Постанова № 57619336, 12.04.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 року 11:00

Справа № 808/884/16

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі судового засідання Стратулат С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТОН»

до: Запорізької митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ:

11.03.2016 Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТОН» (далі – позивач) до Запорізької митниці ДФС (далі – відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 29.01.2016 №112050000/2016/000017/2 від 29.01.2016 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2016/00056 від 29.01.2016.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, направив суду клопотання про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішення відповідача щодо коригування митної вартості товарів за наявною у нього інформацією щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами та, відповідно, картка відмови у митному оформленні товару є необґрунтованими, оскільки при декларуванні заявленої митної вартості товарів, ним були подані всі необхідні документи для визначення митної вартості за першим методом (за ціною контракту). У зв’язку з чим просить суд позов задовольнити та визнати протиправними і скасувати спірні рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, проти розгляду справи в порядку письмово провадження не заперечив, про що свідчить відповідна відмітка на клопотанні позивача. Представником відповідача до суду подані письмові заперечення. На обґрунтування заперечень зазначено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару встановлено: обраний позивачем метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не може бути застосований через те, що використані декларантом відомості не містять всіх даних для обраного методу визначення митної вартості та містять розбіжності. Під час аналізу додатково наданих на вимогу митного органу документів було встановлено, що надані документи містять пояснення деяких виявлених розбіжностей в первинно поданих документах, проте не містять інформації, яка підтверджувала б числові значення складових митної вартості. Декларантом не подано в повному обсязі документи, які підтверджують митну вартість, а також декларант відмовився від надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість в повному обсязі. Вважає спірні рішення такими, що винесені у відповідності до вимог діючого законодавства. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, вважає позов позивача таким,що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та фірмою YC INOX CO, LTD (Чанг Хва Сиен, Тайвань) укладено контракт №33VD15 від 09.10.2015, на виконання якого 28.01.2016 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнітон» надійшов вантаж - прокат плоский з корозійностійкої (нержавіючої) сталі, без подальшого оброблення, холоднокатаний, марок 304 та 430 (загалом 6 товарів). Вантаж був розміщений в зоні митного контролю митного поста Запоріжжя - центральний.

28.01.2016 декларантом подано для оформлення електрону митну декларацію ВМД №112050000/2016/001247. При цьому було обрано перший (основний) метод визначення митної вартості - за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару було подано: зовнішньоекономічний контракт №33VD15 від 09.10.2015 з специфікацією №1 від 01.12.2015 та додатковою угодою №1 від 18.01.2016; комерційний інвойс №115120007 від 15.12.2015 з перекладом; платіжні доручення в іноземній валюті №54 від 08.12.2015 та №58 від 23.12.2015; пакувальний лист б/н від 15.12.2015; коносамент №APLU496191179 від 18.12.2015; міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №28 від 27.01.2016; страховий поліс №1408M0014U02375 від 14.12.2015; копія митної декларації країни відправлення №BD//04/263/II3339; сертифікат про походження товару №DH15EA12419 від 22.12.2015; сертифікат якості №151216С0063, 151216С0064, 151216С0065, 151216С0066, 151216С0067 від 17.12.2015 прайс - лист, експертний висновок Запорізької ТПП №0И-45 від 27.01.2016.

За результатами оцінки ризику модулем АСАУР (автоматизована система аналізу та управління ризиками) сформовано профілі ризику, імовірність виникнення ризиків, відповідно до наказу Держмитслужби України від 27.05.05 №433 «Про затвердження Концепції створення, упровадження і розвитку системи аналізу та керування ризиками та Положення про систему аналізу й селекції факторів ризику при визначенні окремих форм митного контролю» (зі змінами).

Так, системою згенеровано таку обов'язкову митну процедуру:

за кодом 101-1 - Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених у встановленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів;

за кодом 103-1 - Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів, та або відомостей на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях;

за кодом 105-2 - Контроль правильності визначення митної вартості товарів; за кодом 107-3 - Контроль правильності класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД.

Тобто, необхідно здійснити посилений контроль перевірки правильності визначення митної вартості товарів.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно вимог ст.53 Митного кодексу України, орган доходів і зборів дійшов висновку, що документи надані до митного контролю та митного оформлення, не містять всіх відомостей відповідно до обраного декларантом методу визначенню митної вартості та містять наступні розбіжності:

- в додатковій угоді від 18.01.2016 до контракту від 09.10.2015 №33VD15 в наявності посилання і неіснуюче доповнення № 1 від 01.12.2016 (неіснуюча дата);

- згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, у тому числі: виробника/виробників, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, термін дії, але у даному декларантом прайс-листі від 10.10.2015 №503/930 ця інформація відсутня;

3) копія експортної митної декларації країни відправника від 15.12.2015 б/н подана без перекладу на українську мову або офіційну мову митних союзів, членом яких є Україна (ст.254 МКУ), що унеможливлює перевірку інформації, що містить вищезазначений документ.

28.01.2016 декларанту була пред'явлена письмова вимога у вигляді електронного повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів для утвердження митної вартості товарів, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації виробника товару; інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; інші наявні документи.

29.01.2016 декларантом на вимогу митниці було надано: листи ТОВ «Юнітон» вих.№25 від 28.01.2016, вих.№26 від 29.01.2016; додаткову угоду №1 від 18.01.2016 до контракту №33VD15 від 09.10.2015; інвойс №J15090106 від 18.09.2015; ВМД №100270002/2015/261449 від 04.11.2015; комерційну пропозицію виробника від 09.10.2015; графік цін на метал Лондонської біржі металів.

Також декларантом було зроблено запис про неможливість надання інших документів.

Під час розгляду додатково наданих документів було встановлено наступне:

Умови оплати у комерційній пропозиції від 10.09.2015 відрізняються від умов оплати, визначених у поданій до оформлення додатковій угоді №1 від 18.01.2016

Графік цін на метал за період з 01.01.2015 по 26.01.2016 стосуються вартості сировини (нікель). До його оформлення не надано калькуляції на заявлений товар, тому інформація щодо вартості сировини не може бути використана для підтвердження заявленої митної вартості товару.

У висновку Запорізької ТПП від 27.01.2016 № ОИ - 45 для товарів зазначено ціновий діапазон. Тобто, ціна товарів може бути і вища від заявленої, що не дає можливості однозначно впевнитись в актуальній оцінці ринкової вартості товару. В даному висновку зазначено що моніторинг цін здійснювався на основі комерційних пропозицій тайванських компаній, але не міститься інформації про відповідність ціни на товар кон'юнктурі світового ринку. Також у висновку відображена цінова інформація станом на січень 2016 року, але дата специфікації №1 - 01.12.2015.

У МД №100270002/2015/261449 від 04.11.2015 та інвойсі від 18.09.2015 №J15090106 (до контракту 22VD15 від 20.07.2015) міститься цінова інформація лише щодо двох позицій , що заявлені у МД, яка подана до оформлення 28.01.2016 (товар№1 та товар №3). При цьому інвойсові ціни на ці товари вище ніж ціни на товари, які декларуються у МД, поданій до оформлення 28.01.2016.

Митним органом зроблено висновок, що декларантом не подано в повному обсязі документи, які підтверджують митну вартість, а також декларант відмовився від надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість. Надані документи для підтвердження рівня заявленої митної вартості товарів (первинно та додатково надані) не дають можливості митниці остаточно упевнитись в достовірності визначеної декларантом митної вартості товару та містять розбіжності відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару.

Згідно вимог ч.4 ст. 57 МКУ проведено процедуру консультацій між органом Міністерства доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статті 64 цього Кодексу (у формі електронного повідомлення). Під час консультації митний орган та декларант здійснили обмін наявною у кожного з них інформацією. За результатами проведеної консультації узгоджено та прийнято рішення про визначення митної вартості за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів) - 2а з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2016/000017/2 від 29.01.2016. При цьому, митна вартість товару, що імпортується, визначена із застосуванням другорядного методу за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно наявної у органу доходів і зборів інформації щодо раніше визнаної митної вартості за основним методом:

- товар 1-1.43 дол.США за 1 кг товару (ВМД №100270002/2015/261449 від 04.11.2015);

- товар 5-1,90 дол.США за 1 кг товару (ВМД №100270002/2015/261346 від 02.11.2015).

Також, 29.01.2016 митним органом складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2016/00056, відповідно до якої у митному оформленні (випуску) товарів відмовлено, у зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару. Роз'яснено, що для забезпечення можливості митного оформлення товарів необхідно подати нову митну декларацію, враховуючи рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №112050000/2016/000017/2 від 29.01.2016, скоригувати митну вартість, перераховану за офіційним курсом НБУ на день оформлення митної декларації у строки, передбачені ст.263 МК України.

Позивач був не згодний з прийнятим рішенням, проте, враховуючи негайну потребу у використанні товару у господарській діяльності 02.02.2016, ним було здійснено митне оформлення товару за митною декларацією №112050000/2016/001360 шляхом сплати суми податку на додану вартість з урахуванням рішення про коригування митної вартості №112050000/2016/000017/2 від 29.01.2016.

Прийняття зазначеного рішення призвело до збільшення суми податку на додану вартість на 5647,07 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням та карткою відмови позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012 (далі іменується – МК України).

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці, а саме угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з 4.2 статті VІI ГААТ, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму Імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із статтею 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ст.52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні і перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої га другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Зазначене також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54. статті 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основною переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Судом встановлено, що позивачем для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були подані всі документи, передбачені ч 2 ст. 53 МК України, де міститься вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а саме: контракт з специфікаціями, інвойс, платіжні доручення та відповідні пояснення.

Крім того, як вбачається з листа ТОВ «Юнітон» вих.№26 від 28.01.2016, ціна на сталь постійно змінюється залежно від вартості нікелю, проведений аналіз цін за прямим контрактом NJ33VD15 від 09.10.2015 свідчить про постійне зниження ціни.

Тому, суд вважає, що наявна у митного органу інформація про митну вартість за ціною ідентичних товарів за митними деклараціями листопада 2015 року не може вважатися «незмінною» (постійною) ціною на сталь. Вартість товарів, крім того, також підтверджена експертним висновком Запорізької ТПП №ОИ-45 від 27.01.2016, який, на думку суду, безпідставно не врахований митним органом.

Отже, суд приходить до висновку, що подані до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні, а тому митний орган безпідставно застосував другорядний метод визначення митної вартості, бо числове значення митної вартості було підтверджено належними документами. Жодних обмежень для застосування основного методу визначення вартості не було.

Відповідачем у письмових запереченнях, відповідно до статті 71 КАС України, не доведено наявність обставин, визначених частиною третьою статті 53 МК України, для витребування додаткових документів.

За приписами ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно прийняті спірні рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а відтак, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 94, ст.158 - 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 29.01.2016 №112050000/2016/000017/2 від 29.01.2016 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2016/00056 від 29.01.2016, винесені Запорізькою митницею ДФС відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТОН»

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39477764) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТОН» (код ЄДРПОУ 23853490) судовий збір у розмірі 2 756 (дві тисячі сімсот п’ятдесят шість) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Нестеренко