Постанова № 57618713, 06.05.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2016 року Справа № 803/367/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

при секретарі судового засідання Гринчук Я.О.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Ковельське лісове господарство» до Ковельської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Ковельське лісове господарство» звернулося з позовом до Ковельської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 21 січня 2016 року № НОМЕР_1.Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- штрафні санкції застосовані до підприємства за несвоєчасне перерахування до Державного бюджету податку з доходів фізичних осіб в розмірі 75% від суми несвоєчасно перерахованого податку, тобто як за порушення, що вчинено протягом 1095 днів втретє та більше, однак не взято до уваги, що повторність виникає лише в тому випадку, якщо контролюючим органом вже були вчинені дії по визначенню платнику податків грошового зобовязання;

- в попередніх податкових періодах до позивача було застосовано штрафні санкції податковим повідомленням-рішенням від 20.11.2014 року за несвоєчасне перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за червень-листопад 2012 року, тобто останнє рішення та оскаржуване податкове повідомлення-рішення охоплюють один і той же період, відповідно штрафні санкції могли б бути застосовані або в розмірі 25% як за порушення, що вчинене вперше, або в розмірі 50% як за порушення, що вчинено повторно протягом 1095 днів;

- під час проведення перевірки посадовими особами підприємства було повідомлено ревізорів-інспекторів про погашення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб, однак даний факт не знайшов відображення в акті перевірки, наслідком чого стало помилкове нарахування штрафних санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в адміністративному позові, який просила задовольнити повністю.

Представник відповідача в письмовому запереченні від 06.05.2016 року та в судовому засіданні просила в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, мотивуючи наступним:

- плановою виїзною перевіркою встановлено несвоєчасне перерахування позивачем до бюджету податку з доходів фізичних осіб за січень-грудень 2013 року та січень-грудень 2014 року;

- Ковельською ОДПІ вже були застосовані штрафні санкції податковим повідомленням-рішенням від 20.11.2014 року за несвоєчасне перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за червень-листопад 2012 року і з розрахунку штрафних санкцій вбачається, що їх розмір вже на той момент складав 50% та 75%, тобто фактично порушення вчинено не втретє, а більше, що свідчить про правомірність застосування штрафу в розмірі 75% він несвоєчасно сплаченого податку.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів та підстав.

З 25.11.2015 року по 06.01.2016 року працівниками Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства «Ковельське лісове господарство» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2014 року, про що складено акт перевірки від 12.01.2016 року №9/03-20-22-02/00991539.

Перевіркою встановлено ряд порушень, в тому числі й те порушення, застосування штрафних санкцій за вчинення якого й є предметом даного судового розгляду - п.176.2 ст.176, пп.пп.168.1.2, 168.1.4 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, а саме: державним підприємством «Ковельське лісове господарство» несвоєчасно перераховано до бюджету за 2013-2014 роки 1 299 962грн.82коп. податку на доходи фізичних осіб, в тому числі: за січень-грудень 2013 року 621 964грн.35коп., за січень-грудень 2014 року 677 998грн.47коп.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.01.2016 року №0000741702 про збільшення позивачу суми грошового зобовязання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами з доходів платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 974 972грн.12коп., в тому числі: за основним платежем 0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 974 972грн.12коп.

Висновок контролюючого органу необхідність застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 75% від суми несвоєчасно перерахованого податку на підставі п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України ґрунтується на твердженні про вчинення даного правопорушення підприємством втретє і більше.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Згідно з підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами факт несвоєчасного перерахування позивачем до бюджету за 2013-2014 роки 1 299 962грн.82коп. податку на доходи фізичних осіб.

Відповідальність за вчинення вказаного правопорушення передбачена пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, згідно з якою ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету; ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету; дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідачем, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 21.01.2016 року №0000741702 застосовано до ДП «Ковельське лісове господарство» штрафні (фінансові) санкції в розмірі 75 відсотків від несвоєчасно сплаченої суми податку 974 972грн.12коп. (1 299 962грн.82коп. Х 75%) (а.с.83) за кожен виявлений випадок несвоєчасного перерахування податку згідно з встановленим чинним законодавством України граничним строком сплати.

При цьому, Ковельською ОДПІ взято до уваги, що податковим повідомленням-рішенням від 20.11.2014 року №0013341703 до позивача вже застосовувались штрафні санкції за аналогічні порушення, вчинені в червні-листопаді 2012 року в сумі 217 107грн.03коп., що, згідно з розрахунком штрафних (фінансових) санкцій (а.с.114), становили як 50%, так і 75%.

Відповідно до ст.109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно із п. 115.1 ст. 115 Кодексу у разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

За одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України (п. 116.2 ст. 116 Кодексу).

Положення п.127.1 ст.127 Кодексу застосовуються до платників податків, які не здійснили нарахування, утримання та/або сплату податку та до податкових агентів, які не здійснили нарахування, утримання та/або сплату (перерахування) до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

Суд погоджується з твердженням позивача, що ознаки повторності виникають лише в тому випадку, коли визначення контролюючим органом податкового зобов'язання або зменшення бюджетного відшкодування відбувається після того, як протягом останніх 1095 днів контролюючим органом вже було вчинено дії зі зменшення бюджетного відшкодування або визначення податкового зобов'язання стосовно одного і того самого платника податків.

Таким чином, оскільки в період 1095 днів контролюючим органом було лише один раз визначено підприємству податкове зобовязання зі сплати штрафних санкцій за порушення термінів сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами з доходів платника податку у вигляді заробітної плати - податковим повідомленням-рішенням від 20.11.2014 року №0013341703 в звязку з виявленням в ході проведення перевірки вчинення позивачем аналогічного порушення за січень-грудень 2013 року, січень-грудень 2014 року, контролюючий орган був зобовязаний збільшити ДП «Ковельське лісове господарство» грошове зобовязання з даного податку у вигляді штрафу в розмірі 50% як за повторне порушення, а не 75% як за порушення, що вчинено втретє і більше, що становить 649 981грн.41коп. (1 299 962грн.82коп. Х 50%).

З огляду на той факт, що вчинення позивачем порушення у вигляді несвоєчасного перерахування податку до бюджету та правомірність застосування Ковельською ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області до позивача штрафу, підтверджено матеріалами справи, однак штрафні (фінансові) санкції за вказане порушення застосовані контролюючим органом в сумі, що перевищує суму, належну до сплати, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.01.2016 року №0000741702 в частині збільшення Державному підприємству «Ковельське лісове господарство» грошового зобовязання на суму 324 990грн.71коп., що становить 25% від розміру несвоєчасно перерахованого податку.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи часткове задоволення судом адміністративного позову, до стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області підлягає судовий збір в розмірі пропорційному задоволеним позовним вимогам, що становить 4 883грн.33коп.

Керуючись статтями 2, 69-72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ковельської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 21.01.2016 року №0000741702 в частині збільшення Державному підприємству «Ковельське лісове господарство» грошового зобовязання на суму 324 990 грн. 71 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ковельської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на користь Державного підприємства «Ковельське лісове господарство» судовий збір в розмірі 4 883 грн. 33 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 11 травня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Дмитрук