Постанова № 57622697, 10.05.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 травня 2016 року № 826/26598/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Передові технології ТД"

до

Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Передові технології ТД» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.02.2015 №0001272202.

Позов обґрунтовано тим, що висновки акту від 17.02.2015 №173/26-54-22-02/33938142 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Передові технології ТД» з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Ензо Трейд», ТОВ «Аквен Інтер» за період з 01.07.2014 по 31.07.2014, ТОВ «Інвестиції третього тисячоліття», ТОВ «Еталонтрейд» за період з 01.08.2014 по 31.08.2014, ПП «Сімплікс», ТОВ «Ензо Трейд», ТОВ «Еталонтрейд» за період з 01.09.2014 по 30.09.2014» є необґрунтованими та спростовуються наявними матеріалами.

Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи та з яких вбачається, що реальність вчинення господарських операцій позивача з контрагентами-постачальниками ТОВ «Сімплікс», ТОВ «Еталонтрейд», ТОВ «Аквен Інтер», ТОВ «Ензо Трейд» відсутня, отже у позивача відсутні підстави для податкового обліку вказаних операцій.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового вирішення справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання в судове засідання не прибув, а також з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Передові технології ТД» з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Ензо Трейд», ТОВ «Аквен Інтер» за період з 01.07.2014 по 31.07.2014, ТОВ «Інвестиції третього тисячоліття», ТОВ «Еталонтрейд» за період з 01.08.2014 по 31.08.2014, ПП «Сімплікс», ТОВ «Ензо Трейд», ТОВ «Еталонтрейд» за період з 01.09.2014 по 30.09.2014, за результатом якої складено акт від 17.02.2015 №173/26-54-22-02/33938142 (далі – акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України в частині завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Сімплікс», ТОВ «Еталонтрейд», ТОВ «Аквен Інтер», ТОВ «Ензо Трейд» за період з 01.07.2014 по 30.09.2014 на загальну суму 162 267 грн.; неможливість включення позивачем до складу витрат, що враховуються при визначення об’єкта оподаткування у 2014 році сум по взаємовідносинах з ТОВ «Сімплікс», ТОВ «Еталонтрейд», ТОВ «Аквен Інтер», ТОВ «Ензо Трейд» за період з 01.07.2014 по 30.09.2014 відповідно до п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.02.2015 №0001272202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 202 835 грн. (за основним платежем 162 267 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 40 568 грн.

Підставою для висновку податкового органу про наявність порушень позивачем податкового законодавства слугували наступні обставини відображені в акті, а саме:

- відповідно до ІС «Податковий блок» постачальником ТОВ «Ензо Трейд» у липні 2014 року було ТОВ «Безпека Профі», актом від 01.09.2014 « 2677/26-55-22-10/39195290 щодо якого встановлено здійснення діяльності спрямованої на здійснення операцій пов’язаних із наданням податкової вигоди третім особам.

- відповідно до ІС «Податковий блок» встановлено відсутність у ТОВ «Ензо Трейд» інформації про складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, необхідних для здійснення господарської діяльності.

- актом від 09.09.2014 № 2761/26-55-22-07/38390117 встановлено, що місцезнаходження товариства встановити не вбачається можливим.

- позивачем не надано до перевірки товарно-транспортні накладні на підтвердження факту перевезення придбаного у ПП «Сімплікс», ТОВ «Еталонтрейд» товару.

- відповідно до інформації з ІС «Податковий блок» основним постачальником ПП «Сімплікс» було ТОВ «ОТК Україна» щодо якого встановлено маніпулювання податковою звітністю.

Проте співставлення даних податкової звітності з бази автоматизованого контролю, як етапу контроль-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

У податковому праві визначається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 року по справі № К/9991/74156/12.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Ензо Трейд» було укладено договори:

- від 05.07.2014 №186/31, від 10.09.2014 №1009/1, предметом яких є виконання за завданням замовника (позивача) робіт з анодування алюмінієвого профілю (гальванопокриття);

- від 01.09.2014 №0109/1, предметом якого є поставка пакувальних матеріалів: картон пакувальний в асортименті, фарба порошкова в асортименті.

На підтвердження факту виконання умов вказаних договорів позивачем надано суду копії: актів здачі-прийняття робіт, податкові накладні; видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні та накладні переміщення з переробки, копії яких долучено до матеріалів справи.

Крім того, позивачем надано суду копії товарно-транспортних накладних з перевезення алюмінієвого профілю від ТОВ «Ензо Трейд» позивачу.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Аквен Інтер» укладено договір від 05.07.2014 №186/31, предметом якого є поставка ТМЦ, а саме: фарби порошкової в асортименті.

На підтвердження факту виконання умов вказаного договору позивачем надано суду копії: рахунку-фактури, видаткової та податкової накладної, копії яких долучено до матеріалів справи.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПП «Сімплікс» укладено договір поставки від 01.09.2014 №214, предметом якого є поставка пресового інструменту (фільєри) в асортименті.

На підтвердження факту виконання умов вказаного договору позивачем надано суду копії: видаткових та податкових накладних, копії яких долучено до матеріалів справи.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Еталонтрейд» укладено договір купівлі-продажу від 08.01.2014 №106, предметом якого є поставка алюмінієвого профілю.

На підтвердження факту виконання умов вказаного договору позивачем надано суду копії: видаткових та податкових накладних, рахунків копії яких долучено до матеріалів справи.

Крім того, позивачем надано суду копію сертифікату відповідності на профілю пресованого з алюмінієвих сплавів, яка долучена до матеріалів справи.

Судом встановлено, що позивач є орендарем нежитлового приміщення: частини виробничої площі випробувального цеху за адресою: м. Київ, проспект Возз’єднання 15/17 відповідно до договору оренди від 07.04.2014 №903; видами діяльності позивача за КВЕД є: оптова торгівля металами та металевими рудами, виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, оброблення металів і нанесення покриття на метал, механічне оброблення металевих виробів.

Факт оплати послуг та товару не заперечується податковим органом, отже не потребує додаткового доказування.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, то визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в встановленому порядку.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21.12.2010, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1401/18696 (далі - Порядок №969), п. 2 Порядку № 165 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача ТОВ «Сімплікс», ТОВ «Еталонтрейд», ТОВ «Аквен Інтер», ТОВ «Ензо Трейд» були зареєстровані платниками ПДВ.

Податкові накладні за своєю формою та змістом відповідають ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” та Порядку №165, зокрема, містять такі обов'язкові реквізити як порядковий номер податкової накладної та дату її виписки, точне найменування юридичних осіб, їх індивідуальні податкові номери, назву товару, його ціну та вартість.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Як свідчать з матеріали справи, на момент підписання первинних бухгалтерських документів юридичні особи ТОВ «Сімплікс», ТОВ «Еталонтрейд», ТОВ «Аквен Інтер», ТОВ «Ензо Трейд» не були припинені.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), “Булвес” АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

З урахуванням всього вищенаведеного, формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ «Сімплікс», ТОВ «Еталонтрейд», ТОВ «Аквен Інтер», ТОВ «Ензо Трейд» податкових накладних за висновком суду, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Однак у справі, що вирішується, податковим органом не доведено існування таких обставин.

З огляду на встановлені судом обставини, викладений в акті перевірки висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 27.02.2015 №0001272202 є безпідставним та неправомірним.

на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір за подання позову на загальну суму 3 448,21 грн (відповідно до квитанції від 28.07.2015 №ПН78351 – 405,67 грн, відповідно до платіжного доручення від 16.09.2015 №5546888888 – 3 042,54 грн.).

З огляду на викладене вище, суд вбачає наявними підстави для присудження позивачу судових витрат в сумі 3 448,21 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.02.2015 №0001272202 прийняте Державною податковою інспекцією в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві.

3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Передові технології ТД» судові витрати в сумі 3 448,21 грн. (три тисячі чотириста сорок вісім грн.. двадцять одна коп..) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда