Ухвала суду № 57623320, 10.05.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.05.16р. Справа № 904/2123/14

За скаргою: фермерського господарства "АКО", с.Залав'я, Млинівський район, Рівненська область

на дії Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області

У справі:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСФЕРА", м.Дніпропетровськ

до фермерського господарства "АКО", с.Залав'я, Млинівський район, Рівненська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест", м.Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

позивач ОСОБА_1 довіреність № б/н від 04.01.16р.

відповідач-1 (скаржник) ОСОБА_2 довіреність № 2 від 07.12.15р.

відповідач-1 (скаржник) ОСОБА_3 довіреність № 3 від 07.12.15р.

СУТЬ СПОРУ:

02.04.2014р. товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера", м.Дніпропетровськ (далі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до фермерського господарства "АКО" (далі по тексту - відповідач-1) та до товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест", м.Дніпропетровськ (далі по тексту - відповідач-2) про солідарне стягнення 330038,60грн. (з яких 171770,17грн. - проіндексована сума вартості товару (боргу); 152214,11грн. - проценти за користування товарним кредитом; 6054,32грн. - пеня).

Судові витрати по справі позивач просить суд солідарно стягнути з відповідача-1 та відповідача-2.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2014р. у справі №904/2123/14 позов задоволено. Стягнуто солідарно з фермерського господарства "АКО" (далі ФК «АКО») та товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест" (далі ТОВ «Гран Інвест») на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (далі ТОВ «Агросфера») 171770,17грн. - проіндексованої суми боргу; 152214,11грн. - процентів за користування товарним кредитом; 6054,32грн. - пені; 6600,73грн. - судового збору; 7000,00грн. - витрат на послуги адвоката.

26.05.2014р. на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2014р. видано наказ.

Не погодившись з даним рішенням, ФК «АКО» звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та відмовити в задоволені позовних вимог.

Посилається на те, що господарський суд, ухвалюючи рішення у справі, не прийняв до уваги, що позивачем у судове засідання не надано належним чином оформлених додатків до договору із зазначенням кількості, асортименту, терміну та цін товару.

Також посилається на те, що оскільки ТОВ «Агросфера» не виконало зобовязання по наданню зазначених у договорі документів, тому на сьогоднішній день у нього відсутнє право вимоги за договором № 121156 від 22.05.2013р.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.09.2014р. по справі №904/2123/14 апеляційну скаргу фермерського господарства "АКО" залишено без задоволення. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.14р. у справі №904/2123/14 залишено без змін.

14.10.2014р. відділом державної виконавчої служби Млинівського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №45113537 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/2123/14 від 13.05.2014р.

27.10.2015р. на адресу господарського суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера ЛТД" за вих.№379 від 26.10.2015р. про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2015р. по справі №904/2123/14 заяву за вих.№379 від 26.10.2015р. про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу виданого 13.05.2014р. господарським судом Дніпропетровської області по справі 904/2123/14 про стягнення з фермерського господарства "АКО" (35113, Рівненська область, Млинівський район, с.Острожець; ідентифікаційний код 22559624) та товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест" (49083, м.Дніпропетровськ, вул.Собінова, буд. 1, ідентифікаційний код 34985654) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (49083, м.Дніпропетровськ, вул.Собінова, буд. 1, ідентифікаційний код 31320991) 171770,17грн. (сто сімдесят одна тисяча сімсот сімдесят грн. 17 коп.) - проіндексована сума боргу; 152214,11грн. (сто п'ятдесят дві тисячі двісті чотирнадцять грн. 11 коп.) - проценти за користування товарним кредитом; 6054,32грн. (шість тисяч п'ятдесят чотири грн. 32 коп.) - пеня; 6600,73грн. (шість тисяч шістсот грн. 73 коп.) - судовий збір; 7000,00грн. (сім тисяч грн. 00 коп.) - витрати на послуги адвоката на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера ЛТД" (49083, м.Дніпропетровськ, вул.Собінова, буд. 1, ідентифікаційний код 37213747).

13.11.2015р. винесено Постанову про перевірку виконавчого провадження, якою постановлено:

- постанову про відкриття виконавчого провадження №45113537 від 17.10.2014р. скасувати;

- постанову про арешт коштів на рахунку боржника скасувати;

- постанову про арешт майна боржника та заборону його відчуження скасувати;

- у відкритті виконавчого провадження на виконання наказу №904/2123 від 26.05.2014р. виданого господарським судом Дніпропетровської області відмовити;

- наказ №904/2123 від 26.05.2014р., виданий господарським судом Дніпропетровської області повернути стягувачу.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2016р. провадження в частині скасування постанови в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Млинівського районного управління юстиції ОСОБА_4 про перевірку виконавчого провадження від 13.11.2015р. з примусового виконання наказу №904/2123/14 виданого 26.05.2014р. господарським судом Дніпропетровської області припинено, у зв'язку з її скасуванням постановою в.о. заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_5 №29/02/15 про перевірку виконавчого провадження від 18.12.2015р.

У зв'язку з надходженням на адресу господарського суду Дніпропетровської області апеляційної скарги на ухвалу від 12.11.2015р. супровідним листом від 27.11.2015р. за вих.№904/2123/14/67469/15 справу №904/2123/14 направлено на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.2015р. апеляційну скаргу фермерського господарства "АКО" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2015р. у справі №904/2123/14 повернуто без розгляду.

Постановою від 20.01.2016р. Вищого господарського суду України ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.2015р. у справі №904/2123/14 скасовано, а справу направлено до того ж суду для вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги до провадження.

За результатами розгляду апеляційної скарги фермерського господарства "АКО" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2015р. у справі №904/2123/14 постановою від 01.03.2016р. по справі №904/2123/14 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2015р. у справі №904/2123/14 залишено без змін, а скаргу фермерського господарства "АКО" без задоволення.

14.03.2016р. господарським судом отримано скаргу фермерського господарства "АКО" на дії державного виконавця в якій просить суд:

- визнати дії в.о. заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_5 щодо винесення постанови про доповнення до постанови про перевірку виконавчого провадження №29/02/15 та виправлення описки від 11.01.2016р. - неправомірними та незаконними;

- скасувати постанову в.о. заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_5 про доповнення до постанови про перевірку виконавчого провадження №29/02/15 та виправлення описки від 11.01.2016р.

Скарга обґрунтована наступним, що при перевірці виконавчого провадження №45113537 в.о. заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_6 перевищив свої владні повноваження та здійснив ряд інших порушень законодавства при винесенні постанови про доповнення до постанови про перевірку виконавчого провадження №29/02/15 та виправлення описки від 11.01.2016р.

Відповідач-1 вважає, що постанова не може вважатися доповненням будь-якої іншої постанови, оскільки чинним законодавством не передбачено право органу державної виконавчої служби чи державному виконавцю вносити доповнення до раніше прийнятих постанов, рішень.

Отже, маючи самостійний процесуальний характер дана постанова не відповідає вимогам ні Закону України "Про виконавче провадження", ні Інструкції з організації примусового виконання рішень, ні будь-якому іншому нормативно-правовому акту.

Постанова про доповнення до постанови про перевірку виконавчого провадження №29/02/15 винесена 11.01.2016р., тобто через 23 дня після закінчення перевірки виконавчого провадження, що, на думку відповідача-1, є грубим порушенням Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Отже, відповідач-1 вважає, що дії начальника Управління державної виконавчої служби ОСОБА_5 є неправомірними (незаконними) та такими, що підлягають скасуванню.

За результатами огляду скарги від 12.03.2016р. за вих.№б/н та керуючись ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, ухвалив прийняти скаргу від 12.03.2016р. за вих.№б/н до розгляду; призначити розгляд скарги від 12.03.2016р. за вих.№б/н у засідання на 12.04.16р.

До участі у розгляді скарги від 12.03.2016р. за вих.№б/н залучено відділ державної виконавчої служби Млинівського районного управління юстиції (35100, Рівненська область, смт.Млинів, вул.Ватутіна, 7).

До участі у розгляді скарги від 27.11.2015р. за вих.№456-Б15 залучено Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (33000, Рівненська область, м.Рівне, вул.Замкова, 22а).

08.04.2016р. позивач надав свої заперечення на скаргу відповідача-1 та повідомив наступне.

По-перше, оскаржувана постанова про доповнення до постанови про перевірку виконавчого провадження №29/02/15 та виправлення описки винесена на підставі статті 83 Закону України "Про виконавче провадження".

По-друге, позивач вважає твердження відповідача-1 хибними в частині того, що вищестоящий орган державної виконавчої служби не має права скасовувати постанови.

Позивач звертає увагу, що матеріали виконавчого провадження містять постанову №29/12/15 від 14.12.2015р. про витребування виконавчого провадження і за результатами перевірки якого винесено постанову №29/02/15 від 18.12.2015р. про перевірку виконавчого провадження.

По-третє, позивач наголошує, що ані Законом України "Про виконавче провадження", ані Інструкцією з організації примусового виконання рішень не встановлено обмежень щодо строків винесення постанови про виправлення описки, а отже різниця у 23 дні між винесеною постановою про перевірку виконавчого провадження та постановою про виправлення в ній описки, не є порушенням.

12.04.2016р. отримано клопотання Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про залишення скарги без розгляду, у зв'язку з тим, що в Рівненському окружному адміністративному суді розглядається позов ідентичний за змістом та вимогами.

25.04.2016р. в обґрунтування своїх вимог викладених у скарзі відповідач-1 надав додаткові пояснення в яких вказано, що в оспорюваній постанові окрім виправлення так званих "помилок", прийнято ще й одне додаткове рішення, яким скасовано постанову про проведення перевірки виконавчого провадження №45113537 від 13.11.2015р., що за своєю суттю є новою постановою, яка повинна прийматися в межах процедури передбаченою статтями 84-86 Закону України "Про виконавче провадження" та пунктів 10.3-10.8 розділу Х Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Відповідач-1 вважає, що частина 3 статті 83 Закону України "Про виконавче провадження" стосується саме граматичних та арифметичних помилок.

Зрозумілим, на думку відповідача-1, є той факт, що доповнення новим змістом резолютивної частини постанови від 18.12.2015р. не являється граматичною чи арифметичною помилкою.

Отже, на думку відповідача-1, оскаржувана постанова маючи самостійний характер не відповідає ні Закону України "Про виконавче провадження", ні Інструкції з організації примусового виконання рішень, ні будь-якому іншому нормативно-правовому акту та винесена з порушенням статті 19 Конституції України.

26.04.2016р. в обґрунтування своїх вимог викладених у скарзі відповідач-1 надав додаткові пояснення в яких заперечує проти задоволення клопотання Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про залишення скарги без розгляду, у зв'язку з тим, що дана скарга повинна розглядатися у суді який виніс виконавчий документ.

Суд оголошував перерву з 12.04.2016р. 11год. 25хв. до 12.04.2016р. 14год. 15хв.;

з 12.04.2016р. на 26.04.2016р.;

Суд розгляд справи відкладав з 26.04.2016р. на 10.05.2016р.

10.05.2016р. через канцелярію суду отримано додаткові пояснення відповідача-1 в яких вказано про відсутність повноважень у ОСОБА_5 як в.о. начальника Управління державної виконавчої служби, у зв'язку з відсутністю доказів його призначення.

В якості доказу надано відповідь №14029/ПІ-Б-702/14 від 22.04.2016р. на публічний запит, згідно якого надано офіційне роз'яснення призначення виконуючого обов'язків начальника управління державної виконавчої служби.

Згідно абзацу 3 даної відповіді Міністерством юстиції України здійснюється покладання виконання обов'язків заступників начальників головних територіальних управлінь юстиції та заступників начальників Управлінь державної виконавчої служби на період до заповнення відповідної вакантної посади.

По тексту пояснень відповідач-1 послався на наказ від 30.09.2015р. підписаний начальником управління ОСОБА_7 у якого, як вказує відповідач-1, немає повноважень назначати на посаду начальника Управління державної виконавчої служби (наказ суду не надано).

10.05.2016р. через канцелярію суду отримано письмові пояснення відділу державної виконавчої служби Млинівського районного управління юстиції ОСОБА_4 в яких вказано, що про відсутність повноважень надавати оцінку законності або незаконності оспорюваної постанови. Наголошено, що державний виконавець завжди має діяти в рамках повноважень, визначених Законами України.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера ЛТД" про час та місце судового засідання повідомлено належним чином, що підтверджується відомостями про явку представника відображеними в протоколі судового засідання від 26.04.2016р.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується відомостями про явку представника відображеними в протоколі судового засідання від 26.04.2016р.

Відділ державної виконавчої служби Млинівського районного управління юстиції про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується реєстром поштових відправлень суду.

Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про час та місце розгляду справи повідомлено належним чином, що підтверджується реєстром поштових відправлень суду.

10.05.2016р. відповідач-1 наполягає на задоволенні скарги. Стягувач проти задоволення скарги заперечує.

Згідно з частиною другою статті 43 та статтею 33 Господарського кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (стаття 32 цього Кодексу).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами процесуального законодавства, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача в судовому засіданні, суд дійшов наступних висновків.

Приписами статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Відповідно до наведеної норми, на стороні боржників може утворюватись солідарна множинність, і кредитор має право пред'явити вимогу до всіх співборжників разом, до кожного з них повністю або до кожного з них в частині боргу.

У найбільш загальному вигляді солідарність (від латинського solidas - повний, цілий) на боці відповідачів - обов'язок кожного відносно виконання зобов'язання в цілому (неподільність боргу). При цьому, не може відбуватись множення самого предмета зобов'язання, тобто, щоб кожний боржник вчинив виконання в цілому.

Тому, незважаючи на те, що при солідарному стягненні за рішенням суду з кількох боржників разом розмір боргу щодо кожного з них відповідає повній сумі стягнення, зазначеній у виконавчому документі, зобов'язання припиняється по факту отримання кредитором повної суми стягнення, а не внаслідок виплати заборгованості кредитору в повній сумі кожним боржником самостійно.

Згідно частини 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом.

"Науково-практичний коментар до статті 116 Господарського процесуального кодексу України" від 26.09.2014р. визначає, що якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ, в якому зазначається, що право стягнення є солідарним.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. за №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що відповідно до пункту 6 частини другої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" пленум Вищого господарського суду України постановив з метою правильного і однакового застосування розділу XIV Господарського процесуального кодексу України щодо порядку виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів дати такі роз'яснення, зокрема якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ, в якому зазначається, що право стягнення є солідарним.

Вказана редакція діяла в період з 17.12.2013р. до 10.07.2014р.

Спірний наказ видано 26.05.2014р.

Позивач до суду не звертався з клопотаннями про видачу окремого наказу на відповідача-2.

Можливість видачі одного наказу підтверджена постановою Вищого господарського суду України по справі №904/10253/14.

Господарський суд констатує, що 16.12.2015р. внесено зміни до абзацу третього пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. за №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" і конкретизовано, що якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом на кожного з боржників видається окремий наказ, який має містити застереження про те, що стягнення є солідарним (частина друга статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Господарський суд також погоджується з наявністю постанов Вищого господарського суду України по справі №904/10253/14 від 29.07.2015р. та по справі №912/2193/13 від 02.06.2015р.

Приймаючи рішення при розгляді даної скарги господарський суд прийняв до уваги інтереси позивача, правову позицію відповідача, врахував позицію Вищого господарського суду, яка викладена у постановах по справі №904/10253/14 від 29.07.2015р. та по справі №912/2193/13 від 02.06.2015р.

Основоположним при прийнятті даної ухвали господарський суд визнав положення Конституції України, чинного законодавства, обов'язковість виконання рішення суду, яке набрало законної сили, принципи справедливості, розумності, об'єктивності та всебічності.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України (частина 5 статті 124 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997р. №475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Суд бере до уваги те, що пункт 1 стаття 6 §1 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року гарантується кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд". Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (частина 1 статті 115 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (ч.1 ст.2 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно ч.2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

За приписами ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Господарський суд взяв до уваги, що борг за укладеним між позивачем та відповідачем-1 договором купівлі-продажу №12156 від 22.05.2013р. виник ще у 2013 році.

Рішення господарським судом прийнято 13.05.2014р.

Рішення господарського суду відповідач-1 оскаржував у Дніпропетровському апеляційному господарському суді.

За результатами перегляду рішення господарського суду залишилося без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду прийнята 01.09.2014р.

Отже, станом на 2016 рік, рішення господарського суду від 13.05.2014р. є невиконаним.

Відповідач-1 в своїх запереченнях дуже слушно зазначив і господарський суд прийняв до уваги, що при розгляді даної скарги суд має забезпечити реалізацію особою її права на судовий захист.

Постановою в.о. заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_5 №29/02/15 про перевірку виконавчого провадження від 18.12.2015р. постановлено наступне:

- перевірку виконавчого провадження з примусового виконання наказу №904/2123/14 від 26.05.2014р. від 26.05.2014р. виданого господарським судом Дніпропетровської області про солідарне стягнення з фермерського господарства "АКО" та товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" 171770,17грн. - проіндексована сума вартості товару (боргу); 152214,11грн. - проценти за користування товарним кредитом; 6054,32грн. - пеня; 6600,73грн. - судового збору; 7000,00грн. - витрат на послуги адвоката закінчити.

- визнати дії в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Млинівського управління юстиції при скасуванні постанови про відкриття виконавчого провадження такими, які не відповідають вимогам чинного законодавства.

- скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження №45113537 від 13.11.2015р.

- зобов'язати в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Млинівського районного управління юстиції здійснити всі необхідні заходи примусового виконання рішень передбачені законом.

- копію постанови про перевірку виконавчого провадження направити у відділ державної виконавчої служби Млинівського районного управління юстиції.

- постанова про перевірку виконавчого провадження може бути оскаржена в десятиденний строк з дня її прийняття у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Постановою про доповнення до постанови про перевірку виконавчого провадження №29/02/15 та виправлення описки постановлено наступне:

- виправити описки, допущені по тексту постанови №29/02/15 від 18.12.2015р. про перевірку виконавчого провадження, а саме слова "боржником за яким є ТзОВ "Агросфера", замінити словами - "боржником за яким є ФГ "АКО". Замість слів "стягнення заборгованості з ТзОВ "Агросфера", зазначити - "стягнення заборгованості з ФГ "АКО", а також слова "керуючись ст.ст. 84, 86 Закону України "Про виконавче провадження", глави ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень", замінити словами "керуючись ст.ст. 6, 11, 84, 86 Закону України "Про виконавче провадження", глави ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень".

- доповнити постанову №29/02/15 від 18.12.2015р. про перевірку виконавчого провадження пунктом 3 такого змісту: скасувати постанову в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Млинівського районного управління юстиції про перевірку виконавчого провадження №45113537 від 13.11.2015р.

- пункти 3-6 постанови №29/02/15 від 18.12.2015р. про перевірку виконавчого провадження замінити пунктами 4-7.

Статтею 83 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.

Постанови, зазначені в частинах другій - четвертій цієї статті, можуть, бути оскаржені в десятиденний строк з дня їх винесення у порядку, встановленому цим Законом.

Дослідивши обставини скарги господарський суд дійшов висновку, що в.о. заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_6 мав повноваження на перевірку виконавчого провадження №45113537, що підтверджується положеннями частини 4 статті 83 Закону України "Про виконавче провадження".

Господарський суд констатує, що Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено заборони керівнику вищестоящого органу державної виконавчої служби скасовувати постанови, які він вважає неправомірними.

Постанова №29/02/15 від 14.12.2015р. є доказом того, що виконавче провадження №45113537 витребовувалося з відділу державної виконавчої служби Млинівського районного управління юстиції.

Доказом того, що товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера ЛТД" є стороною і учасником виконавчого провадження №45113537 являється ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2015р., яка за результатами апеляційного оскарження постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.03.2016р. по справі №904/2123/14 залишена без змін, а скарга фермерського господарства "АКО" без задоволення.

Господарський суд визнає факт того, що постанова в.о. заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_5 №29/02/15 про перевірку виконавчого провадження від 18.12.2015р. містить описки, які усунуто постановою про доповнення до постанови про перевірку виконавчого провадження №29/02/15 та виправлення описки.

Господарський суд визнає, що постанова в.о. заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_5 №29/02/15 про перевірку виконавчого провадження від 18.12.2015р. спрямована на належне виконання рішення суду, а не на встановлення формальних недоліків, які тягнуть за собою невиконання рішення суду і порушення законних прав позивача, який має право на судовий захист і який суд зобов'язаний йому надати.

Наслідком винесення постанови в.о. заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_5 №29/02/15 про перевірку виконавчого провадження від 18.12.2015р. стало відновлення постанови про відкриття виконавчого провадження №45113537 від 17.10.2014р.; постанови про арешт коштів на рахунку боржника; постанови про арешт майна боржника та заборону його відчуження.

Господарський суд визнає, що постанова в.о. заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_5 №29/02/15 про перевірку виконавчого провадження від 18.12.2015р. мітить описки, неточності та не внесено в резолютивну частину пункт.

Враховуючи фактичні обставини на яких ґрунтувалася постанова №29/02/15 про перевірку виконавчого провадження від 18.12.2015р. господарський суд, взявши до уваги позиції сторін, визнав правомірним винесення постанови про доповнення до постанови про перевірку виконавчого провадження №29/02/15 та виправлення описки, яка фактично спрямована на усунення недоліків, які містить постанова №29/02/15 про перевірку виконавчого провадження від 18.12.2015р.

Господарський суд констатує, що оскаржувана постанова про доповнення до постанови про перевірку виконавчого провадження №29/02/15 та виправлення описки не змінює зміст та суть постанови №29/02/15 про перевірку виконавчого провадження від 18.12.2015р.

Господарський суд визнає обґрунтованим та правомірним при винесенні постанови про доповнення до постанови про перевірку виконавчого провадження №29/02/15 та виправлення описки посилання зокрема на частину 4 статті 83 Закону України "Про виконавче провадження".

Прямих доказів відсутності повноважень у ОСОБА_5 як в.о. начальника Управління державної виконавчої служби відповідачем-1 суду не надано.

Суд вважає, що він зобов'язаний надати судовий захист сторонам і забезпечити належне виконання рішення суду.

В задоволенні клопотання Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про залишення скарги без розгляду відмовити та визнати обґрунтованими заперечення відповідача-1.

Суд вважає справедливим не визнавати дії в.о. заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_5 щодо винесення постанови про доповнення до постанови про перевірку виконавчого провадження №29/02/15 та виправлення описки від 11.01.2016р. - неправомірними та незаконними, отже в даній частині слід відмовити.

В частині скасування постанови в.о. заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_5 про доповнення до постанови про перевірку виконавчого провадження №29/02/15 та виправлення описки від 11.01.2016р. суд вважає справедливим відмовити.

Рішення суду, яке набрало законної сили, повинно бути виконаним, що є складовою судового захисту, який повинен забезпечити суд.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги фермерського господарства "АКО" на дії державного виконавця від 12.03.2016р. за вих.№б/н відмовити.

Ухвала набирає законної сили з часу її прийняття та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку встановленому для оскарження судових рішень.

Суддя ОСОБА_8