Рішення № 57623864, 10.05.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" травня 2016 р. Справа № 906/237/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність за вих.№10/03 від 10.03.2016р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Жерм" (Житомирська обл., Черняхівський р-н, с.Федорівка)

до Державного підприємства "Україна" (Житомирська обл., Черняхівський р-н, смт.Черняхів)

про стягнення 779813,53 грн.

Приватне підприємство "Жерм" (Житомирська обл., Черняхівський р-н, с.Федорівка) звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Державного підприємства "Україна" (Житомирська обл., Черняхівський р-н, смт.Черняхів) про стягнення 779813,53 грн. заборгованості за договором про надання послуг з обробки засобами захисту рослин посівів сої із підвезенням води та використанням сільськогосподарської техніки від 05.05.2015р.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 28.03.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №906/237/16 та призначено її розгляд на 10.06.2016р.

В засіданні суду представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі, подавши бухгалтерську довідку про те, що станом на 10.05.2016р. заборгованість Державного підприємства "Україна" за договором про надання послуг з обробки засобами захисту рослин посівів сої із підвезенням води та використанням сільськогосподарської техніки від 05.05.2015р. не змінилась та становить 779813,53 грн. (а.с.38).

Представник відповідача в судове засідання не прибув.

При цьому, судом вживались всі необхідні заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи, дату, час та місце судових слухань. Про вручення відповідачу 31.03.2016р. рекомендованого листа з ухвалою суду про порушення провадження у справі та призначення її розгляду на 10.05.2016р. свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.36).

Згідно роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України у п.3.9 Постанови Пленуму ВГС України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно яких розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Як зазначено у п.3.9.1 вищезазначеної Постанови Пленуму ВГС України, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представника відповідача в судовому засіданні до суду не надходило.

Отже, своїм правом на участь у судовому процесі як шляхом направлення представника для участі в засіданні суду, так і шляхом надіслання відзиву на позов та доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень, відповідач не скористався.

Відповідно до абз.1 п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте, правом на участь в судовому засіданні не скористався; враховуючи, також, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов'язковою, господарський суд Житомирської області визнає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними матеріалами справи, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення присутнього представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2015 року між Приватним підприємством "Жерм" (виконавець) та Державним підприємством "Україна" (замовник) укладено договір про надання послуг (а.с.18-20), відповідно до змісту пунктів 1.1. якого ПП "Жерм" взяло на себе зобов'язання щодо надання послуг з обробки засобами захисту рослин посівів сої із підвезенням води та використанням сільськогосподарської техніки: двох тракторів Беларус 1221, обприскувача ОПК - 2000 та машини для внесення рідких органічних добрив, на площах замовника, розташованих за адресою: Черняхівський р-н, Житомирська обл., загальною площею 500,00 га (п'ятсот гектарів).

Відповідно до п.1.2., 1.3. договору, орієнтовна дата початку робіт - 05.05.2015р.; орієнтовна дата закінчення робіт - 31.07.2015р. Відповідальними за проведення робіт зі сторони замовника призначено ОСОБА_2, зі сторони виконавця - ОСОБА_3 (п.1.4. договору).

Згідно з пунктом 2.1. договору, виконавець зобов'язується виконати роботи відповідно до агротехнічних вимог та надати замовнику акти приймання-передачі виконаних послуг.

У відповідності до п.3.1. договору, замовник зобов'язався, зокрема, підписати надані акти приймання-передачі виконаних послуг і акти звірки взаємних розрахунків; проводити повний та своєчасний розрахунок з виконавцем, згідно умов даного договору.

Відповідно до пункту 4.1. договору вартість обприскування 1 га сільськогосподарських культур складає 120,00грн., враховуючи ПДВ. Додатково замовник оплачує виконавцю вартість використаного дизпалива та вартість використаних для обробітку засобів захисту рослин (п.4.2. договору).

Згідно з п.4.3. договору, в кінці кожного звітного місяця виконавець проводить розрахунки витрат та до 2-го числа місця, наступного за місяцем, у якому були виконані роботи, надає замовникові акт прийому-передачі виконаних послуг. Підписання акта приймання-передачі виконаних послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

Замовник здійснює оплату робіт шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця з відстрочкою платежу терміном на 30 (тридцять) днів (п.4.4.. договору).

Відповідно до п.4.5. договору, взаєморозрахунки між сторонами вважаються закінченими з моменту надходження в повному обсязі грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

У відповідності до п.7.4. договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.10.2015р., але в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Позивачем виконано свої зобов'язання за договором в період з 29 травня 2015 року по 31 липня 2015 року, що підтверджується наявними у справі наступними актами здачі-приймання виконаних послуг:

- №2 від 29.05.2015 р. на суму 130736,38 грн. (в т.ч. ПДВ) (а.с.23);

- №4 від 30.06.2015 р. на суму 380752,04 грн. (в т.ч. ПДВ) (а.с.21);

- №7 від 31.07.2015 р. на суму 268325,11 грн. (в т.ч. ПДВ) (а.с.25).

Відповідно до умов договору, строк виконання зобов'язань з оплати послуг, наданих згідно з вищевказаними актами, сплив в такі дати:

- за актом №2 від 29.05.2015р. щодо сплати 130736,38грн. - 28.05.2015р. (прострочення з 30.05.2015 р.);

- за актом №4 від 30.06.2015р. щодо сплати 380752,04грн. - 30.07.2015р. (прострочення з 31.07.2015 р.);

- за актом №7 від 31.07.2015р. щодо сплати 268325,11 грн. - 30.08.2015р. (прострочення з 31.08.2015 р.).

Разом з тим, 03 серпня 2015 року сторони уклали додаткову угоду до договору про надання послуг від 05 травня 2015 року (а.с.28), відповідно до якої змінили п.4.4. даного договору, виклавши в редакції, що передбачала надання виконавцем замовнику товарного кредиту (відстрочення платежу) за надані послуги на суму 779813,53 грн., з правом вимоги до виконавця, сплати наданого кредиту у строк до 1 березня 2016 року. Вказана додаткова угода є невід'ємною частиною договору про надання послуг від 05.05.2015р., набирає чинності з моменту підписання та діє до 01.03.2016р., але в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Всі інші умови договору залишені без змін.

За статтею 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Підставами виникнення між сторонами правовідносин є договір від 05.05.2015р., який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до статті 629 цього ж кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст.526, 525 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення містить ст.193 Господарського кодексу України .

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Нормою частини першої статті 903 Цивільного кодексу України встановлено: якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно приписів ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Враховуючи умови договору, з урахуванням додаткової угоди до нього, відповідач мав сплатити за надані послуги 779813,53 грн. до 01 березня 2016 р.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, розрахунку за надані позивачем послуги у вказаний період відповідач не здійснив.

На вручену позивачем 04.03.2016р. претензію за вих.№04/03-16 від 04.03.2016 р. (а.с.29-31) відповідач відповіді не надав, вимоги про сплату боргу не виконав.

У відповідності до акту звіряння розрахунків (а.с.27) відповідач визнавав наявність заборгованості перед позивачем станом на 31.12.2015р. в загальній сумі 779813,53 грн.

Оскільки станом на день розгляду справи доказів сплати зазначеної суми заборгованості не подано, а відповідно до бухгалтерської довідки позивача за вих.№81 від 10.05.2016р., станом на день розгляду справи сума боргу не змінилась та складає 779813,53 грн., позов в частині стягнення 779813,53 грн. заборгованості за договором про надання послуг від 05.05.2015р. господарський суд визнає законним та обґрунтованим.

Згідно зі ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані можуть встановлюватись письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників та інших осіб, що беруть участь у судовому засіданні.

Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У даному випадку, відповідачем не спростовано обставин, на які посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог та які підтверджені належними і допустимими доказами, поданими до справи.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та задовольняються судом у повному обсязі.

У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Україна" (12301, Житомирська обл., Черняхівський р-н, смт.Черняхів, вул.Мельнична, буд.6, ідентифікаційний код 00487155) на користь Приватного підприємства "Жерм" (12323, Житомирська обл., Черняхівський р-н, с.Федорівка, вул.Молодіжна, буд.14, ідентифікаційний код 36949272):

- 779813,53 грн. основного боргу,

- 11697,20 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 12.05.16

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2,3 - сторонам (реком.)