ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 квітня 2016 року м. Київ К/9991/71621/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.
за участю: секретаря Шевчук П.О.,
представника відповідача-2 Тараніної О.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Авдіївці Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.10.2011 по справі №2а/0570/9004/2011 за позовом Державної податкової інспекції у місті Авдіївці Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант-Т», Приватного акціонерного товариства «Українське ремонтно-будівельне підприємство «Шлях» про стягнення у дохід держави вартості реалізованих товарно-матеріальних цінностей.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника відповідача-2, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія
В С Т А Н О В И Л А :
Державна податкова інспекція у місті Авдіївці Донецької області звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант-Т» та Приватного акціонерного товариства «Українське ремонтно-будівельне підприємство «Шлях» в дохід держави вартості реалізованих товарно-матеріальних цінностей за угодою №16-04/03 від 16.04.2010.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.10.2011, у задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у місті Авдіївці Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант-Т», Приватного акціонерного товариства «Українське ремонтно-будівельне підприємство «Шлях» - відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у місті Авдіївці Донецької області 28.10.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 15.12.2011 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.10.2011, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 2, 10, 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», статті 228 Цивільного кодексу України, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 78.4 статті 78, статті 79, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, статей 2, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», статей 207, 208 Господарського кодексу України, статей 69, 71, 79, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.04.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Квант-Т» та Приватним акціонерним товариством «Українське ремонтно-будівельне підприємство «Шлях» було укладено договір №16-04/03 поставки товару (сталі). Найменування, кількість та ціна товару визначалась в специфікаціях та додаткових угодах до договору. Факт реальної поставки тоару підтверджується виписаними відповідачем-1 на адресу відповідача-2 податковими та видатковими накладнии.
Як на підставу заявлених позовних вимог, Державна податкова інспекція у місті Авдіївці Донецької області посилається на нікчемність укладених правочинів між Товариством з обмеженою відповідальністю «Квант-Т» та Приватним акціонерним товариством «Українське ремонтно-будівельне підприємство «Шлях» вчинених з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, що свідчить про укладання угод без мети настання реальних правоих наслідків та з метою ухилення від сплати податків.
Вказаний висновок зроблено на підставі акта від 12.04.2011 №69/2300/36582595 складеного за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки бухгалтерських даних та інших документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант-Т» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з платниками податків Приватним акціонерним товариством «Українське ремонтно-будівельне підприємство «Шлях» за квітень, травень 2010 року, яким встановлено відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант-Т» трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, що свідчить про проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди.
Відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Разом з тим, санкції, встановлені частиною першою статті 208 Господарського кодексу України, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, та не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню частини першої статті 238 Господарського кодексу України. З огляду на це, такі санкції можуть застосовуватися лише протягом строків, встановлених статтею 250 цього Кодексу.
Судами встановлено, що укладення спірного договору між відповідачами відбулося 16.04.2010, в той час як з позовом до суду Державна податкова інспекція у місті Авдіївці Донецької області звернулоась лише 31.05.2011, тобто поза межами граничного річного строку від вчинення правопорушення, передбаченого статтею 250 Господарського кодексу України.
З огляду на зазначене, висновок судів про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у зв'язку із порушенням строків застосування санкцій, передбачених статтею 250 Господарського кодексу України, є правильним.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Авдіївці Донецької області залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.10.2011 по справі №2а/0570/9004/2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна
Судді: ___ Л.І. Бившева
___ А.М. Лосєв
Судове рішення № 57613457, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 13.04.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № . Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: