Н.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 акціонерного товариства Запоріжжяобленерго, м. Запоріжжя про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 21.12.2015 р. у справі № 908/5725/15

за позовом Державного підприємства Енергоринок (01032, Київська область, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27)

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства Запоріжжяобленерго, (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14)

про стягнення 1479918,72 грн.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2, довіреність №01/44-875Д від 16.02.2016р.;

від відповідача (заявника) ОСОБА_3, довіреність №57 від 31.12.2015 р.

ВСТАНОВИВ:

20.04.2016 р. на адресу господарського суду Запорізької області від ОСОБА_1 акціонерного товариства Запоріжжяобленерго, м. Запоріжжя (відповідача у справі) надійшла заява в порядку ст. 121 ГПК України про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 21.12.2015 р. у справі № 908/5725/15 на 10 місяців починаючи з травня 2016р. із щомісячною сплатою рівними частинами.

Згідно Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.04.2016 р. заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 21.12.2015 р. у справі № 908/5725/15 призначено до розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.04.2016 р. заява про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 21.12.2015 р. у справі № 908/5725/15 прийнята до розгляду, розгляд заяви призначено на 10.05.2016 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для розгляду та вирішення заяви по суті.

В судовому засіданні 10.05.2016 р. заява розглянута та вирішена судом по суті.

За письмовим клопотанням представників сторін від 10.05.2016 р. розгляд заяви здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (відповідача у справі) про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 21.12.2015 р. у справі № 908/5725/15 і матеріали справи № 908/5725/15, суд встановив.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.12.2015 р. у справі №908/5725/15 з ВАТ Запоріжжяобленерго, м. Запоріжжя на користь Державного підприємства Енергоринок, м. Київ стягнуто 1 479 918 грн. 72 коп. заборгованості та 22 199 грн. 00 коп. судового збору.

18.01.2016 р. на примусове виконання рішення від 21.12.2015 р. у справі №908/5725/15 господарським судом Запорізької області видано відповідний наказ.

Представник відповідача (заявника) в судовому засіданні 10.05.2016р. підтримав заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області 21.12.2015 р. у справі №908/5725/15 на п'ятнадцять місяців починаючи з травня 2016р. із щомісячною сплатою рівними частинами. Мотивуючи заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 21.12.2015 р. у справі №908/5725/15 відповідач зазначає, що на час подання вказаної заяви він перебуває у тяжкому фінансовому стані. Скрутний фінансовий стан відповідача підтверджується наступними факторами: кошти з поточних рахунків зі спеціальним режимом використання енергопостачальників, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріплений території, перераховуються згідно з алгоритмом оптового ринку електричної енергії виключно на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії. Тобто, відповідач не може впливати, ні на перерахування коштів та їx обсяг, a ні на встановлення алгоритму, оскільки перерахування коштів здійснюється виключно на підставі алгоритму i лише алгоритмом визначається частка коштів, наявних на поточних рахунках ВАТ Запоріжжяобленерго. Так, НКРЕКП було встановлено нульовий відсоток відрахувань коштів, які надходили на рахунок відповідача зі спеціальним режимом використання. Відповідно до ст. 15-1 Закону України Про електроенергетику нульовий алгоритм відрахування коштів на поточні рахунки відповідача, що унеможливлює сплату штрафних санкцій з рахунків відповідача, що здійснюється виключно з поточних рахунків. Відповідач має щомісячно проводити виплату заробітної плати працівникам (відповідач має борг з виплати заробітної плати працівникам, що підтверджується Протоколом конференції найманих працівників ВАТ Запоріжжяобленерго), сплачувати податки (станом на 13.04.2016 р. відповідач має податковий борг з ПДВ у розмірі 68 519 893,06 грн.), здійснює платежі за придбання бензину, сировини та матеріалів, комунальні платежі тощо. Заборгованість Відповідача перед Позивачем за куповану електричну енергію складає 1 584 984 395,25 грн., станом на 01.04.2016 р. заборгованість споживачів -юридичних осіб за спожиту електричну енергію перед ВАТ «Запоріжжяобленерго» складає 1 219 564 930,07 грн., заборгованість фізичних осіб -144 262 554,06 грн. Тобто, в цілому дебіторська заборгованість споживачів за використану електричну енергію станом на 01.04.2016р. складає 1 363 827 484,13 грн. Отже, основною причиною зростання дебіторської заборгованості Відповідач визначає падіння рівня платоспроможності споживачів. Також, зазначає, що відносно ВАТ «Запоріжжяобленерго» органами державної виконавчої служби відкрито виконавчі провадження з примусового виконання судових рішень на користь ПАТ «Київсільелектро» на загальну суму 28 456 302,00 грн., ДП «НАЕК «Енергоатом» - 816 785,19 грн., ТОВ НВКФ «Факторинг» - 524 263,77 грн. Крім того, зазначає, що станом на 19.04.2016 р. рішення суду від 21.12.2015 р. по даній справі виконано частково в розмірі 50 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 10159 від 18.04.2016 р. Враховуючи викладене, відповідач просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області 21.12.2015 р. у справі № 908/5725/15 в сумі 1 452 117 грн. 72 коп. заборгованості на десять місяців починаючи з травня 2016р. із щомісячною сплатою рівними частинами.

