Ухвала суду № 57612856, 05.05.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2016 р. Справа № 876/9821/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Яворського І. О., Кухтея Р. В.;

за участю секретаря судового засідання Мельничук Б. Б.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу малого приватного підприємства «Іманд» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року в справі за позовом малого приватного підприємства «Іманд» до Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування рішення про застосування фінансової санкції, -

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2015 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву малого приватного підприємства «Іманд» до Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування рішення Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на предмет накладення фінансової санкції № 000001/09-09-22/13660815 про сплату 10000,00 грн., винесене 05 січня 2015 року як таке, що на час винесення не відповідало чинному законодавству України.

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що на час прийняття оспорюваного рішення, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо посилення контролю за обігом підакцизних товарів та уточнення окремих податкових норм», абзаци 11-14, якими визначаються розміри санкцій, були відсутні.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Зазначену постанову мотивовано тим, що реалізовуючи свої повноваження щодо контролю за дотриманням суб'єктами господарської діяльності вимог законодавства, позивач правомірно прийняв рішення про застосування штрафних санкцій в загальному розмірі 10000,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивачем малим приватним підприємством «Іманд», подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального та процесуального права.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що мале приватне підприємство «Іманд» 07 вересня 1992 року зареєстроване юридичною особою, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №356346 (а.с.9).

В ході проведення працівниками Головного управління ДФС в Івано-Франківській області фактичної перевірки малого приватного підприємства «Іманд» встановлено порушення, що полягало в реалізації однієї пляшки коньяку «Жан-Жак» 0,5 л, міцністю 40% об. 4-х зірковий за ціною, нижчою від встановлених мінімальних роздрібних цін на такий напій, що відобразилося в акті від 18 грудня 2014 року № 20\09-19-11-11\1366-815 (а.с.10-13).

Вказана перевірка проводилася на підставі направлень № 479, № 480 від 16 грудня 2014 року (а.с.49).

Продавець ОСОБА_1, в присутності якої проводилася перевірка, в письмових поясненнях, датованих 18 грудня 2014 року, підтвердила продаж нею даного алкогольного напою за ціною нижчою за встановлену мінімальну роздрібну ціну, а саме за ціною 63,00 грн. за пляшку (а.с.48).

Рішенням Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області застосовано до позивача фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 10000,00 грн. (а.с.14-15).

Не погодившись із вказаним рішенням, мале приватне підприємство «Іманд» оскаржило його до вищого за підпорядкуванням контролюючого органу, подавши скаргу № 02\1 від 10 лютого 2015 року (а.с.16-18).

За результатами розгляду скарги Державна фіскальна служба України прийняла рішення від 24 лютого 2015 року № 4014/6/99-99-1001-02-25, яким рішення Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 05 січня 2015 року № 000001/09-09-22/13660815 залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с.19-20).

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону, визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790.

Відповідно до абзацу 3 пункт 5 Порядку, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

За приписами ст.18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (в редакції постанови від 11 червня 2014 року № 177) установлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв.

Згідно з додатком до вказаної постанови мінімальну роздрібну ціну реалізації за пляшку алкогольного напою (коньяк) місткістю 0,5 літра міцністю 40 % оборотів, 4-х зірковий, встановлено в розмірі 64,02 грн.

Відповідальність за оптову або роздрібну торгівлю коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої передбачена в статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Абзацом 13 частини 2 статті 17 Закону передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу до суб'єктів господарювання у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000,00 гривень.

Щодо твердження позивача про протиправність застосування контролюючим органом штрафних санкцій підприємству згідно норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зокрема його абзаців одинадцятого - чотирнадцятого підпункту 9 пункту 2 розділу I статті 17, оскільки такі входять до переліку абзаців, які набирають чинності через шість місяців з дня опублікування Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо посилення контролю за обігом підакцизних товарів та уточнення окремих податкових норм» від 12.08.2014 року суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно рішення Конституційного суду України від 9 лютого 1999 року (справа № 1-7/99) за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відтак, контролюючим органом було застосовано до платника штрафні санкції передбачені абзацом 13 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», за якою до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Санкцію норми абзацу 13 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», яка визначає відповідальність за оптову або роздрібну торгівлю коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої було змінено абзацом 7 підпункту 9 пункту 2 розділу I Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо посилення контролю за обігом підакцизних товарів та уточнення окремих податкових норм», а саме у частині 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в абзаці тринадцятому цифри «5000» замінено цифрами «10000».

У розділі II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо посилення контролю за обігом підакцизних товарів та уточнення окремих податкових норм» визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім абзаців одинадцятого - чотирнадцятого підпункту 9 пункту 2 розділу I цього Закону (щодо внесення змін до статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»), які набирають чинності через шість місяців з дня опублікування цього Закону.

Тобто, законодавець чітко визначив, що Закон який набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, в контексті якого визначено «крім абзаців одинадцятого - чотирнадцятого підпункту 9 пункту 2 розділу I цього Закону» є Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо посилення контролю за обігом підакцизних товарів та уточнення окремих податкових норм», а не Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», як трактує сторона позивача.

Зміни, передбачені абзацом 7 підпункту 9 пункту 2 розділу І Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо посилення контролю за обігом підакцизних товарів та уточнення окремих податкових норм» щодо збільшення мінімальної суми фінансових санкцій, передбачених абзацом 13 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» з 5000 грн. до 10 000 грн. набрали чинності 04 вересня 2014 року.

З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів констатує, що рішення Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про накладення фінансової санкції № 000001/09-09-22/13660815 від 05 січня 2015 року відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний звязок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, обєктивно і всебічно зясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 41, 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу малого приватного підприємства «Іманд» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року в справі № 809/1358/15 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: І. О. Яворський

ОСОБА_2

Ухвалу складено в повному обсязі 10 травня 2016 року.