Ухвала суду № 57619129, 22.04.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення позовної заяви без розгляду

22 квітня 2016 рокум. Ужгород№ 807/2347/15

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судового засідання Симканич Ю.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1,

прокурора Стойко П.М.,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3

інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не зявилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі за позовом заступника прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_4, де треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, Спеціалізована державна експертна організація Центральна служба Української державної будівельної експертизи в особі філії Державного підприємства Укрдержбудекспертиза в Закарпатській області, ОСОБА_3 про зобовязання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі ОСОБА_5 державної архітектурно-будівельної інспекції в Закарпатській області (далі позивач, ОСОБА_5 ДАБІ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_4, де треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, Спеціалізована державна експертна організація Центральна служба Української державної будівельної експертизи в особі філії Державного підприємства Укрдержбудекспертиза в Закарпатській області, про зобовязання вчинити дії, яким просить суд зобовязати ОСОБА_4 здійснити демонтаж незаконної надбудови обєкту будівництва в м. Ужгороді по вул. Фединця, 11, а саме знести самочинно здійснену добудову пятого поверху та мансарди обєкта будівництва за адресою м. Ужгород, вул.. Фединця,11.

Ухвалою суду від 03.03.2016 року, яка занесена до журналу судового засідання (а.с. 112-113) замінено неналежного позивача ОСОБА_5 державної архітектурно-будівельної інспекції в Закарпатській області на належного - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (далі по тексту ДАБІ, позивач).

Ухвалою суду від 03.03.2016 року, яка занесена до журналу судового засідання (а.с. 112-113) залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_5 ДАБІ, тобто органом уповноваженим на здійснення контрольних функцій, при проведенні планової та позапланової перевірок об'єкту будівництва за адресою м. Ужгород, вул. Фединця, 11, не вжиті належні заходи до припинення порушень вимог законодавства. Зокрема, ОСОБА_5 ДАБІ безпідставно не вживає заходів щодо усунення порушень інтересів держави з питань державного архітектурно-будівельного контролю у частині здійснення ОСОБА_4 незаконної зміни висотності та фасадів (добудов) об'єкту будівництва за адресою м. Ужгород, вул. Фединця, 11. ОСОБА_4 замовлено проект будівництва та отримано містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки. На підставі зазначених документів ОСОБА_4 заповнено декларацію про початок виконання будівельних робіт по вул. Фединця, 11. Службовими особами ОСОБА_5 ДАБІ вказану декларацію зареєстровано та ОСОБА_4 розпочато будівництво. Однак, проектна документація об'єкту будівництва, в порушення вимог абзацу 2 ч. 4 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зі змінами (щодо зміни висотності та фасадів) не пройшла експертизи в частині міцності, надійності та довговічності. У подальшому, службовими особами ОСОБА_5 ДАБІ 24.10.14р. складено акт перевірки та видано припис №440-п про усунення порушень містобудівного законодавства, зокрема п. 2 ч. 4 ст. 31, ч. 6 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Забудовником ОСОБА_4 припис не виконаний. ОСОБА_5 ДАБІ проведено позапланову перевірку 06.02.15р. на тому ж об'єкті будівництва, за результатами якої складено акт, та видано Наказ №3-СК про скасування декларації про початок проведення будівельних робіт. Водночас, службовими особами ОСОБА_5 ДАБІ не вжито повного комплексу заходів на усунення виявлених порушень закону, що не узгоджується з вимогами ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Скасування дозволу на проведення будівельних робіт, як спосіб реагування на виявлені порушення, зафіксовані ОСОБА_5 ДАБІ в актах перевірок від 24.10.14 та 06.02.15, не впливає та не змінює виявлених порушень під час вже проведених будівельних робіт в м. Ужгород, вул. Фединця, 11.

28.03.2016 року за вх..№2802 до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява представника відповідача про якою просить суд постановити ухвалу про застосування наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду та залишити справу № 807/2347/15 без розгляду.

Вищезазначена заява мотивована тим, що управління ДАБІ дізналося про порушення на які посилається у позовній заяві до 06.02.2015 року, що підтверджується наявними у справі письмовими доказами, а саме: актами перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 24.10.2014 року та 06.02.2015 року. Разом з тим, позов до адміністративного суду подано заступником прокурора Закарпатської області 04.11.2015 року, що стверджується датою зазначеною на адміністративному позові, який надісланий відповідачу по даній справі. Відтак, строк позовної давності, а саме шестимісячний строк з моменту коли, позивач дізнався про порушення його права сплинув 06.08.2015 року, а позов подано до адміністративного суду 04.11.2015 року, тобто з пропуском строків звернення до суду. Подання позову до суду не органом, який виявив порушення відповідного права, а прокурором, який діє в інтересах позивача, не впливає на початок перебігу строків позовної давності, оскільки передбачає тільки відносини представництва інтересів відповідного суб'єкта владних повноважень у суді.

Представник позивача ОСОБА_1 та прокурор Стойко П.М. в судовому засіданні заперечили проти задоволення заяви відповідача та просили суд відмовити в задоволенні такої, оскільки строк звернення до суду ними не пропущено.

Представник відповідача ОСОБА_2 просив суд заяву задовольнити, а позовну заяву залишити без розгляду.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 заперечив проти задоволення заяви відповідача та просив суд відмовити в задоволенні такої з підстав викладених у письмових запереченнях (а.с.132-136).

Зясувавши усі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що позов заступника прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_4, де треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, Спеціалізована державна експертна організація Центральна служба Української державної будівельної експертизи в особі філії Державного підприємства Укрдержбудекспертиза в Закарпатській області, ОСОБА_3 про зобовязання вчинити дії необхідно залишити без розгляду з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 24.10.2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, відповідно до якого заступником начальника управління № 1 - начальником відділу контролю за будівництвом об'єктів № 1 - ОСОБА_6, встановлено факт порушення правил будівництва житлового багатоквартирного будинку - об'єкту будівництва у місті Ужгороді по вул. Фединця, 11.

На підставі даного акту, 24.10.2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил згідно якого, відповідача було зобов'язано усунути порушення, вказані у акті перевірки в термін до 24.02.2015 року.

06.02.2015 року, ОСОБА_5 ДАБІ у Закарпатській області складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності відповідно до якого, встановлено факт порушення правил будівництва житлового багатоквартирного будинку обєкту будівництва у місті Ужгороді по вул.. Фединця, 11.

Відповідно до вказаного акту перевірки встановлено, що замовником в декларації про початок виконання будівельних робіт від 10.08.2012р. за № ЗК 08312138056 вказано кількість поверхів - 4 (чотири), за фактом на даний момент є 5 (п'ять) з мансардою, чим порушено ст. ст. 29, 31, ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності".

Проектна документація із змінами ( щодо змін висотності та фасадів) погоджена 19.12.2013р. начальником ОСОБА_5 містобудівного комплексу та земельних ресурсів Ужгородської міської ради, однак не пройшла експертизи в частині міцності, надійності та довговічності чим порушено абз. 3 ч.4 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с.18).

З урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що позивачу про порушення його прав стало відомо ще 06.02.2015 року.

Відповідно до ст. 38 Закону України від 17.02.2011, № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Стаття 99 КАС України встановлює строк звернення до адміністративного суду, у межах якого особа може звернутися до суду. Строк звернення до суду це строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй право на отримання судового захисту шляхом предявлення в належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Згідно з вимогами п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Спеціальних строків органу ДАБК, як у субєкту владних повноважень для звернення до суду в порядку КАС України на реалізацію норм ст.38 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» процесуальним чи іншим спеціальним Законом не визначено.

Як вбачається з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 р. № 1697-VII, представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 Закону№1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Пропуск строків звернення до адміністративного суду є підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи (стаття 100 КАС України).

Вказана норма носить імперативний характер.

Визначення початку відліку строку звернення до адміністративного суду міститься у статті 99 частині 2 КАС України. За загальним правилом строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що строк звернення до адміністративного є строком предявлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими субєктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи, носія порушеного права (інтересу).

При цьому, як у випадку предявлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі предявлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік початку строку звернення до суду обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його (право) порушила.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, яка була чинною на час звернення до суду) та статтею 60 частиною 2 КАС України передбачено право прокурора з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді в межах повноважень, визначених законом, звертатися до суду з позовною заявою, брати участь у розгляді справ за його позовом тощо.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (стаття 60 частина 2 абзац 2 КАС України).

З аналізу вказаних норм суд робить висновок, що прокурор, у даному випадку, має процесуальні права та обовязки сторони. Крім того, положення закону про початок обчислення строку звернення до адміністративного суду поширюється й на звернення прокурора до суду про захист державних інтересів.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України у своїх постановах від 25 березня 2015 року (справа № 3-21гс15), 23 грудня 2014 року (справа № 3-194гс14) та від 01 липня 2015 року (справа № 6-178цс15). Зокрема, Верховний Суд України вказав, що прокурор здійснює представництво органу, в інтересах якого він звертається до суду на підставі закону (процесуальне представництво), а тому положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів, але не наділяє прокурора повноваженнями ставити питання про поновлення строку позовної давності за відсутності такого клопотання з боку самої особи, в інтересах якої прокурор звертається до суду (постанова від 25 березня 2015 року). Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів (постанова від 23 грудня 2014 року).

При цьому, відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Відповідно до статті 155 частини 1 пункту 9 КАС України суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Приймаючи рішення щодо наявності або відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, судом враховано, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є обєктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, повязані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Оскільки судом, на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів, не знайдено підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, то суд дійшов висновку, що позовну заяву заступника прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_4, де треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, Спеціалізована державна експертна організація Центральна служба Української державної будівельної експертизи в особі філії Державного підприємства Укрдержбудекспертиза в Закарпатській області, ОСОБА_3 про зобовязання вчинити дії необхідно залишити без розгляду.

Клопотання про поновлення строку звернення до суду позивачем не надано

Суд також звертає увагу, що положення ч.1 ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України за своєю суттю носять імперативний характер у формулюванні норми про залишення позовної заяви без розгляду, якщо на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суд не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, і, за жодних обставин, не встановлюють для суду обов'язок витребовувати додатково докази причин пропуску строку звернення до суду та не передбачають вчинення судом інших дій, окрім залишення позовної заяви без розгляду.

Вказані вище положення ч.1 ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України та наслідок їх застосування у вигляді залишення позову без розгляду жодним чином не можуть тлумачитись як такі, що обмежують доступ сторін до правосуддя, оскільки, відповідно до положень ч. 3 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право повторно звернутись до адміністративного суду в загальному порядку.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 100, 155 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Клопотання представника відповідача задовольнити.

Позовну заяву у адміністративній справі № 807/2347/15 залишити без розгляду.

Особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в строки та у порядку передбаченому ст. 186 КАС України та набирає законної сили в строки, встановлені ст. 254 КАС України.

СуддяОСОБА_7