Ухвала суду № 57612829, 05.05.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2016 року Справа № 876/2440/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Макарика В.Я.

суддів Гуляка В.В., Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання Бедрій Х.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року у адміністративній справі №803/117/16 за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2, поданого його представником ОСОБА_3 до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

04 лютого 2016 року позивач - ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідача - Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Луцького прикордонного загону ДПС України від 12 вересня 2015 року про заборону вїзду на територію України строком на 3 (три) роки громадянину ОСОБА_1 ОСОБА_2 (MOCNY GABRIEL ANTONI) ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. Зобовязати Луцький прикордонний загін ДПС України анулювати в паспорті громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_1 ОСОБА_2 (MOCNY GABRIEL ANTONI) штамп про заборону вїзду на територію України строком на 3 (три) роки.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову т. в. о. офіцера відділу по роботі з іноземцями та адміністративного провадження штабу Луцького прикордонного загону ДПС України ОСОБА_5 від 12 вересня 2015 року про заборону в'їзду в Україну громадянину ОСОБА_4 ОСОБА_1 ОСОБА_2 (MOCNY GABRIEL ANTONI), ІНФОРМАЦІЯ_3, строком на три роки до 12 вересня 2018 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Присуджено на користь ОСОБА_1 ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України судовий збір в розмірі 964 гривні 60 копійок (дев'ятсот шістдесят чотири гривні шістдесят копійок).

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не зявилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.08.2015 року молодшим інспектором прикордонної служби ВПС «Рівне» Луцького прикордонного загону ДПС ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПнРУ № 009050 відносно громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_1 ОСОБА_2, з якого слідує, що в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Ягодин» на території Рівненської сільської ради Любомльського району Волинської області о 22:50 виявлено та затримано громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_1 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, який слідував на виїзд з України та здійснив злісну непокору прикордонному наряду, а саме: не виконував вимог повернутися до транспортного засобу, який він самовільно покинув, чим порушив вимоги пункту 12 статті 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 185-10 Кодексу України про адміністративне правопорушення (КУпАП). Вказаний протокол було направлено для розгляду до Любомльського районного суду Волинської області.

Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 21.08.2015 року у справі № 163/1911/15-п справу за протоколом серії ПнРУ № 009050 щодо ОСОБА_1 ОСОБА_2 за ознаками частини першої статті 185-10 КУпАП було направлено начальнику ВПС «Рівне» Луцького прикордонного загону для додаткової перевірки у строк до 20.09.2015 року.

Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 12.10.2015 року у зазначеній справі № 163/1911/15-п провадження в справі за протоколом про адміністративне правопорушення серії ПнРУ № 009050 щодо ОСОБА_1 ОСОБА_2 за ознаками частини першої статті 185-10 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу правопорушення

03.08.2015 року молодшим інспектором прикордонної служби ВПС «Рівне» Луцького прикордонного загону ДПС ОСОБА_2 було складено відносно громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_1 ОСОБА_2 ще один протокол про адміністративне правопорушення серії ПнРУ № 009048, з якого слідує, що в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Ягодин» на території Рівненської сільської ради Любомльського району Волинської області о 22:50 виявлено та затримано громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_1 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, який слідував на виїзд з України та самовільно без дозволу покинув транспортний засіб та знаходився на території пункту пропуску без документу, що посвідчує його особу, чим порушив вимоги пункту 2.9 наказу Адміністрації ДПС України № 627 від 29.08.2011 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 202 КУпАП. При цьому, позивача було повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення 05.08.2015 року о 9:30 у приміщенні ВПС «Рівне» Луцького прикордонного загону та позивачу під підпис вручено примірник вказаного протоколу

Постановою начальника ВПС «Рівне» Луцького прикордонного загону ОСОБА_6 про накладення адміністративного стягнення № 009048 від 05.08.2015 року, за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення серії ПнРУ № 009048, громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_1 ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченою статтею 202 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 170,00 грн.

12.09.2015 року т. в. о. офіцера відділу по роботі з іноземцями та адміністративного провадження штабу Луцького прикордонного загону ДПС ОСОБА_5 виніс постанову про заборону в'їзду в Україну, яку затвердив начальник Луцького прикордонного загону ДПС ОСОБА_7, згідно з якою заборонено громадянину ОСОБА_4 ОСОБА_1 ОСОБА_6, (MOCNY GABRIEL ANTONI)? ІНФОРМАЦІЯ_4, в'їзд в Україну строком на три роки до 12.09.2018 року.

26.09.2015 року у паспорт громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_1 ОСОБА_6 серії AU № 3698147 було проставлено відповідний штамп про заборону в'їзду в Україну на три роки до 12.09.2018 року.

Судом першої інстанції встановлено, що квитанціями № 377 від 26.09.2015 року на суму 170,00 грн., № 379 від 26.09.2015 року на суму 170,00 грн. позивач сплатив кошти в загальному розмірі 340,00 грн., при цьому, в графі призначення платежу квитанцій зазначено «за порушення режиму в пункті пропуску», а кошти перераховані на рахунок для сплати штрафів, що вказаний у постанові про накладення адміністративного стягнення № 009048 від 05.08.2015 року.

05.10.2015 року за вх. № 2619/03-20 у Відділі державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції було зареєстровано супровідний лист ВПС «Рівне» Луцького прикордонного загону ДПС від 09.09.2015 року № 2886 про направлення для примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення № 009048 від 05.08.2015 року.

Постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції від 06.10.2015 року ВП № 48942580 відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання постанови ВПС «Рівне» № 009048 від 05.08.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 ОСОБА_6 в дохід держави штрафу в розмірі 340,00 грн., на підставі пункту 8 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» та супровідним листом Відділу державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції від 06.10.2015 року № 4745/03-20/8 вказану постанову державного виконавця разом із виконавчим документом було скеровано на адресу ВПС «Рівне» Луцького прикордонного загону ДПС.

Відповідно до абзацу сьомого частини першої статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VI (з наступними змінами та доповненнями) в'їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється: якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов'язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в'їзду в Україну.

Згідно із частинами другою, третьою статті 13 цього ж Закону за наявності підстав, зазначених в абзацах другому, сьомому і восьмому частини першої цієї статті, відомості про іноземця або особу без громадянства вносяться до бази даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України. Рішення про заборону в'їзду в Україну приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, Службою безпеки України або органом охорони державного кордону.

Як передбачено підпунктом «ґ» пункту 2.1 розділу ІІ (Підстави для прийняття органом охорони державного кордону рішення про заборону іноземцю в'їзду в Україну) Інструкції про порядок прийняття органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, затвердженої наказом Адміністрації ДПС України від 05.12.2011 року № 946, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 року за № 1564/20302 (з наступними змінами та доповненнями), рішення про заборону в'їзду в Україну іноземцю (далі - рішення про заборону в'їзду в Україну) приймається органом охорони державного кордону в разі: якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов'язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в'їзду в Україну.

Пунктами 2.3, 2.4 розділу ІІ (Підстави для прийняття органом охорони державного кордону рішення про заборону іноземцю в'їзду в Україну) цієї ж Інструкції визначено, що рішення про заборону в'їзду в Україну іноземцю органом охорони державного кордону приймається відповідно до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» на строк 3 роки. У разі виявлення в пункті пропуску службовою особою Державної прикордонної служби України іноземця, якому уповноваженим органом заборонено в'їзд в Україну, але в паспортному документі якого відмітки «Заборонено в'їзд в Україну терміном на...» немає, уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону проставляє таку відмітку із зазначенням терміну, вказаного в базі даних осіб, яким заборонено в'їзд в Україну.

Згідно із пунктами 5.1 - 5.3 розділу V (Особливості прийняття рішення про заборону в'їзду в Україну іноземцям за поданням державного виконавця або іноземцям, які не виконали рішення органу (підрозділу) охорони державного кордону про накладання штрафу) зазначеної Інструкції у разі невиконання іноземцями рішень органу (підрозділу) охорони державного кордону про накладання штрафу за правопорушення, розгляд справ за якими належить до компетенції Державної прикордонної служби України, або надходження до органу охорони державного кордону подання державного виконавця про заборону в'їзду в Україну іноземцям довідка, передбачена пунктом 3.1 розділу III цієї Інструкції, не складається. Постанова у разі невиконання рішень про накладання штрафу готується підрозділом по роботі з іноземцями та адміністративного провадження відповідного органу (підрозділу) охорони державного кордону, Морської охорони не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого статтею 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постанова за поданням державного виконавця готується штабом органу охорони державного кордону.

Системний аналіз вищевказаних нормативно-правових актів вказує на те, що орган охорони державного кордону вправі з власної ініціативи прийняти постанову про заборону в'їзду в Україну іноземцю на строк 3 роки, у зв'язку із невиконання ним рішення органу (підрозділу) охорони державного кордону про накладання штрафу за правопорушення, розгляд справ за якими належить до компетенції ДПС України.

Із вказаної підстави постанова про заборону в'їзду в Україну може бути винесена лише тоді, коли іноземцю було відомо про прийняте відносно нього рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, проте у добровільному чи примусовому порядку таке рішення про накладення адміністративного стягнення (в т. ч. штрафу) іноземцем не виконано.

Оскаржувану постанову Луцького прикордонного загону ДПС від 12.09.2015 року про заборону в'їзду в Україну було винесено у зв'язку із невиконанням позивачем постанови № 009048 від 05.08.2015 року про накладення на нього адміністративного стягнення в сумі 170,00 грн.

Відповідно до ст. 202 КУпАП порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в'їзду - виїзду - тягне за собою накладення штрафу на громадян від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 222-1 цього ж Кодексу органи Державної прикордонної служби України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в'їзду - виїзду, порушенням іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію, а також з неповерненням капітаном іноземного судна перепусток на право сходження на берег осіб суднового екіпажу (стаття 202, частина друга статті 203, стаття 207). Від імені органів Державної прикордонної служби України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: начальники органів охорони державного кордону та Морської охорони Державної прикордонної служби України та їх заступники; керівники підрозділів органів охорони державного кордону та Морської охорони Державної прикордонної служби України, які безпосередньо виконують завдання з охорони державного кордону України.

Згідно із частинами першою, третьою статті 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

З відмітки на постанові про накладення адміністративного стягнення № 009048 від 05.08.2015 року видно, що її копію надіслано на адресу позивача поштою 07.08.2015 року. Проте, всупереч вимогам частин першої, другої статті 71 КАС України, відповідач не надав суду будь-яких доказів на підтвердження обставини надіслання позивачу вказаної постанови (зокрема, реєстр поштових відправлень, квитанцію про оплату послуг поштового зв'язку) та доказів її вручення позивачу (повідомлення про вручення поштового відправлення, розписку тощо).

Відповідно до частин першої, третьої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

Статтею 308 цього ж Кодексу визначено, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Із матеріалів справи видно, що до прийняття оскаржуваної постанови Луцького прикордонного загону ДПС про заборону в'їзду в Україну від 12.09.2015 року позивачу не було вручено постанову № 009048 від 05.08.2015 року про накладення на нього адміністративного стягнення в сумі 170,00 грн., а вказана постанова про накладення штрафу була надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби лише 09.09.2015 року та 06.10.2015 року постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції від 06.10.2015 року ВП № 48942580 відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання постанови № 009048 від 05.08.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 ОСОБА_6 в дохід держави штрафу в розмірі 340,00 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувана постанова Луцького прикордонного загону ДПС від 12.09.2015 року про заборону в'їзду в Україну винесена безпідставно, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, відповідач при її прийнятті не дотримав принципів безсторонності, добросовісності, розсудливості, пропорційності, при цьому, відповідачем не були дотримані вимоги КУпАП щодо надіслання (вручення) позивачу постанови про накладення штрафу, у зв'язку із чим відсутні докази того, що до прийняття вказаної постанови про заборону в'їзду в Україну від 12.09.2015 року позивачу було відомо про прийняту відносно нього постанову про накладення адміністративного стягнення № 009048 від 05.08.2015 року і він у добровільному чи примусовому порядку її не виконав.

Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, тому відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року у адміністративній справі №803/117/16 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: В.В. Гуляк

ОСОБА_8

Повний текст ухвали складений 10 травня 2016 року.