Ухвала суду № 57618235, 11.05.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/6229/16-к Головуючий у 1-й інст. Кузнєцов Д.В.

Категорія КПК Доповідач Крижанівський В. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2016 року м. Житомир

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Крижанівського В.В.,

суддів: Ткача С.О., Євстафєвої Т.А.,

при секретарі: Скородинській Г.В.,

з участю прокурора: Пелех-Красножон Л.М.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

захисника: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 29 квітня 2016 року, -

в с т а н о в и л а:

Органами досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється у тому, що близько 21 години 30 хвилин 06 березня 2016 року, за попередньою змовою з ОСОБА_4 наздогнали на мотоциклі «ИЖ» Юпітер-5, д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_5 Зупинившись, підійшли до ОСОБА_5 та почали наносити йому удари руками та в подальшому ногами по голові та тілу. Внаслідок таких дій ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-лицьової травми струсу головного мозку, саден лівого колінного суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоровя. Під час нанесення тілесних ушкоджень заволоділи майном ОСОБА_5: 3000 грн., двома мобільними телефонами, його особистими речами, які знаходилися в сумці білого кольору, чим спричинили йому матеріальної шкоди.

08 березня 2016 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України.

13 квітня 2016 року ОСОБА_3 було повідомлено про заміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення із ч.4 ст. 187 КК на ч.2 ст. 187 КК України.

Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 29 квітня 2016 року продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 06 червня 2016 року включно.

Змінено розмір застави, вказаний в ухвалі від 10 березня 2016 року у справі №295/3698/16-к та визначено розмір застави - 20 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме 27 560 грн.

На ухвалу слідчого судді захисник ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу. Просить ухвалу слідчого судді скасувати. Постановити нову ухвалу. Обрати ОСОБА_3 інший більш мякий альтернативний запобіжний захід, у вигляді особистого зобовязання, домашнього арешту. Посилається на те, що обраний ОСОБА_3 запобіжний захід є занадто суворим. Підозрюваний не має на меті уникати кримінальної відповідальності, вину у вчиненні злочинів не визнає, проте бажає активно сприяти слідству у зясуванні обставин кримінального провадження. В судовому засіданні він підкреслив, що буде виконувати всі покладені на нього судом процесуальні дії та інші зобовязання. Співпраця ОСОБА_3 зі слідством свідчить про те, що він не буде вчиняти інші кримінальні правопорушення. Вважає, що ОСОБА_3 жодним чином не може вплинути на виконання зазначених у клопотанні слідчих дій, так як усі речові докази по справі зібрані, по справі допитані свідки та потерпілий, проведені слідчі експерименти. Стороною обвинувачення не надано жодного доказу наведених у клопотанні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, хоча слідчий суддя посилається на доведеність прокурором наявності даних ризиків. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що більш мякий запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України. Не було взято до уваги, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання та на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого, його захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги, прокурора про залишення рішення слідчого судді без задоволення, перевіривши судове рішення відповідно до ст. 404 КПК України, в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Предметом дослідження суду першої інстанції були саме ті обставини, з якими закон повязує можливість обрання запобіжного заходу та продовження запобіжного заходу і при прийнятті рішення виходив із мети та підстав застосування запобіжних заходів.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини 2 статті 183 КПК України, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, який згідност. 12 КК Українивідносяться до тяжкогозлочину, офіційно не працює і не навчається, немає постійного доходу, на утриманні неповнолітніх дітей немає, 16 лютого 2016 року звільнився з місць позбавлення волі.

Наведені обставини, на які в своєму рішенні послався суд першої інстанції, свідчать про наявність ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України і давали підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії передбачені цією нормою.

Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що застосування більш мяких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

За наведених обставин, доводи захисника ОСОБА_2, що обраний підозрюваному запобіжний захід є занадто суворим, що стороною обвинувачення ненадано доказів на підтвердження наведених у клопотанні ризиків, про відсутність доказів, що більш м?який запобіжний захід не може запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України, що підозрюваний не має на меті уникати кримінальної відповідальності, що він не може перешкоджати слідству є безпідставними.

Доводи захисника ОСОБА_2 про те, що слідчим суддею не було враховано, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання та на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває заслуговують на увагу, проте таке порушення не дає підстав для застосування більш мякого запобіжного заходу.

Підстав для скасування ухвали слідчого судді з підстав наведених в апеляційній скарзі захисника не встановлено.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 29 квітня 2016 року - без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: