Рішення № 57620983, 11.05.2016, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/466/16-ц

Провадження № 2/307/534/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2016 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого - судді : Чопик В.В.

при секретарі : Олексій Я.В.

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди .

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, посилаючись на те, що 12.06.2014 року відповідач скосив і забрав сіно без його згоди з земельної ділянки, яку він користає по довіреності № 851. Вартість сіна 0,22 га х 5,5 тон / 700 грн. = 2057 грн. Тому просить суд стягнути з відповідача на його користь майнову шкоду в розмірі 2057 гривень та 551,20 гривень сплаченого судового збору.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просить їх задовольнити. Крім цього пояснив, що він звертався з аналогічним позов до Тячівського районного суду і судом було відмовлено йому в позові, але позовні вимоги були за заподіяну відповідачем шкоду у 2015 році. В даний час він просить стягнути шкоду заподіяну йому відповідачем у 2014 році, а саме самовільним сінокосом та забиранням сіна з земельної ділянки яку йому в користування передав його син ОСОБА_4 - власник згідно держаного на право власності на земельну ділянку.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що позивач надав суду докази які були предметом дослідження при розгляді аналогічного позову і 11.11.2015 року рішенням Тячівського районного суду в задоволенні його було відмовлено. Крім цього стверджує, що й наданий час позивач не є власником чи землекористувачем земельної ділянки в урочищі Лужани с. Вільхівці, таким чином не має права на звернення до суду з даним позовом, а тому просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 715436 виданого 19.03.2012 року ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,2198 га, яка розташована в урочищі «Лужани» Вільховецької сільської ради «За межами населеного пункту».

Відповідно до нотаріально посвідченої довіреності від 11.05.2012 року ( а.с.31) ОСОБА_4А надав позивачу в користування та розпорядження вище вказану земельну ділянку.

У відповідності до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положення глави 29 цього Кодексу.

Згідно ст. 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою , якій майно було передане власником, також на інших підставах, встановлених законом.

Оскільки позивач користується та розпоряджається вище вказаною земельною ділянку на підставі нотаріально посвідченої довіреності і у відповідності до вимог ст.ст. 396,398 ЦК України він має право на захист свого порушеного права, шляхом відшкодування матеріальних збитків заподіяних умисними та неправомірними діями відповідача щодо самовільним сінокосом та забиранням сіна.

Висновком ДІМ Тячівського РВ УМВС України ( а.с. 61 ) та відібраним ДІМ Тячівського РВ УМВС України від ОСОБА_3А письмовим поясненням (а.с.62 )стверджено, що у 2014 році відповідач скосив і забрав сіно без згоди позивача з земельної ділянки, якою останній користується та розпоряджається по нотаріально посвідченій довіреності.

Згідно ст.. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», при пошкодженні посівів, самовільному зайнятті ріллі або сінокосінні на користь землекористувача (власника) стягується вартість неодержаних сільськогосподарської продукції чи сіна, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності

певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов'язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення.

Довідкою ФГ ім.. Лавришин стверджується, що урожайність сіна з гектара у 2013 і 2014 роках становить 5,5 тон. Вартість сіна у 2013 і 2014 рр. становило 1700 грн. за одну тонну. ( а .с.7)

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов слід задовольни, стягнувши з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 2057 гривень та 551,20 гривень сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 88, 213-215, 224-233 ЦПК України, ст.. ст. 1166 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 2057 гривень та 551,20 гривень сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами, які беруть участь у справі але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення..

Суддя Тячівського

районного суду: ОСОБА_5