Представник позивача у судовому засіданні 10.05.2016 р. та у запереченнях на заяву відповідача просить суд відмовити у задоволенні заяви, обґрунтовуючи свої заперечення наступним: заборгованість ВАТ "Запоріжжяобленерго" за електроенергію, куповану на Оптовому ринку електричної енергії України (далі - ОРЕ) у 2015 році є найбільшою серед енергопостачальних компаній - боржників та становить 77% від всієї заборгованості за 2015 рік, що складає 573,5 млн. грн.; заборгованість ВАТ "Запоріжжяобленерго" за товарну продукцію придбану у січні-лютому поточного року вже складає 110,7 млн. грн. Загальна заборгованість ДП Енергоринок перед кредиторами (генеруючими) компаніями, станом на 01.04.2016р., дорівнює 27 440 376 891,23 грн.Крім того, з метою забезпечення повних розрахунків з виробниками електроенергії Позивач вимушений залучати кредитні кошти в уповноваженому банку. Так, ДП "Енергоринок" залучено 4 995 278 633,35 грн. кредитних коштів. Крім того, станом на 01.04.2016 ВАТ "Запоріжжяобленерго" має невиконані зобов'язання щодо сплати за діючими договорами реструктуризації та рішеннями судів про розстрочення заборгованості у сумі 43,8 млн. грн., які необхідно сплатити. Зазначив, що з 2014 року відбувається штучне виведення коштів з підприємства, внаслідок чого, знизилася його платоспроможність, що, в свою чергу, призвело до стрімкого накопичення та збільшення заборгованості останнього. За даним фактом, зокрема, Національним антикорупційним бюро порушено кримінальне провадження №52015000000000001 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, а саме привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Зауважив, що ДП "Енергоринок" купує електричну енергію у підприємств, які її виробляють, для подальшого продажу компаніям, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії (обленерго). Розрахунки за електроенергію здійснюються відповідно до ст. 15і Закону України "Про електроенергетику". Тобто, ДП "Енергоринок" зобов'язане перед генеруючими компаніями здійснювати своєчасну оплату вартості придбаної у них електричної енергії, а наскільки своєчасно будуть виконані обов'язки ДП "Енергоринок" перед генераціями залежить від покупців електричної енергії, які, в свою чергу, повинні своєчасно розрахуватись з ДП "Енергоринок" за електричну енергію придбану в ОРЕ. Неналежне виконання умов договорів купівлі-продажу електричної енергії енергопостачальними компаніями (зокрема, ВАТ "Запоріжжяобленерго"), створює передумови для збільшення рівня заборгованості ДП "Енергоринок" перед виробниками електричної енергії, що, в свою чергу, негативно впливає на можливість генеруючих компаній накопичувати паливо для стабільного проходження як опалювального сезону, так і сталої роботи в цілому.

Згідно ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Як зазначено в пункті 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 р. вирішуючи питання про розстрочку виконання судового рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси і фінансовий стан обох сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сімї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В пункті 7.1.2 вказаної Постанови наведено визначення терміну розстрочка. Так, розстрочка це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Наведені вище законодавчі норми свідчать, що Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, наявність яких унеможливлює виконання рішення суду або утруднює його виконання, у звязку з чим, суд зобовязаний оцінити ті обставини, на які посилається заявник, та докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

Таким чином, для застосування передбачених ст. 121 ГПК України заходів, суд встановлює у кожному конкретному випадку чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановлений господарським судом способом.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст., ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обовязковим.

Фінансовий стан підприємства це сукупність показників, які відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні і потенційні фінансові можливості підприємства. Незадовільний фінансовий стан характеризується незадовільною платіжною готовністю, простроченою заборгованістю перед бюджетом, постачальником і банком, недостатньо стійкою потенційною фінансовою базою в зв'язку з несприятливими тенденціями в виробництві тощо.

Відповідачем (заявником) не надано суду належних доказів дійсно важкого фінансового стану підприємства.

З приводу наданих довідок в обгрунтування заяви про розстрочку, зокрема: довідки щодо залишків коштів на поточних рахунках від 15.04.15 № 001-09/94, № 001-09/93, № 001-09/92, № 001-09/91, № 001-09/90, довідки про дебіторську заборгованість споживачів Запорізької області перед ВАТ Запоріжжяобленерго станом на 01.04.16; довідка про заборгованість ВАТ Запоріжжяобленерго перед ДП "Енергоринок" станом на 01.04.2016р. від 13.04.2016р. за №002-003/88, суд звертає увагу заявника, що зазначені документи досліджувались судом під час вирішення заяви про розстрочку виконання рішення суду подану заявником 06.04.2016р. та їм надана належна правова оцінка.

Також, зазначені документи не підтверджують неможливість відповідачем виконати рішення суду на даний час. Відповідачем взагалі не надано суду звіту про фінансові результати роботи ВАТ Запоріжжяобленерго у т.ч. з відміткою про прийняття вказаного документу контролюючим органом.

Крім того слід зауважити, що виходячи з змісту приписів вище згаданої постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. лише збитковість підприємства не є тою виключною обставиною у спірних правовідносинах, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим.

Доводи відповідача щодо дебіторської заборгованість підприємства та те, що відповідач ледь має можливість своєчасно сплачувати заробітну плату при вирішенні заяви про розстрочку виконання рішення суду від 21.12.2015 р. у справі №908/5725/15 до уваги не приймаються, оскільки відповідно до Закону України «Про підприємництво» підприємництво це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, в ході здійснення своєї підприємницької діяльності відповідач діє на власний розсуд та має і повинен розуміти всі ризики, які можуть мати його правовідносини з контрагентами.

Також судом враховано, що позивач і відповідач є субєктами господарювання, які несуть однакову економічну (матеріальну) відповідальність за свої дії та однакові ризики. А подальше ухилення відповідача від сплати заборгованості може завдати істотної шкоди позивачу, в т.ч. й матеріальної.

Інші відповідні документи і докази в обґрунтування того, що фінансові можливості відповідача унеможливлюють виконання судового рішення одночасно і в повному обсязі, відповідачем не надані.

Крім того, суд звертає увагу заявника, що заявник звертається з зазначеною заявою про розстрочку виконання рішення суду втретє, проте не надає суду будь-яких доказів того, що протягом періоду часу, на який відповідач просить суд розстрочити виконання судового рішення, його фінансове становище дасть йому змогу виконувати рішення суду частками, які будуть затвердженні судом.

Інші наведені у заяві ВАТ Запоріжжяобленерго обставини, а саме: наявність непокритих тарифами зобовязань боржника перед власниками електромереж, встановлення нульового або зниженого алгоритму перерахування коштів на поточний рахунок постачальника електричної енергії за регульованим тарифом відповідача, низький рівень надходження коштів від споживачів не є винятковими обставинами, що унеможливлюють виконання рішення у цій справі в розумінні ст. 121 ГПК України, а отже і не можуть бути підставою для розстрочення виконання рішення суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається відповідач в обґрунтування заяви про розстрочку виконання судового рішення, не свідчать про наявність виключних обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду в строк визначений законом. Доказів відсутності майна чи грошових коштів, необхідних для погашення боргу перед позивачем відповідач суду не довів.

З урахуванням вище наведеного, враховуючи фінансовий стан та матеріальні інтереси сторін, суд не вбачає підстав для надання розстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 21.12.2015 р. у справі №908/5725/15, а тому відмовляє в задоволенні заяви ОСОБА_1 акціонерного товариства Запоріжжяобленерго, м. Запоріжжя про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 21.12.2015 р. у справі № 908/5725/15 на десять місяців починаючи з травня 2016р. із щомісячною сплатою рівними частинами.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 32 34, 43, 86, 121 ГПК України, постановою Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 р., суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 акціонерного товариства Запоріжжяобленерго, м. Запоріжжя про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 21.12.2015 р. у справі № 908/5725/15 на десять місяців починаючи з травня 2016р. із щомісячною сплатою рівними частинами відмовити.

Копію даної ухвали направити сторонам у справі.

Суддя Н.Г.Зінченко