Рішення № 57617502, 11.05.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/15246/15-ц Провадження № 22-ц/773/565/16 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк В.Ф. Категорія: 20 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Киці С.І.,

суддів Овсієнка А.А., Подолюка В.А.,

секретар Черняк О.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення коштів за апеляційною скаргою відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 лютого 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 25.09.2015 року звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» (далі ТОВ «ДІЄСА») про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення коштів. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 12 червня 2014 року у магазині №138 мережі «ЕЛЬДОРАДО» в м.Луцьку по вул.Кравчука,23, придбав побутовий холодильник марки LG Electronics, модель GW-B 207 QEQV, вартістю 10140,96грн. Під час гарантійного строку виявився істотний недолік, допущений з вини виробника і він 22.06.2015р. звернувся до відповідача із письмовою вимогою про заміну неякісного товару. Відповідачем відмовлено листом від 27.07.2015р. в обміні холодильника в звязку з відсутністю у нього такого товару. 04.09.2015р. направив ТОВ «ДІЄСА» письмову вимогу про розірвання договору купівлі-продажу холодильника та повернення коштів, сплачених за товар з урахуванням його вартості на час предявлення вимоги. Станом на 25.09.2015 року вимога не задоволена і кошти не повернуто, середньоринкова вартість холодильника становить на 01.09.2015р. 22449грн. Просить розірвати договір купівлі-продажу побутового холодильника марки LG Electronics GW-B 207 QEQV, укладений між ним та ТОВ «ДІЄСА» 12.06.2014 року, стягнути з відповідача в його користь 22449грн. та витрати на правову допомогу в сумі 2000грн.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 лютого 2016 року в даній справі позов задоволено. Розірвано договір купівлі-продажу побутового холодильника марки LG Electronics GW-B 207 QEQV, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «ДІЄСА» 12.06.2014 року. Стягнуто з ТОВ «ДІЄСА» в користь ОСОБА_3 22449грн. за товар неналежної якості, 976,40грн. витрат по сплаті судового збору та 2000грн. витрат на правову допомогу, всього 25425,40грн.

Відповідач подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Вважає, що рішення суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення та відмовити у позові в повному обсязі.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_3 12.06.2014 року у магазині «ЕЛЬДОРАДО» ТОВ «ДІЄСА» придбав побутовий холодильник марки LG Electronics, модель GW-B 207 QEQV, вартістю 10140,96грн. Під час гарантійного строку виявився істотний недолік товару, допущений з вини виробника, що підтверджується актом неремонтопридатності виробу LG Electronics від 11.06.2015р. за підписом технічного керуючого та інженера. 22.06.2015 року позивач звернувся до відповідача із письмовою вимогою про заміну товару неналежної якості. ТОВ «ДІЄСА» листом за вих.№ 161 від 27.07.2015 року відмовив в обміні холодильника через відсутність такого товару в магазині чи на складі. 04.09.2015 року позивач звернувсь з письмовою вимогою про розірвання договору та повернення за товар грошової суми з урахуванням його вартості на час предявлення вимоги 22449грн. Однак вимоги позивача на даний час не задоволені.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст.708 ЦК України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Частиною 1 статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі-Закон) передбачено, що продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 8 вказаного Закону у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Частиною 7 статті 8 Закону визначено, що під час заміни товару з недоліками на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості, ціна на який змінилася, перерахунок вартості не провадиться. Під час заміни товару з недоліками на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості перерахунок вартості товару з недоліками у разі підвищення ціни провадиться виходячи з його вартості на час обміну, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості на час купівлі. При розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підвищення ціни на товар провадяться виходячи з його вартості на час пред'явлення відповідної вимоги, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості товару на час купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення вартості холодильника на час предявлення відповідної вимоги. Та, суд правильно застосував абз.3 ч.7 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» та стягнув вартість холодильника на час предявлення вимоги про розірвання договору. Зазначена норма Закону не повязує визначення вартості товару з наявністю його в продажі у того ж самого продавця.

Середньоринкова вартість холодильника LG Electronics, модель GW-B 207 QEQV відповідно до повідомлення Волинської торгово-промислової палати №19-22/01-3/425 від 01.09.2015 року становить 22449грн. Отже, підвищення вартості товару підтверджено наданими позивачем доказами.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що зазначена довідка торгово- промислової палати не може бути підставою встановлення ціни договору купівлі-продажу, укладеного між сторонами по справі спростовуються ч.5 ст.11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», в якій зазначено, що торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Актом перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №001579 від 25 серпня 2015 року, на який посилається ТОВ «ДІЄСА» в апеляційній скарзі, встановлено, що обмін провести холодильника неможливо в звязку з відсутністю такого товару, адміністрація магазину готова повернути кошти сплачені ОСОБА_3 згідно квитанції. ТОВ «ДІЄСА» не надало суду належних та допустимих доказів на спростовування доводів позивача, щодо вартості товару на час звернення позивача із вимогою про розірвання договору. Доводи про можливість повернення ОСОБА_3 сплачених ним коштів за холодильник згідно фіскального чеку в сумі 10140,96грн. не заслуговують на увагу, оскільки на час предявлення вимоги зросла вартість холодильника відповідної марки.

Додані до апеляційної скарги витяги з інтернетмережі про відсутність аналогічного холодильника в продажу не підтверджують вартість спірного холодильника у 10140,96грн., яка існувала на час його продажу у червні 2014р., на час предявлення вимоги про розірвання договору і повернення сплаченої за товар грошової суми. У придбаному позивачем товарі холодильнику виявлені істотні недоліки, допущені з вини виробника, товар не міг бути відремонтований та використаний за призначенням, заявлена споживачем протягом гарантійного строку вимога про заміну товару не була задоволена. Тому у позивача виникло право вимагати від продавця розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми, виходячи з його вартості на час пред'явлення відповідної вимоги.

Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 2000грн. суд першої інстанції не зясував у якості фахівця у галузі права чи в якості представника ОСОБА_1 надавав правову допомогу позивачу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 брав участь у справі як представник позивача. Повноваження представника визначаються ст.44 ЦПК України, в той час коли особа, яка надає правову допомогу, керується ч.2 ст.56 ЦПК України.

Відповідно до ст.56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Така особа має право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії долучених до справи документів, бути присутнім у судовому засіданні. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

Крім того, ОСОБА_1 представляв інтереси ОСОБА_3 на підставі договору про надання інформаційно-консультаційних та юридичних послуг від 01.09.2015року, у подальшому на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 30.11.2015 року. Дані про те, що підприємець ОСОБА_1 є фахівцем у галузі права та був допущений до участі в розгляді справи як особа, яка надає правову допомогу на підставі ухвали суду, відсутні.

За таких обставин, колегія суддів, приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правову допомогу підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у стягненні з відповідача витрат на правову допомогу. В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 лютого 2016 року в даній справі в частині стягнення судових витрат на правову допомогу скасувати і постановити нове.

Відмовити ОСОБА_3 у стягненні судових витрат на правову допомогу.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді