Постанова № 57618782, 13.10.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 р. Справа № 804/13204/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Нікопольська ОДПІ звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 14 269грн.09коп., в т.ч.:

- по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 2 104грн.28коп. (в т.ч. пеня 25грн.69коп.);

- по єдиному соціальному внеску з фізичних осіб в розмірі 12 164грн.81коп.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без участі представника.

Судом було направлено на адресу відповідача копію ухвали про відкриття провадження у справі та повістку про виклик у судове засідання. Однак конверт повернувся на адресу суду з відміткою відділення Укрпошти «за закінченням терміну зберігання».

Згідно зі ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач є належно повідомлений про розгляд справи. Відповідач заперечення на позов не надав, позов не визнав.

За таких обставин, з урахуванням приписів ст.128 КАС України, судом на місці ухвалено щодо здійснення подальшого розгляду адміністративної справи за даної явки сторін та на підставі наявних у ній доказів, в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи, при її розгляді виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) станом на 13.08.2015р. має заборгованість всього у розмірі 14 269грн.09коп., в т.ч.:

- по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 2 104грн.28коп. (в т.ч. пеня 25грн.69коп.);

- по єдиному соціальному внеску з фізичних осіб в розмірі 12 164грн.81коп.

Заборгованість утворилася в результаті наступного.

Відповідно до Порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011р. №1675 відповідач звернувся до податкового органу із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування за №5084/10, згідно якої відповідач здійснює свою діяльність за спрощеною системою оподаткування шляхом сплати єдиного податку.

Відповідно до п.8 Заяви ФОП ОСОБА_1 обрана ставка єдиного податку у розмірі 20% до розміру мінімальної заробітної плати та ІІ група платника єдиного податку, а отже сума щомісячного платежу по єдиному податку є узгодженою.

Так згідно заяви №5084/10 у період з 20.01.2013р. по 20.09.2013р. до сплати нараховано 2 064грн.60коп., тобто у місяць повинно було сплачуватись 229грн.04коп.

На момент нарахування в картці особового рахунку платника по платежу єдиний податок з доходів фізичних осіб переплата відсутня.

Отже податковий борг ФОП ОСОБА_1 з єдиного податку з фізичних осіб згідно заяви №5084/10 за період з 20.01.2013р. по 20.09.2013р. складає у сумі 2 064грн.60коп.

Також, ФОП ОСОБА_1 до Нікопольської ОДПІ подано розрахунок від 23.05.2012р. за №670081, згідно якого сума узгодженого грошового зобовязання складає 214грн.60коп.

На момент нарахування в картці особового рахунку платника по платежу податок з доходів фізичних осіб переплата становить 200грн.61коп.

Таким чином, податковий борг ФОП ОСОБА_1 згідно розрахунку №670081 склав 13грн.99коп.

Крім того, додатково на суму несвоєчасно сплаченого ФОП ОСОБА_1 податкового боргу за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобовязань по платежу єдиний податок з фізичних осіб, у відповідності з вимогами ст.129 Податкового кодексу України, була нарахована пеня всього в сумі 25грн.69коп.

Отже, станом на 13.08.2015р. ФОП ОСОБА_1 має податковий борг перед бюджетом по платежу єдиний податок з фізичних осіб всього в сумі розмірі 2 104грн.28коп. (в т.ч. пеня 25грн.69коп.).

На виконання вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України на адресу ФОП ОСОБА_1 була направлена податкова вимога від 29.10.2012р. №740.

Також, згідно розрахунку заборгованості станом на 13.08.2013р., наявного у матеріалах справи, ФОП ОСОБА_1 має заборгованість по єдиному внеску у розмірі 12 164грн.81коп.

Так, 15.10.2013р. Нікопольською ОДПІ на адресу відповідача направлялася вимога про сплату податкового боргу по єдиному внеску №Ф-558 від 07.10.2013р. поштою з рекомендованим повідомленням та повернулася з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідачем добровільно не погашено суми податкового боргу по платежам та зборам до бюджету, зазначеним у податковій вимозі, отже, податкова вимога від 07.10.2013р. №Ф-558 виставлена на адресу відповідача, не відкликалася у звязку з чим, нові податкові вимоги, відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України на адресу платника податків не направлялися.

Отже, ФОП ОСОБА_1 має заборгованість перед бюджетом всього в сумі 14 269грн.09коп., яка станом на час розгляду справи не сплачена.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд виходить з наступного.

Згідно ст.67 Конституції України кожен громадянин зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, надалі-Кодекс).

Відповідно до пункту 16.1.4 статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені главою 1 Розділу XIV ПК України.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п.п.291.2-291.3 ст. 291 ПК України).

Згідно з п. 291.4 ст. 291 ПК України, станом на момент виникнення спірних правовідносин, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

3) третя група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб; обсяг доходу не перевищує 3000000 гривень;

4) четверта група - юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб; обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;

5) п'ята група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена; обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень;

6) шоста група - юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень.

Відповідно до п.п.293.1-293.2 ст. 293 ПК України, станом на момент виникнення спірних правовідносин, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон) , платниками єдиного внеску є роботодавці підприємства, установи та організації, інші, юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною скобою - підприємцем, якщо виконувані роботи (вдавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і. організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно п.2 ч.1 ст.1 Закону єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообовязкового державного соціального страхування в обовязковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб а членів їх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообовязкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 ч.2 ст.6 Закону передбачено, що платник єдиного внеску зобовязаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).

Таким чином, загальна сума податкового боргу складає у розмірі 14 269грн.09коп., який відповідачем на час розгляду справи не погашений, що є порушенням чинного законодавства України.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 53200, АДРЕСА_1, р/р 26007057003585, р/р 26054057000177 ПАТ «А-Банк», МФО 307770) на користь Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 39634478, 53210, Дніпропетровська область, м.Нікополь, пр.Трубників, 27) заборгованість у сумі 14 269грн.09коп. (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят девять грн. 09коп.).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя ОСОБА_2