Постанова № 57612994, 11.05.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2016 року справа №812/35/16

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Геращенка І.В., Сіваченка І.В., секретаря судового засідання Челахової О.О., за участю представника позивача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (в особі Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 року у справі № 812/35/16 за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (в особі Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання незаконним та скасування рішення від 09.11.2015 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 18.01.2016 року звернувся до суду з адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем відносно Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності винесено рішення № НОМЕР_1 від 09 листопада 2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким нараховано штраф у розмірі 4075,18 грн. та пеню у розмірі 658,51 грн. за період з 21.08.2014 року по 31.10.2014 року. Позивач вважає вказане рішення незаконним, оскільки Алчевська міська виконавча дирекція не мала можливості починаючи з 07.08.2014 року виконувати свої зобовязання щодо сплати єдиного соціального внеску через призупинення здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою.

Просив суд: скасувати рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 року у справі № 812/35/16 у задоволенні адміністративного позову Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (в особі Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання незаконним та скасування рішення від 09.11.2015 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску відмовлено повністю.

Не погодившись з даною постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом при винесенні постанови про відмову у задоволенні позовних вимог не було взято до уваги вимоги п. 9 4 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідно до якої до платників єдиного внеску відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період проведення антитерористичної операції, не застосовуються.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив скасувати постанову суду першої інстанції, а позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, на адресу суду надіслав письмові заперечення на апеляційну скаргу позивача, в яких просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився, був повідомлений належним чином.

З огляду на приписи ч. 4 ст. 196 КАС України їх неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Позивач Луганське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати (ідентифікаційний код 21785643), зареєстроване як юридична особа 01.06.1992 року (а.с. 14-20).

Алчевська міська виконавча дирекція (ідентифікаційний код 26071368) є робочим органом Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності без права юридичної особи, та не має адміністративної процесуальної правосуб'єктності, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Положення про районні (міжрайонні), міські виконавчі дирекції відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 08.10.2013 року № 45 (а.с. 14-20, 70-73).

Алчевська міська виконавча дирекція Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності взята на облік в ДПІ у м. Сєвєродонецьку 27.11.2014 року у зв'язку із переходом з іншої державної податкової інспекції (а.с. 133).

09 листопада 2015 року Державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області прийнято рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності застосовано штраф у розмірі 4075,18 грн. (10 % до 01.01.2015 року) за період з 21.08.2014 року до 31.10.2014 року та нарахована пеня у розмірі 643,36 грн. (0,1 % суми недоїмки) (а.с. 6).

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову неправомірним та зазначає, що суд при прийнятті оскаржуваного рішення дійшов помилкового висновку щодо відсутності у позивача підстав для звільнення його від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з огляду на наступне.

Суть спірних правовідносин в частині формування та направлення спірної вимоги полягає у правомірності винесення податковим органом вимоги щодо застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску із урахуванням положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010 року (далі Закон № 2464) та Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 року (далі Закон № 1669 в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 10 частини 1 статті 1 Закону № 2464 визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно абз. 1 п. 1 ст. 4 Закону № 2464, платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Статтею 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний: зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2); подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообовязкового державного соціального страхування (п. 4 ч. 2).

З матеріалів справи вбачається наступне.

Відповідно до Звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів позивачем задекларовано зобовязання зі сплати єдиного внеску за липень 2014 року, серпень 2014 року, за вересень 2014 року (а.с. 127-132).

Згідно інформації, зазначеній в обліковій картці позивача, звіти надані позивачем з порушенням терміну встановленого чинним законодавством, а саме: звіт за липень 2014 року подано 04.09.2014 року - сплачено 02.10.2014 року; звіт за серпень 2014 року надано 22.09.2014 року - сплачено частинами 02.10.2014 р., 06.10.2014 р., 17.10.2014 року, звіт за вересень 2014 року надано 27.10.2014 року - сплачено 31.10.2014 року (а.с. 34-46).

За твердженням фіскального органу є у позивача порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому до Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності застосовані відповідні фінансові санкції (штраф та пеня).

Колегія суддів зазначає, що спірним у даній справі є наявність у Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області підстав для прийняття відносно позивача рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності застосовано штраф та нарахована пеня.

На переконання колегії суддів відповідач, приймаючи спірне рішення, діяв всупереч вимогам Закону № 2464 з огляду на наступне.

02.09.2014 року Верховною Радою України прийнято закон «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набув чинності 15.09.2014 року (далі Закон № 1669) (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин).

Підпунктом б пункту 8 ст. 14-1 Закону № 1669 розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 було доповнено пунктом 9 3 наступного змісту:

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Зазначена норма проіснувала в Законі № 1669 з 15 вересня 2014 року до 1 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8, але в повній мірі збереглася в Законі № 2464.

З огляду на дію зазначеної норми, позивач звільнявся від відповідальності за невиконання обовязків платника єдиного внеску встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 15 вересня 2014 року по 1 січня 2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна вимога сформована 09 листопада 2015 року з посиланням на статтю 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», яка визначає заходи впливу та стягнення. За положеннями абзацу другого частини першої цієї статті її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобовязані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Саме за положеннями частини четвертої цієї статті орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є виконавчим документом.

Наявність заборони (в силу закону) щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом № 1669 за невиконання обовязків платника єдиного внеску у період з 15 вересня 2014 року по 1 січня 2016 року, унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги на момент її складання, а саме станом на 09 листопада 2015 року.

Таким чином, спірна Вимога про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є протиправною на момент її формування.

Крім того, колегія суддів зазначає, що пункт 9.4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464 (після внесення змін до Закону № 1669-VII Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8) продовжує свою дію в часі.

Пункт 9.4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464 пов'язує звільнення платників єдиного внеску від штрафу та/або пені за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції з наявністю двох умов:

- перебування на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція ;

- штраф та/або пеню застосовано до платника за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1669 період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

На виконання абзацу 3 п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р до зазначених населених пунктів належить м. Маріуполь, (п/п 2 п. 1).

В подальшому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Кабінет Міністрів України 2 грудня 2015 року розпорядженням № 1275-р затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (далі - Перелік), і пунктом 3 вказаного розпорядження визнав такими, що втратили чинність, розпорядження КМУ від 30.10.2014 року № 1053-р та від 05.11.2014 року № 1079-р.

Отже, позивач є суб'єктом правовідносин, для врегулювання яких необхідно застосувати п. 9 4 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

В своїх запереченнях на апеляційну скаргу податковий орган зазначив, що застосування до спірних відносин положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не є можливим, оскільки Алчевська міська виконавча дирекція Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не зверталася до контролюючого органу із заявою про звільнення від виконання своїх обовязків визначених Законом № 2464, відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України не надавався.

Колегія суддів зазначає, що термін "відповідальність" необхідно розуміти як встановлені законом та іншими нормативно-правовими актами санкції. Санкція - це заходи відповідальності, що застосовуються державою за порушення передбачених нормою права зобов'язань і вимог, а також з метою захисту інтересів суспільства і держави, прав і свобод людини та організацій (тобто юридичних осіб), правопорядку.

Частиною 1 статті 58 Конституції України визначено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

З огляду на викладене, встановлено, що положення, передбачені п. 9 4 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо звільнення від виконання обов'язків, визначених статтею 6 цього Закону, поширюються на позивача як платника єдиного внеску.

Колегія суддів зазначає, що у Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (в особі Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) є всі наявні підстави для звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску, оскільки п. 9.4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464 не передбачає надання платником єдиного внеску окремих документів: заяв про звільнення від штрафу та/або пені, сертифікатів Торгово-промислової палати, тощо.

Перевага надається спеціальним нормам, що визначають звільнення позивача від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, без подання окремих заяв про звільнення від штрафу та/або пені, сертифікатів Торгово-промислової палати (пункт 9 4 Закону № 2464), а не Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який щодо спірних відносин є загальними.

Проаналізувавши наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. (Частина перша статті 94 в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» № 484-VIII від 22.05.2015 року).

З матеріалів справи вбачається, що позивач 18.01.2016 року звернувся до суду з позовом, в якому були заявлені вимоги немайнового характеру (про скасування рішення) та сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1378,00 грн., за подання апеляційної скарги у розмірі 1515,80 грн. (а.с. 2, 174).

Тобто, сума судового збору, яка підлягає поверненню, становить 2893,80 грн.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції постановлене судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (в особі Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 року у справі № 812/35/16 - скасувати.

Позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (в особі Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) - задовольнити повністю.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області № НОМЕР_1 від 09.11.2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності застосовано штраф у розмірі 4075,18 грн. (10 %) за період з 21.08.2014 року до 31.10.2014 року та нарахована пеня у розмірі 658,51 грн. (0,1% суми недоїмки).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (в особі Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) судовий збір в розмірі 2893,80 (дві тисячі вісімсот девяносто три гривні вісімдесят копійок) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 11 травня 2016 року.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді І.В. Геращенко

ОСОБА_3